Тема XIV. Ідеї національної освіти й виховання в україні (друга половина XIX століття)

1. Ідея національної школи М. Драгоманова.

2. Наукова й освітня діяльність Наукового товариства імені Тара­са Шевченка.

3. (дея національного шкільництва М. Грушевського.

4. Загальна характеристика освіти на західноукраїнських землях.

5. Педагогічні погляди Ю. Федьковича.

Література

1. Винар Л. Галицька доба життя М. Грушевського (1894—1914) // Українсь­кий істбрик. — 1967.—№ 2—3.

2. Грушевський М. Яро українську мову і українську школу. — К.: Веселка, 1991.

3. Крип'якевич І.П. Історія України. — Львів: Світ, 1990.

4. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Курс лекцій. — Тер­нопіль, 1994.

5. Історія педагогіки / За ред. М.В. Левківського, О.А. Дубасенюк. — Житомир,1999.

6. Любар 0.0. та ін. історія української педагогіки / За ред. М.Г. Стельмаховича. — К.: ІЗМН,2000.

7. Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. — Суми: СумДПУ, 2000.

Ключові слова та терміни

«Емський указ», Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка, Українське Наукове Товариство, «Киевская Старина», Український соціо-^г' логічний інститут; «руська трійця», товариство «Просвіта», Україн-• ська Академія Наук.

1. Ідея національної школи м. Драгоманова

Михайло Петрович Драгоманов (1841—1895) належить до тих Діячів, що увійшли в нашу історію як духовні натхненники українського національного, соціально-політичного та культурного від­родження. Чільне місце в його спадщині займають праці, в яких безпосередньо або певною мірою розглядається розвиток україн­ської освіти, школи, культури та їх взаємодія на різних етапах національно-політичного життя українців.

М.П. Драгоманов народився 18 вересня 1841 року в м. Гадячі на Полтавщині. Раннім і різнобічним розвитком Він передовсім зобов'язаний своїм батькам, оточенню. З 1849 по 1853 рік юнак навчався в Галицькому повітовому училищі, пізніше — в Полтавській гімназії. Восени 1859 року Драгоманов стає студентом історико-філологічного факультету Київського університету, де вдосконалює свою загаль­ну й політичну освіту, дістає перший справжній громадянський гарт, витримує перші серйозні випробування. Аргументовано, спираючись на історичні факти, Драгоманов переконував у споконвічному праг­ненні українців до освіти й культури, до вченості та знань.

У наступні роки помітним політичним явищем у соціальному житті України та Росії стали публічні виступи Драгрмаиова в різних газетах із закликом до освіченої української та російської громадсь­кості об'єднатися задля проведення радикальних реформ у галузі освіти: елементарної, спеціальної та вищої. Він наполягав на повер­ненні прав українській мові, насамперед в галузі народної освіти.

Займаючись просвітницькою діяльністю, Драгоманов мріяв про той час, коли етичне та естетичне виховання в українських школах звернеться до джерел педагогічного впливу кращих народних тради­цій, діти будуть виховуватись прекрасними українськими піснями;

він прагнув створити українську енциклопедію; (розробив план до неї). Не раз піднімав Драгоманов проблеми вчительства. Особливо його хвилювало становище сільських учителів. Драгоманов вважав, що вчителі повинні чітко усвідомлювати мету педагогічної діяльнос­ті — виховання нової людини. Це завдання ставили перед собою різнідедагогічні система; якою вона має бути, розуміли по-різному, залежно від соціально-політичних ідеалів, що сповідували їх творці. У Драгоманова цей ідеал спирався на демократичну, гуманістичну й патріотичну основу національної свідомості, котра поєднувалась з толерантністю у взаєминах між людьми, з правдою і справедливістю.

Великого значення надавав Драгоманов вихованню дитини в сім'ї, тобто саме батьківському вихованню Дбаючи про виховання тогочасної української молоді, Драгоманов орієнтує її на найвищі людські взірці духу і праці, нагадуючи ще й про неодмінну високу моральну якість самовіддано служити рідному народу, а не бути його «провінційним родичем, прихвоснем чужого».

Отже, можна простежити думку про те, що основними напрям­ками концепції національного виховання Драгоманова є етичне, естетичне;, патріотичне, моральне виховання дітей, яке включає виховання у дітей любові до батьківщини, рідної мови. Значне місце надається у працях Драгоманова батьківському вихованню, а також підготовці кваліфікованих кадрів для здійснення процесу виховання в умовах освітньої діяльності.