Екологічні критерії вибору

Застосування екологічних критеріїв вибору було предметом широкого обговорення. У 2001 році Європейська комісія опублікувала з цього приводу роз’яснення:

“Якщо виконання договору вимагає особливих знань чи умінь в сфері екології, наявність спеціального досвіду є законним критерієм оцінки технічних можливостей та знань при визначенні придатності кандидатів, а тому може вимагатися (наприклад, у разі будівництва дороги чи тунелю у районі з особливими природними ресурсами).”

(Цитата з ПОЯСНЮВАЛЬНОГО МЕМОРАНДУМУ КОМІСІЇ ЄС щодо законодавства Співтовариства, застосовного до державних закупівель та можливостей інтеграції екологічних питань у процес державних закупівель.).

Але, наприклад, перелік виконаних проектів не може служити критерієм вибору переможця, оскільки такий документ відображає лише досвід претендента/учасника, а не якість запропонованих ним послуг, робіт чи товарів.

Загалом, кваліфікаційні критерії становлять собою “старі новини” і свідчать лише про здатність учасників взятися за виконання договору, а критерії вибору переможця містять у собі елементи конкуренції.

Додаткову інформацію про критерії вибору переможця див. нижче у Кроці 11.

4. Критерії вибору переможця

Критерії вибору переможця встановлюють умови, за яких пропозиція учасника може бути визнаною найвигіднішою для укладання договору. Зазвичай до таких критеріїв входить ціна, надійність, гарантії якості, а також організаційні аспекти та якість персоналу.

Критерії визначення переможця чи критерії вибору в ході конкурсних торгів становлять собою критерії, за допомогою яких замовник може обрати найвигіднішу пропозицію. Закон про державні закупівлі передбачає два основні критерії, які має використовувати замовник:

Найнижча ціна

або

Найбільш економічно вигідна пропозиція

Визначення, які з критеріїв визначення переможця застосовувати, є чи не найважливішим питанням при розробці документації конкурсних торгів. Критерії визначення переможця зумовлюють можливий вибір типу договору. Лише одна пропозиція, яка виявилась найкращою у порівнянні з іншими пропозиціями за результатами оцінки з використанням критеріїв визначення переможця, повинна бути вибраною, як найбільш економічно вигідна пропозиція. Якщо замовник обирає критерії визначення переможця, які виявляються непридатними для вибору замовником найкращої пропозиції, це може бути результатом недостатньої продуманості критеріїв при розробці документації конкурсних торгів. Лише найкращі критерії допомагають укласти найкращий договір.

Найнижча ціна

Критерій найнижчої ціни вигідно застосовувати у разі закупівлі найпростіших послуг чи товарів. При застосуванні критерію найнижчої ціни неможливо зважати на якість послуги чи продукції. Тому рекомендується застосовувати такий критерій лише тоді, коли є можливість такого детального опису послуги чи товару, який не залишає сумнівів щодо відповідних вимог та рівня якості.

Коли замовник бажає враховувати лише ціну послуги чи продукції, вважається, що замовник не може обирати критерієм найбільш економічно вигідну пропозицію, а повинен робити вибір за критерієм найнижчої ціни.

Найбільш економічно вигідна пропозиція

Критерій найбільш економічно вигідної пропозиції означає, що при визначенні переможця слід враховувати не лише ціну послуги чи продукції.

Незважаючи на відсутність письмово визначених обмежень того, які субкритерії може застосовувати замовник, такі критерії повинні відповідати положенням прецедентного права Європейського суду та принципам Договору про ЄС, наприклад, принципу недискримінації та принципу рівного ставлення.

Щоб забезпечити вибір найкращої пропозиції, такі субкритерії повинні бути якось пов’язані з предметом договору (див. вище). Використання замовником критеріїв визначення переможця, які по своїй суті не пов’язані з послугою чи товаром, щодо яких проводяться конкурсні торги, суперечить правилам закупівель та існуючій правовій практиці Європейського суду.

У законі зазначені деякі можливі субкритерії визначення переможця. Для детальнішого ознайомлення див. статтю 53 закону. Це лише приклади, а не повний перелік.

Такі критерії можуть не надавати необмеженого права вибору через їх розпливчате або нечітке формулювання (наприклад визначаючи “навколишнє середовище”, “стійкість” та “якість”, як субкритерії вибору найбільш економічно вигідної пропозиції, але без подальшого роз’яснення, що саме означає “навколишнє середовище”, “стійкість” та “якість” та, що має оцінюватися під час конкурсних торгів). Або інакше кажучи: не повинно бути невизначеності щодо того, які елементи будуть враховуватися при оцінці пропозицій.

Інколи замовнику важко вирішити, з чого має складатися документація, що забезпечує спроможність оцінки учасників у відповідності до критеріїв вибору переможця.

При документуванні, наприклад, якості буває важко визначити, що насправді свідчить про якість закуповуваної на конкурсних торгах послуги, роботи чи товару. Як зазначено вище, перелік виконаних проектів документально засвідчує лише досвід учасника.

Це означає, що замовник повинен знайти якийсь інший спосіб документального підтвердження якості послуг чи робіт, запропонованих учасником, крім прохання надати перелік виконаних проектів.

Конкуренція в сфері якості виникає лише тоді, коли замовник застосовує “найбільш економічно вигідну пропозицію”, як критерій визначення переможця, а також субкритерій “якість”.

При вирішенні питань якості слід розглянути два аспекти: саму якість та програму забезпечення якості. Перший аспект потребує конкретного опису якості (наприклад, рівня чи змісту послуг, якості використовуваних матеріалів тощо), яку учасник буде здатний забезпечити протягом строку виконання договору. Це можна зробити, підготувавши опис спеціально для цих торгів, або скористувавшись стандартним поясненням якості, яку очікує замовник. Для замовника дуже важливо пам’ятати, що потрібні описи мають бути настільки точно і всебічно сформульовані, щоб учасник зміг зрозуміти основу, на якій буде ґрунтуватися оцінка його пропозиції.

Замість того щоб попросити надати перелік виконаних проектів у складі документів для підтвердження якості, які учасник може надати, замовнику слід попросити надати докладний опис того, яким чином учасник планує виконувати завдання, приділивши особливу увагу питанням якості. Такий опис є юридично обов’язковий для учасника, а тому це не лише слова, позбавлені справжнього змісту. Такі описи слугуватимуть документальним засвідченням рівня якості, і замовник зможе оцінити пропозиції, ґрунтуючись на таких описах.

Для забезпечення того, що ці описи будуть впроваджені в життя, учасник також повинен описати, чи інакше документально засвідчити, як він планує це контролювати – надавши опис своєї програми забезпечення якості. Замовник може попросити учасника надати документацію програми забезпечення якості або документацію про те, як учасник вирішував питання забезпечення якості в ході виконання подібних договорів. Звісно, за винятком випадків, коли замовник планує здійснювати увесь контроль самостійно.

Якщо потрібна якість достатньо повно описана в документації конкурсних торгів, а тому серед учасників немає предмета для конкуренції, “якість” не підходить як критерій вибору переможця.

Якщо замовник обирає “найнижчу ціну”, як критерій вибору переможця, вимоги щодо якості виконання завдання чи постачання товарів мають бути дуже ретельно описані, і всі учасники мають задовольняти ці вимоги.

При застосуванні критерію найбільш економічно вигідної пропозиції, всі субкритерії мають бути зазначені в:

• запрошенні учасникам конкурсних торгів;

• в періодичних інформаційних повідомленнях;

• запрошенні подати пропозицію чи провести переговори; або

• технічних специфікаціях.

Вони мають бути перераховані в низхідному порядку з визначенням питомої ваги (можуть визначатися шляхом указування меж з відповідними масштабами) кожного критерію. Також слід указати алгоритм оцінки пропозиції, з посиланням на критерії визначення переможця.

Питома вага субкритеріїв у відсотках (%)

Масштаб не повинен бути занадто широким. Занадто широкий масштаб (розмах) може зробити незрозумілим, який субкритерій є наймасштабнішим.

Закон не містить правил визначення систем чи моделей встановлення питомої ваги. Тому саме замовник повинен створити таку модель, яка має бути прозорою та забезпечувати рівне ставлення. Також така модель має бути розроблена так, щоб усі субкритерії були справді важливими. Крім цього, така модель повинна знаходитися у відповідності з документацією конкурсних торгів, наприклад, з вищезгаданою специфікацією вимог. Це необхідно для забезпечення зв’язку з предметом договору та критеріями визначення переможця.

Приклад моделі питомої ваги:

Приклад моделі питомої ваги, що НЕ застосовується при визначенні найбільш економічно вигідної пропозиції:

Чотири критерії:

Ціна 75%

Якість 10%

Забезпечення поставки 10%

Співпраця 5%.

Модель результативна лише у маргінальних випадках. Зазвичай ціна не була вирішальним фактором при визначенні найкращої пропозиції. Тому було вирішено, що ця модель непридатна для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Якщо замовник хоче створити найбільш оптимальну конкурентну ситуацію та застосувати декілька субкритеріїв, рекомендується така модель:

Ціна 50 %

Якість 20 %

Обслуговування 20 %

Екологія 10 %.

При застосуванні критерію найбільш економічно вигідної пропозиції, ціна може не мати найвищої питомої ваги. Це може бути у випадку договорів, коли, наприклад, якість послуги, роботи чи товару є важливішою для замовника за ціну договору. Чи це так, вирішується за допомогою аналізу кожного окремого випадку.

Критерії вибору переможця мають бути описані так, щоб замовник зміг означити найбільш економічно вигідну пропозицію. Субкритерії повинні бути розроблені та описані так, щоб уможливити визначення відмінностей між пропозиціями.

Екологічні критерії визначення переможця та інші критерії, непов’язані з економічними питаннями

До 2003 року існувала невизначеність щодо того, чи має право замовник висувати вимоги, пов’язані із захистом довкілля. Тоді Європейський суд прийняв рішення про те, що цілі директиви поширюються на забезпечення екологічно сталого розвитку. Тепер вже безсумнівно те, що екологічні критерії визначення переможця відповідають правилам закупівель за умови, що вони зв’язані з предметом договору та забезпечують замовнику пряму економічну вигоду.

Європейська комісія сформулювала це таким чином:

Екологічні складові можуть служити визначенню найбільш економічно вигідної пропозиції у тих випадках, коли ці складові в результаті забезпечують замовнику економічні переваги, пов’язані з продукцією чи послугами, які є предметом закупівлі.

Також замовник має враховувати можливу наявність національних законів, що регулюють, які саме вимоги можна висувати при намірах застосування екологічних критеріїв.

C-513/99 Concordia

Європейський суд заявив, що “Стаття 36(1)(a) Директиви Ради ЄС 92/50/EEC від 18 червня 1992 року [яка відповідає §61(1) закону] щодо координації процедур визначення переможців конкурсів на укладення договорів про надання громадських послуг повинна тлумачитися у тому значенні, що і в контексті державного договору про надання транспортних послуг міським автобусом, коли замовник приймає рішення про укладення договору з учасником, який подав найбільш економічно вигідну пропозицію, замовник може враховувати екологічні критерії, такі як рівень викидів окиснів азоту чи рівень шуму автобусів, за умови, що вони зв’язані з предметом договору, не надають замовнику необмежене право вибору, є чітко зазначеними в договірній документації чи в оголошенні про проведення торгів та відповідають всім фундаментальним принципам законодавства Співтовариства, зокрема, принципу недискримінації.

2. Принцип рівного ставлення не перешкоджає враховувати критерії, пов’язані з захистом навколишнього середовища, такі які розглядалися в ході основного судового розгляду, лише тому, що власне транспортне підприємство замовника є одним з кількох підприємств, які здатні запропонувати парк автобусів, що відповідають цим критеріям.

3. Відповідь на друге і третє питання не була б іншою, якщо процедура визначення переможця для укладення державного договору з питання, що розглядалося в ході основного судового розгляду, підпадала під дію Директиви Ради ЄС 93/38/EEC від 14 червня 1993 року, яка стосується координації процедур закупівель суб'єктів, які здійснюють діяльність у секторах водопостачання, енергетики, транспорту та телекомунікацій. [відповідно до закону про постачальників громадських послуг].

Це означає можливість застосування екологічних критеріїв вибору, за умови що вони:

1. пов’язані з предметом договору (принцип прозорості);

2. їх опис забезпечує чітке розуміння їх використання при визначенні найбільш економічно вигідної пропозиції (принципи прозорості та рівного ставлення);

3. зазначені в документації конкурсних торгів (принцип прозорості); та

4. не призводять до дискримінації іноземних учасників.

В 2001 році Європейська комісія опублікувала роз’яснення стосовно можливостей врахування екологічних питань:

“Замовники на власний розсуд визначають предмет договору чи альтернативні визначення предмета, застосовуючи такі варіанти, які вони вважають найбільш екологічно виправданими, за умови що їх вибір не призводить до обмеженого доступу до такого договору учасників з інших країн-членів ЄС.”