3. Ушинський про значення праці у вихованні людини

Велику роль як засобу виховання особистості Ушинський від­водить праці. В своїй роботі «Праця в її психічному і виховному значенні» він підкрес­лює, що людина формується і розвивається у трудовій діяльності. Праця, по-перше, є основою і засобом люд­ського існування і, по-друге, вона є джерелом фізичного, розумо­вого і морального вдосконалення людини. Ось чому, на його дум­ку, виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно вихову­вати її не для щастя, а готувати до праці.

Вільна праця потрібна людині сама по собі, для розвитку в ній почуття людської гідності. Багатство, відсутність праці діє руйнів­но не тільки на мо­ральність, але навіть і на щастя суспільства. Погану послугу зробив би державі той, «хто знайшов би засіб від­пускати їй щороку ту суму грошей, яка необ­хідна її громадянам. А якби люди винайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком замінює всяку працю людини, то сам розвиток людства зупинився б: роз­пуста і дикість заво­лоділа б суспільством, саме суспільство розпа­лося б: із знищенням необхідно­сті осо­бистої праці історія повинна припинитись», виховання повинно прище­пити любов і жадобу до серйозної праці, дати звичку до праці, бо справжня се­рйо­зна праця завжди важка.

Ушинський надавав великого значення фізичній праці, вважа­ючи дуже корисним, щоб людина у своїй діяльності поєднувала фізичну і розумову працю, підкреслюючи велике виховне значен­ня сільськогосподарської праці (особливо в сільських школах).

Ушинський називає такі вимоги до дитячої праці: посильність як фізич­ної, так і розумової праці, відповідність вікові дітей: са­мостійний характер праці (все, що дитина може робити сама, по­винна робити сама), чергування видів праці: праця фізична не тільки приємний, а й корисний відпочинок після розумової.

Велике значення у фізичному вихованні дітей має, на його думку, вивчення природознавства, зокрема анатомії і фізіології людини. У своїй книзі «Дитячий світ» Ушинський дуже цікаво розповідає про будову організму лю­дини. На цікавих прикладах показує роль фізичного загартування. У третьому томі «Педагогіч­ної антропології» він зробив спробу обґрунтувати мету, зміст та форму фізичного виховання дітей, виходячи з основ анатомії і фі­зіології людини, медицини, санітарії і гігієни, приділивши велику увагу зміцненню нервової системи учнів та вихованню у них волі різними способами фізичного загартування.

Отже, під гармонійно розвинутою особистістю Ушинський розумів лю­дину, в якій поєднані розумова зрілість, моральна до­сконалість і фізична роз­виненість.

4. Ідея національного виховання Ушинського

В основі педагогічної системи Ушинського лежить ідея народ­ності. «Всяка жива історична народність є найпрекраснішим ство­рінням Господа на землі, і вихованню залишається тільки черпати з цього багатого і чистого дже­рела», — писав Ушинський в статті «Про народність в громадському вихо­ванні».

Під народністю Ушинський розумів своєрідність кожного на­роду, зумо­влену його історичними та географічними умовами.'

Характерною рисою для народності в розумінні Ушинського — є громад­ськість. Ушинський був переконаний у тому, що народна ідея виховання вима­гає широкої громадської атмосфери навколо себе і не може бути здійснена без залучення найширших громадсь­ких сил. Ушинський писав: «Сам народ і його великі люди прокла­дають шлях в майбутнє: виховання тільки йде по цій до­розі...».

Керуючись ідеєю народності, Ушинський прийшов до виснов­ку, що на­родна освіта повинна знаходитися в руках народу, а на­вчання дітей здійснюва­тися рідною мовою, яка є найяскравішим виявом народності. .Навчання дітей рідної мови, на думку Ушин­ського, має на меті: розвиток «природженої душе­вної здібності, яку називають даром слова», введення дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, пояснення їм логіки цієї мови, тобто гра­матичних зако­нів у її логічній системі. Ці три цілі, зауважував педагог, досягаються не одна за одною, а разом.

Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана Ушин­ським в його чудовій статті «Рідне слово». «Мова наро­ду — найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в'яне». Ушинський вважав, що основними завданнями народ­ної школи у вихованні особистості є виховання патріотизму Рідна мова не тільки краще виражає духовні якості народу, а й яв­ляєть­ся найкращим його наставником, що вчив народ ще тоді, коли не було ні книжок, ні школи.