Структурно-логічна схема

ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ ВИХОВАННЯ Й. ПЕСТАЛОЦЦІ

природовідповідне виховання

	саморозви­ток
сили серця (моральні Яко­сті) Виростають із природ­ної схильності до любові, віри, по­чуття сорому, во­лодіння со­бою	сили ро­зуму (знання) Вирос­тають із природ­ної схи­льно­сті до зов­нішнього т,а внутрі­шнього споглядання	сили руки (уміння) Вирос­тають із природ­них збідностей до розви­тку тіла та його органів
гармонійний розвиток усіх природних сил лю­дини

	Елементарність
Така організація навчання і виховання, при якій виділяються найпростіші еле­менти моральної сфери дитини, пізнання, практичної діяльності, що дозво­ляє безперервно просуватися від простого до більш складного, доводити добро­чинності, знання та практичні навички дітей до можливо­го рівня досконалості

Творчі завдання і реферати

1. Теорія і методика початкового навчання Й. Песталоцці.

2. Порівняльний аналіз змісту і методики навчання Й. Песта­лоцці, А. Дістервега, Й. Гербарта.

3. Ідея поєднання навчання з працею Р. Оуена.

4. Основні етапи навчального процесу (А. Дістервега і сучас­ної дидак­тики).

Питання для роздумів і проблемні запитання

1. Як розуміють релігію Й. Песталоцці у сучасній педагогіці?

2. Чи простежується зв'язок між ідеєю гармонійного вихован­ня Й. Пес­талоцці і сучасним завданням виховання школярів?

3. У чому є зв'язок між метою виховання Дістервега і такою в Україні?

4. Обгрунтуйте сутність авторитаризму виховання у Гербарта.

Тест

1. Основою Початкового навчання. Песталоцці є:

а) звук; б) буква; в) цифра; г) слово, форма, число; д) колір, звук, смак; е) відчуття, досвід, праця.

2. Філантропісти (Базедов, Зальцман) запровадили у початко­ве навчання:

а) урок; б) екскурсії; в) гру; г) вправи.

3. Навчальний принцип Дістервега, який є генералізуючим у сьогоденні:

д) гуманізму; б) культуровідповідності; в) народності; г) демок­ратизму.

4. Принцип виховуючого навчання Гербарта у XX ст. тракту­вався як:

а) гуманізм; б) народність; в) природовідповідність; г) інтелек­туалізм.

5. Р. Оуен обґрунтував сутність виховання людського характе­ру як принцип:

а) природовідповідності; б) доступності; в) наступності; г) сис­темно­сті.

Тема V загальні тенденції світової педагогіки кінця XIX — початку XX століття

1. Реформаторська педагогіка (педагогіка вільного виховання, педаго­гіка особистості, експериментальна педагогіка).

2. Прагматична педагогіка д. Дьюї.

3. Гуманістичні засади освіти й виховання. Рух нового виховання (М. Монтессорі, С. Френе).

4. Ідея цілісного виховання р. Штайнера.

5. Ідеї виховання й навчання в педагогіці екзистенціалізму.

Література

1. Абашкіна Н.В. Нові концепції навчання й виховання у сучасній німець­кій педагогіці: Методико-інформаційний матеріал. — К., 1995.

2. Бине А. Современные идеи о детях / Пер. с франц. — М., 1910.

3. Дьюи Д. Школа и общество / Пер. с англ. — М,, 1907.

4. Кей Э. Век ребенка / Пер. с нем. — М„ 1905.

5. Кершенштейнер Г. Понятие трудовой школыї /Пер. с нем. — М., 1915.

6. Монтессори М. Руководство к моему методу / Пер. с итал. — М., 1916.

7. Помелов В.Б.. Петер Петерсен й его «Йена-план» // Педагогика. —1997. — № 3.

8. Френе С. Избраные педагогические сочинения. — М., 1990.

9. Історія педагогіки / За ред. М,В. Левківського, О.А. Дубасенюк. — Жи­томир, 1999.

10. Кравець В. Зарубіжна школа і педагогіка XX століття. — Тернопіль, 1996.

11. Сбруєва А.А., Рисіна М.Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діагра­мах: Навчальний посібник. — Суми: СумДПУ, 2000.

Ключові слова та терміни

Клерикальна педагогіка, реформаторська педагогіка, теорія вільного ви­ховання, експериментальна педагогіка, інстинкт боротьби, навчання за «цент­рами інтересів», функціональна педагогіка, педагогіка особистості, педоцент­ризм, ідея «абсолютної свободи» учнів, концепція педагогічного праг­матизму, інструменталізм, рух нового виховання, вальдорфська педагогіка, антропосо­фія, евритмія.