1. Життя і педагогічна діяльність к.Д. Ушинського. Світогляд вченого

Короткі біографічні дані.

2 березня 1824 р. Костянтин Дмитрович Ушинський народився в м. Тулі. У 1840 році Ушинський вступає до Московського уні­верситету на юри­дичний факультет.

У 1844 році 21-річним юнаком Ушинський блискуче закінчує університет і одержує запрошення посісти місце професора у Де-мидівському ліцеї м. Яро­славля. Проте перед тим, як приступити до виконання своїх професорських обов'язків, Ушинський ще два роки провів у Московському університеті, готу­ючись до магістер­ського екзамену.

У 1846—1849 рр. Ушинський працює в Ярославському ліцеї професором камеральних наук.

У 1954 році Ушинський дістає посаду викладача російської мови та ін­спектора класів у Гатчинському сирітському інституті, де пра­цював до січня 1859 р. Тут широко проявилися його організатор­ські і педагогічні здібності.

У 1857—1858 рр. в «Журнале для воспитания» Ушинський опу­блікував статті «Про користь педагогічної літератури», «Три елементи школи», «Про народність у суспільному вихованні», «Шкільна рефор­ма в Північній Америці» та ін.

Ушинський уже був відомий як визначний педагог-реформа­тор, і тому його запрошують на посаду інспектора Смольного ін­ституту шляхетних дів­чат. Водночас Ушинський працював редак­тором «Журнала Министерства на­родного просвещения», в якому в 1860—1862 рр. опублікував статті: «Праця в її психічному і вихов­ному значенні», «Недільні школи», «Питання про народні школи», «Рі­дне слово, «Проект учительської семінарії».

У 1862 році Ушинський змушений був залишити роботу в Смо­льному інституті, бо ті зміни, які він вніс у навчально-виховний процес, привели до ускладнення його стосунків з керівництвом. Побоюючись громадського суду за погане ставлення до Ушинсь-кого. Міністерство освіти відрядило його за кор­дон для вивчення досвіду жіночої освіти.

1861 та 1864 написав і видав чудові підручники для початково­го навчання дітей в елементарних школах та сім'ях «Дитячий світ» (1861) і «Рідне слово» (1864), а також хрестоматію і методичні по­сібники до них.

У середині 1867 року Ушинський повертається на Батьківщи­ну. Тяжка хвороба легенів обірвала плідну діяльність великого вченого, педагога.

Помер Ушинський у 1870 році в Одесі.

2. Ідея гармонійного розвитку людини

В своїх філософських поглядах Ушинський йшов від ідеалізму до матері­алізму, проте цей шлях не був завершеним. Добре вивчи­вши різні філософські системи, критично використовуючи елеме­нти цих систем, він намагався виро­бити свій самостійний оригі­нальний світогляд. У своїх поглядах на природу, людину він до­тримувався еволюційного вчення Дарвіна. Вважаючи людину частиною живої природи, в роботі «Людина як предмет виховання» Ушинський розпочинає свій виклад з характеристики організму взагалі, його зв'язку з сере­довищем і переходить далі до особли­востей тваринного і людського організ­мів. Йдучи за Дарвіном, він розглядає живі організми як предмет і продукт біо­логічного їх розвитку, вказує на зміну спадковості під впливом зміни умов іс­нування, виступає проти віталізму, хоч і зберігає це поняття «сила розвитку». Водночас Ушинський зважає і на специфічні особли­вості людського органі­зму, суспільно-історичні умови їх походжен­ня, вказує на значення праці в житті людини, хоч і не піднімаєть­ся до розуміння тієї ролі, яку вона відіграла в історичному стано­вленні її природи. В своїй статті «Праця в її психічному і ви­ховному значенні» підходить до оцінки праці з етико-релігійної точки зору.

В теорії пізнання в психології у нього багато матеріалістичних елементів. У протилежність метафізичним абстрактним елемен­там психології Гербарта. Ушинський намагався побудувати пси­хологію на основі фізіології. Він докла­дно розглядає будову і фун­кції нервової системи, її значення в житті й діяль­ності організму, пізнання людиною навколишнього світу. Він поділяє думку І.М. Сєченова про те, що вся діяльність нервової системи є рефлектор­ною, від­творюючою діяльністю, висуває ідею «засвоєних рефлек­сів», тобто таких, що набуваються в процесі індивідуального жит­тя, і справедливо вважає їх фізіоло­гічною основою навичок і звичок, виховання яких є одним з найважливіших за­вдань педагога. Ушин­ський розглядає великі півкулі головного мозку як орган свідомої діяльності людини; зі свого розгляду будови і функцій нервової сис­теми робить ряд важливих педагогічних висновків про фізичне виховання ді­тей, раціональну організацію режиму їх праці і відпо­чинку, про потребу орга­нізму в сні як засобі відновлення його сил. Широке використання Ушинським даних сучасної йому ана­томії і фізіології в ряді розділів праці «Людина як пре­дмет вихован­ня» свідчить про його матеріалістичний підхід до висвітлення про­блем психології пізнання. Проте, будучи неспроможним зрозумі­ти перехід від матерії до свідомості і вважаючи, що останню не можна вивести з жодних законів інертної матерії, Ушинський зупинився на дуалістичному розв'язанні цієї психофізичної проблеми.

За своїми суспільно-політичними поглядами Ушинський був буржуазним демократом. Як просвітитель він бачив в освіті основ­ний засіб досягнення ві­льного та щасливого життя свого народу.