
- •Тема 6. Інформаційна взаємодія
- •§ 6.1. Уявлення про інформаційну взаємодію
- •§ 6.2. Психологічний вплив як засіб управління
- •§ 6.3. Види психологічного впливу
- •6.3.1. Маніпулювання
- •6.3.2. Дезінформування
- •6.3.3. Лобіювання
- •6.3.5. Управління кризами
- •§ 6.4. Технології психологічного впливу
- •§ 6.5. Психологічний вплив у системі державного управління
§ 6.3. Види психологічного впливу
Психологічний вилив базується па двох основних принципах. 1) спонукання, коли реалізується відкриши психологічний вплив, унаслідок якого у свідомості об екта вщбуваєть нормування мотивації до здійснення певних вчинків. Основними ж лобами формування мотивації внаслідок відкритого психолопчно-го впливу, роз'яснення, обговорення, узгодження, вихо- плипя, сприяння й підтримка та формування психолоптаого тла
Спонукання реалізується в процесі як суб'єкт-субєкті о, так , об'єкт-суб'єктної взаємодії і є основною рушійною силою процесу комунікації. Спонукання - основний відкритий метод управління тільки в міжособистісній взаємодії, а й у процесах взаємодії осо- бистості й суспільства, особистості й держави, держави и суспіль-
них організацій, держави й держави;
2) примушення, коли реалізується такий психологічний вплив на свідомість об'єкта, унаслідок якого у свідомості об єкта відбуваться формування мотивації до обов'язкового здійснення певних
ичннків усупереч власній волі.
Щодо свідомості об'єкта примушування може бути и.дкритим. прихованим. До способів відкритого примушування належать держав- не й суспільне примушування, що базуються на дії норм соціально, по- вед інки, зокрема, моралі, моральності й законів права юридично між соціальними суб'єктами. Способами прихованого примушування є психологічні маніпуляцій прийоми, дезінформація, лобіюваиня, пропаганда й управління кризами.
6.3.1. Маніпулювання
Маніпулювання - це сугестивний психологічний вплив ме- тою ико ос зміна спрямованості активності індивіда або сусшльс- а Маніпулювання може розглядатися як вид застосування вла- коли той, хто мас владу, впливає на поведінку інших, не Триваючи характер очікуваної від них поведінки. Маніпулю- вання свідомістю-- це управління шляхом нав'язування щеи уста- кування мотивів, стереотипів поведінки, вигідних суб єктів дії
Визначають три рівні маніпулювання:
— перший рівень — посилення існуючих у свідомості індивідім потрібних ідей, установок, мотивів, цінностей і норм;
— другий рівень пов'язаний з окремими, незначними змінами поглядів на ту або іншу подію, процес, факт, іцо також впливає їм емоційне й практичне ставлення до конкретного явища;
— третій рівень — кардинальна зміна життєвих установок шля- хом повідомлення об'єктові нових, сенсаційних, незвичайних, драматичних, надзвичайно важливих для нього відомостей.
Маніпулюванням досягається зміна життєвих установок їм двох перших рівнях впливу. Для кардинальної зміни поглядів інди- віда або соціальної групи необхідно впливати на свідомість усім* наявними методами й способами упродовж тривалого часу.
Механізм маніпулювання свідомістю такий. Практикою вста иовлено, що чим обізнанішим є індивід, чим вищий від ІЦ й адек ватніший за ЮС, тим важче ним маніпулювати. Тому об'єкт психо- логічного виливу треба забезпечувати сурогатом — урізаними й усіченими відомостями, які відповідають цілям психологічного виливу. Спочатку індивіду намагаються нав'язати такі стереотипи, які здатні викликати необхідні реакції й вчинки, при цьому акцент робиться на тих, хто ніби проти своєї волі вірить у міфи й чутки Після чого використовується ряд прийомів, які підвищують ефек- тивність впливу:
1) інформаційного перевантаження, коли подається величезний інформаційний масив, частину якого становлять абстрактні мірку- вання й непотрібні подробиці, унаслідок чого об'єкт не може розіб- ратися в дійсній суті проблеми;
2) дозування інформації, коли повідомляється тільки частина відомостей, а решта ретельно приховується, що зумовлює спотво- рення ЮС, і картина реальності стає незрозумілою;
3) великої брехні, коли чим неправдоподібніша брехня, тим швидше в неї повірять, головне — подавати її максимально сер- йозно;
4) змішування фактів, коли фактаж насичується всілякими припущеннями, допущеннями й чутками, унаслідок чого неможли- во відрізнити правду від вигадки;
5) затягування часу, коли під різними приводами не публіку- ються дійсно важливі відомості до того моменту, коли буде вже пізно щось змінити;
6) зворотного удару, коли вигадану, але вигідну суб'єктові вер- сію тих чи інших подій через підставних осіб поширюють у ЗМК, нейтральних щодо конфліктуючих сторін. При цьому ЗМК сторо-
ііи-конкурента повторює цю версію, бо вона вважається «об'єктив- нішою», аніж думки безпосередніх учасників конфлікту;
7) своєчасної брехні, коли повідомлення є відверто брехливим і иодночас вкрай очікуваним. При цьому чим більше контент пові- домлення відповідає настроям об'єкта, тим ефективніший його ре- зультат, і навіть коли обман розкривається, то за цей час або го- строта ситуації спадає, або процес набуває пезворотного характеру.
Маніпулятивний вплив на психіку об'єктів пропагаидист- п.ких акцій найчастіше здійснюється у вигляді двох відносно са- мостійних етапів, що доповнюють або змінюють один одного — Підготовчого й основного. Це зумовлено спільною закономірністю иавіювального впливу, на основі якого базуються маніпулятивні стратегії й тактики.
Відповідно до механізмів інформаційного впливу, функції під- готовчого етапу полягають у полегшенні сприйняття подальших повідомлень. Його основне призначення — створення атмосфери довіри між комунікатором й аудиторією, тобто завданням підготов- чого етапу є трансформація І ОС і підготовка об'єкта до сприйнят- ім подальшого повідомлення, навіть якщо воно здасться адресатові Неприємним або навіть абсурдним.
На основному етапі здійснюється залучення уваги й збудження Інтересу до повідомлень, що передаються, некритичного їх сприй- няття й засвоєння, унаслідок чого збільшується ефект впливу, а от- же, спотворюється реальна оцінка повідомлення.
Нині в комунікативних процесах використовуються не просто окремі прийоми, а спеціальні маніпулятивні технології — сукуп- ність методів і засобів маніпуляції свідомістю, що складаються з цепних поєднань структурних елементів і використовуються для досягнення цілей маніпулятора. Поєднання елементів, оригінальні Комбінації послідовності й частоти їх застосування в конкретних комунікативних ситуаціях визначаються цілями суб'єкта. Застосу- нііішя маніпулятивних технологій як спосіб керування поведінкою індивіда або груп через вплив на їхню індивідуальну й масову сві- домість здійснюється на кількох рівнях у процесі: реалізації міждержавної політики, внутрішньополітичної боротьби й міжосо- г»іі, тісної взаємодії.