6. Ушинський про підготовку вчителя

«Якщо медикам ми довіряємо своє здоров'я, то вихователям ввіряємо мо­ральність і розум наших дітей, ввіряємо їхню душу, а ра­зом з тим і майбутнє нашої вітчизни». Так визначав Ушинський роль і значення професії вчителя. Працю вчителя він порівнював з творчістю художника, який створює духовний образ людини.

Головна функція вчителя, за його висловом, — бути посеред­ником між усім, що було благородного і високого в минулій істо­рії людей і поколінням новим, охоронцем святих заповітів людей, що боролися за істину і за благо. Він повинен стати живою лан­кою між минулим і майбутнім. І тому його справа — одна з найва­жливіших справ історії.

Відводячи учителеві відповідальну роль у суспільстві, Ушин­ський ста­вив до нього великі вимоги. Відповідно до ідеї народно­сті виховання першою і основною умовою плідної діяльності пе­дагога Ушинський вважав його близь­кість прагненням і інтересам народу.

У викладача середнього навчального закладу знання предмета є далеко не головним надбанням. Головне надбання гімназичного викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом. Вчитель має добре знати психологію дітей і чітко ви­значати мету своєї діяльності.

Ушинський писав, що педагоги — це єдиний клас людей, для практичної діяльності яких вивчення духовної сторони людини є так само необхідним, як для медика вивчення тілесної.

Вчитель має володіти педагогічним тактом, знати свою справу і завжди займатися своїм самовдосконаленням та підвищенням своєї професійної майс­терності.

Для підготовки народних вчителів він пропонував створювати учительські семінарії, а для підготовки учителів середніх шкіл — педагогічні факультети при університетах. В університетську учительську семінарію слід приймати вихованців тільки тоді, коли можна з певністю передбачати в них хороших вчителів.

Ушинський вважав необхідним виховання у майбутніх вчите­лів потягу до знань, до самоосвіти. Він запроваджує після завер­шення навчання в семінарії річне стажування, яке випускники проходили під керівництвом наставників семінарії, брали у них консультації, звертались за порадами, за необхідною літературою, методичними посібниками. Окремим стажистам семінарія нада­вала грошову підтримку. Лише після цього випускники отримува­ли кваліфікацію вчителя народної школи.

Структурно-логічна схема дидактична система к.Д. Ушинського

	Для чого навчати? Мета освіти
Поєднання формальної та матеріальної цілей освіти: Забезпечити найкоротшим і найлегшим шляхом засвоєння різноманіт­них знань про природу і суспільство, що відкривають очі на істину і необхідні для вдосконалення суспільного життя; Сформувати світогляд людини
		Чому навчати? Зміст освіти
Народна школа 1. Рідна мова як провідний предмет навчання, засіб морального та розумового розвитку дитини; 2. Вивчення арифметики, Закону Божого, елементів природознавства, основ вітчизняної історії; 3. Вивчення основ ремесел. Середня школа: 1. Протест проти ранньої спеціалізації, загальноосвітній, «гуманний» характер; 2. Гуманна освіта полягає у вивченні, перш за все, рідної мови і літератури, а потім — предметів, які розкривають людину і природу (історії, географії, математики, природничих наук, сучасних іноземних мов); 3. Давні мови є предметом вивчення лише для окремих спеціалістів; 4. Приділення великої уваги вивченню природничих предметів, оскільки «логіка природи є найбільш доступною і найбільш корисною для дітей»; 5. Класична освіта у її чистому вигляді вже не відповідає вимогам часу, вона повинна увібрати в себе кращі елементи реальної освіти.
		Кого навчати?
Ідея обов'язкового навчання
		Як навчати? Принципи і методи навчання:
Принципи: 1. Виховуючий характер навчання; 2. Зв'язок навчання з життям; 3. Природовідловідність навчання; 4. Свідомість і активність навчання; 5. Послідовність на систематичність навчання;' 6. Наочність навчання; 7. Міцність засвоєння знань. Методи: 1. Метод синтетичний (індуктивний); 2. Аналітичний (дедуктивний) Засоби викладання: 1. Догматичний, або пропонуючий; 2, Сократичний, або запитальний, діалогічний; 3. Евристичний, або проблематичний; 4. Акроматичний, або викладаючий.