- •Керівні принципи
- •Розроблено на основі закону україни № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель»
- •Преамбула до керівних принципів державних закупівель
- •Структура керівних принципів
- •3. Загальна інформація про органи, які регулюють державні закупівлі в Україні
- •4. Система державних закупівель в Україні
- •5. Закон про державні закупівлі в єс
- •5.1 Договір про єс
- •5. А. Принцип недискримінації
- •5. Б. Принцип рівного ставлення
- •5. В. Принцип прозорості
- •5. Г. Принцип пропорційності
- •5. Д Принцип взаємного визнання
- •Система державних закупівель в Україні
- •Службові особи, відповідальні за організацію та проведення закупівлі: Проаналізувати основні відмінності та спільні риси принципів єс та України!
- •5.2 Директива єс щодо класичних секторів
- •6. Що таке державні закупівлі
- •6.1 Визначення основних термінів
- •Система державних закупівель в Україні
- •15 Загальновживаних термінів, що застосовуються при здійсненні державних закупівель в Україні
- •7. Процес здійснення державних закупівель
- •7.1 4. Необхідні кроки перед початком процедури закупівель
- •Крок I: Чи підпадає замовник під дію закону про державні закупівлі
- •Прецедентне право про визначення замовника
- •Крок 2: Чи підпадає договір під дію Закону
- •Закон поширюється на всі договори
- •Виняток 1: Власне виробництво
- •Виняток 2: Винятки щодо договорів, передбачені Законом
- •Виняток 3: Договори державних закупівель, сума яких нижча за порогову суму
- •Договори, яких Закон єс стосується лише частково
- •Процедурні правила щодо договорів, на яких не поширюється дія Закону єс про закупівлі для потреб постачальників громадських послуг
- •В принципі, це рішення застосовне до всіх договорів, на які не поширюється дія Закону. Система державних закупівель в Україні
- •Крок 3: Необхідні рішення
- •Процес здійснення державних закупівель в Україні
- •Службові особи, відповідальні за організацію та проведення закупівлі: Чи маєте ви продумати ще якісь інші потрібні кроки перед початком процедури закупівлі?
- •7.2 Здійснення закупівель
- •Етап 1: Політичні рішення
- •Реалізація рішень всередині організації
- •Етап 2: Підготовка до закупівель
- •1. Визначення потреб та характеристик договору
- •3. Конкурсні торги на рівні єс чи на національному рівні. Процедури конкурсних торгів
- •Погоджена процедура з попереднім оголошенням може застосовуватися лише в обмеженій кількості випадків. Статті єс 30 та 40.
- •Строки, які застосовуються у більшості звичайних закупівельних процедур, згідно із законодавством єс:
- •Система державних закупівель в Україні
- •1. Графік підготовки закупівель
- •2. Розгляд строку дії договору Яка має бути тривалість строку дії договору і що варто врахувати, у разі повторного укладання (2ої черги) договорів із зовнішніми постачальниками.
- •3. Розгляд типу договору – рамкова угода
- •Застосування електронних торгів
- •Використання генерального замовника
- •Розгляд використання динамічної системи закупівель
- •З’ясування фактичних даних
- •Формальності процедури закупівлі
- •Опис статусу (ходу виконання договору)
- •Зміст специфікації вимог
- •Вимоги до закуповуваних послуг, робіт та поставок
- •Вимоги щодо постачальника
- •Стандартні формулювання та проектні договірні положення
- •Технічні специфікації та вимоги
- •Застосування технічних специфікацій
- •Застосування екологічних умов у технічних специфікаціях
- •Кваліфікаційні критерії – критерії вибору – “старі новини”
- •Критерії відхилення пропозицій
- •Екологічні критерії вибору
- •Критерії вибору переможця
- •Затвердження документації конкурсних торгів
- •1 . Оголошення про проведення конкурсних торгів
- •Практика оголошення про проведення торгів
- •Повідомлення
- •Після повідомлення
- •2. Вибір учасників при обмеженій процедурі
- •3. Відповіді на запитання потенційних учасників
- •Інформаційні збори
- •Можливість огляду
- •4. Отримання заявок чи пропозицій
- •Державні закупівлі в Україні
- •Опис існуючих процедур закупівлі, передбачених законом про держзакупівлі
- •Пропозиції з надзвичайно низькими цінами
- •Отримання заявок чи пропозицій та внесення доповнень чи уточнень до пропозицій
- •Процедура підготовки до укладання договору
- •Державні закупівлі в Україні
- •Інформація для організацій, працівників та, якщо це застосовно, громадян, які готують та починають виконання договору
- •Підготовка до наступної закупівлі (2ої черги) та договору
- •Контроль за виконанням, внесення змін, неналежне виконання тощо
- •Збори, присвячені ходу виконання договору
- •Випадок невиконання
- •Які випадки вважаються невиконанням договору?
- •Які наслідки невиконання договору?
- •Державні закупівлі в Україні
- •8. Процедури оскарження
- •3. Розгляд скарг. Процедура оскарження / розгляду скарг така:
- •Послідовність дій.
- •4. Засоби правового захисту
- •Державні закупівлі в Україні
- •9. Способи організації процесу державних закупівель
- •Підходи до організації процесу державних закупівель
- •Вимоги до складу комітету з конкурсних торгів
- •Функції комітету з конкурсних торгів
- •10. Навчання персоналу з державних закупівель – вимоги
Які випадки вважаються невиконанням договору?
Зазвичай невиконанням договору вважаються випадки невиконання завдання через недотримання договірних вимог щодо якості, строків тощо. У договорі можна чітко визначити поняття неналежне виконання на противагу невиконанню договору. Те, що замовник вказує постачальнику, виконання яких зобов’язань є особливо важливим для замовника, може мати певний педагогічний ефект.
Надзвичайно важливим є чітке визначення замовником ключових вимог до послуг, що надаються. Право заявляти про невиконання договору може виникати лише тоді, коли таке невиконання прямо порушує ключові вимоги до завдання. Такі вимоги мають бути дуже чітко сформульовані в договорі. Деякі з прав на заяву про невиконання можуть бути використані лише у тому разі, якщо вони передбачені договором, або у разі невиконання головних положень. Тому дуже важливо, щоб місцеві органи влади визначили, яка форма невиконання буде вважатися серйозним порушенням договору.
Які наслідки невиконання договору?
Коли був зроблений висновок про невиконання договору, наступне питання – які мають бути наслідки.
Яким чином замовник вирішить реагувати на невиконання, звісно залежить від конкретних обставин. Зазвичай спершу варто звернутися до постачальника та заявити йому про невиконання. Можна зажадати пояснень того, що трапилося, та того, які заходи буде вживати виконавець, щоб запобігти повторенню подібних помилок в майбутньому. Якщо це не вирішує проблему, слід робити подальші кроки.
Звичайні права при невиконанні такі:
Виправлення ситуації: Більшість договорів, згідно із загальноприйнятими правовими принципами, надає постачальнику можливість здійснити принаймні одну спробу усунути проблему – протягом виправданого строку, наприклад, протягом 14 днів з дня повідомлення про проблему.
Пропорційне зменшення оплати означає, що узгоджена ціна знижується на суму, рівну вартості невиконаних робіт. Як свідчить практика, доцільно включати в договір правила розрахунку пропорційного зменшення оплати.
Розірвання договору є найширшим правом у разі невиконання. У цьому разі дія договору припиняється, а завдання, по можливості, відкликається місцевим органом влади. Через те що застосування такого права має серйозні наслідки, ним користуються лише у чітко визначених випадках, коли невиконання стосується дуже важливих положень договору. Менш серйозне, але регулярне невиконання інших договірних положень також може послужити підставою для розірвання договору.
Компенсація: Право на отримання компенсації ґрунтується на спроможності постачальника відшкодувати фінансові збитки, зазнані замовником в результаті невиконання постачальником договору. В принципі, це можуть збитки безпосередньо спричинені невиконанням, а також непрямі збитки, як-от експлуатаційні збитки. Зазвичай компенсація сплачується лише тоді, коли невиконання спричинено помилкою в результаті недбальства постачальника чи недотримання ним стандартів, які були належним чином передбачені договором. На практиці факт недбальства дуже важко довести. Тому рекомендується застосовувати більш визначені способи компенсації, такі як пеня.
Пеня це узгоджена наперед сума, яка має сплачуватися у разі невиконання договору до тих пір, поки не буде усунута спричинена невиконанням проблема. Пеня зазвичай застосовується у зв’язку із затримками. Якщо сторони мають намір застосовувати пеню, це має бути чітко визначено в договорі.