Застосування технічних специфікацій

Закон регулює спосіб формулювання технічних специфікацій, які використовуються в документації конкурсних торгів. Див. статтю 23 закону ЄС.

Існує 4 методи:

1. Замовник не має права вільного вибору між існуючими різними стандартами. Закон передбачає порядок вибору стандартів:

• національні стандарти, які замінюють собою стандарти ЄС;

• технічні затвердження ЄС;

• загальні технічні специфікації;

• міжнародні стандарти;

• інші технічні довідкові системи, затверджені органами стандартизації ЄС.

2. Що стосується експлуатаційних чи функціональних вимог. Формулювання експлуатаційних чи функціональних вимог є не завжди простим завданням. Такий опис слід ретельно обдумати аби переконатися, що він не суперечить принципам рівного ставлення, пропорційності та прозорості. Щоб це забезпечити, опис має бути:

• Чітко визначеним, щоб не викликати сумнівів щодо предмета договору.

• Тому замовник має бути спроможним описати всі відповідні факти та функціональність послуги, продукції чи робіт, які він має намір придбати. Якщо зробити повний опис неможливо, замовник зобов’язаний надати якнайбільш повний опис. Інакше це буде потенційне порушення закону та принципу прозорості.

• Також недостатній опис спричиняє складнощі у порівнянні пропозицій, а це означає, що учасники процедури закупівель не знатимуть на чому ґрунтуватися при розрахунку ціни чи оцінці часу, необхідного для здійснення робіт.

• Важливо відрізняти недосконалі чи непридатні описи предмета договору та договори про послуги, товари чи роботи, де об’єктивно неможливо (у значенні, що це неможливо не лише через брак знань, часу тощо у надавача громадських послуг) надати точний опис. У першому випадку – непридатний опис це потенційне порушення закону, а у другому випадку – ні.

3. Застосування функціональних чи експлуатаційних вимог та посилання на стандарти, як спосіб передбачення відповідності експлуатаційним чи функціональним вимогам. До таких змішаних описів застосовуються ті самі правила, що і до опису за допомогою стандартів та функціональних чи експлуатаційних вимог.

4. Уточнюючи вимоги, як за допомогою стандартів, так і функціональних чи експлуатаційних вимог. До таких змішаних описів застосовуються ті самі правила.

Застосування екологічних умов у технічних специфікаціях

У законодавстві ЄС зазначено, що замовник має право ставити умови виконання договору, спрямовані на захист навколишнього середовища, якщо ці умови не суперечать законодавству ЄС.

ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ МЕМОРАНДУМ КОМІСІЇ ЄС щодо законодавства Співтовариства, застосовного до державних закупівель та можливостей інтеграції екологічних питань у процес державних закупівель, роз’яснює які умови, пов’язані із захистом навколишнього середовища, можуть застосовуватися у різних видах договорів:

“Договори про виконання робіт стосуються не лише кінцевого продукту, роботи, але також проектування та виконання робіт. Найбільші можливості для врахування екологічних питань у замовника існують на етапі проектувальних та аналітичних робіт. Замовники можуть дати чіткі вказівки архітекторам та/або інженерам, щоб, наприклад, спроектувати енергозберігаючу адміністративну будівлю, із застосуванням не лише теплоізоляційних та інших спеціальних будівельних матеріалів, але і встановленням сонячних батарей для обігріву будівлі. Замовники також можуть поставити перед проектувальниками вимогу, щоб конструкція будівлі передбачала лише обмежену потребу у використанні ліфтів, а орієнтація офісів та робочих місць забезпечувала б мінімальну потребу в штучному освітлені.

Замовники відповідають не лише за вибір робіт чи самої концепції / проекту, але також за виконання робіт загалом та за все, що відбувається на будівельному майданчику та навколо нього. Тому замовники мають право визначати вимоги до виконання робіт. А це надає широкі можливості для врахування екологічних питань, наприклад, шляхом висунення вимог щодо економічного споживання енергії та води або прибирання будівельного сміття на будівельному майданчику та навколо нього. Такі питання особливо важливі при спорудженні мостів через річки в природних заповідниках, або при виконанні робіт в умовах неможливості захисту від морських припливів через особливі географічні умови місць проведення робіт.

...

Що стосується договорів про надання послуг, характер цих договорів передбачає можливість визначення способів їх виконання. Замовники можуть, наприклад, визначити певний спосіб очищення будівлі, з використанням лише тих засобів, які завдають найменшої шкоди навколишньому середовищу. Вони також можуть визначити, що, наприклад, послуги громадського транспорту мають надаватися електротранспортом (тролейбусами). Замовники також можуть визначати методи збору побутового сміття.

Договори про постачання в основному стосуються закупівель кінцевої або готової продукції. Тому, окрім основного і суттєво важливого вибору предмета договору (“що я купуватиму?”), існує можливість врахувати екологічні питання, які до того ж не такі масштабні, як у випадку договорів про виконання робіт та надання послуг. На цей вибір впливає усвідомлення екологічних проблем.”