Оперативне лікування

1. Нефректомія.

2.Резекція нирки або кавернектомія.

3. Кавернотомія.

4. Уретероцистоанастомоз прямий.

5. Непрямий уретероцистоанастомоз за Боарі.

6. Ілеопластика сечоводу.

Туберкульоз сечового міхура

Консервативне лікування проводять за такими ж принципами що й туберкульоз нирки. Крім цього призначають:

1. Інстиляції 0,8% розчином метилурацилу + 50 мг гідрокортизо­ну + 25 мл 2% розчину новокаїну - 6 разів на тиждень - 1,5-2 місяці.

2. Гідравлічне збільшення сечового міхура.

3. Ілеопластику сечового міхура.

Отже, після розробки медиками ліків проти ТБ нарешті хво­рих можна було вилікува­ти, навіть у них вдома. Рівень заражуваності знизився, і май­бутнє здавалось безхмарним. Тож санато­рії було закрито, фінансування досліджень туберкульозу — скорочено, а впроваджен­ня програм по запобіганню хвороби — припинено. І вчені та лікарі взялися за розв'я­зання нових медичних проблем.

Хоча туберкульоз ще ступав важкою хо­дою по країнах, що розвиваються, ситу­ація, безперечно, мала поліпшитися. Ту­беркульоз відійшов у минуле. Так думали люди. Але вони помилялися.

В середині 1980-х років туберкульоз по­вернувся, щоб знову навівати жах і сіяти смерть. Через якийсь час, у квітні 1993-го, ВООЗ оголосила туберкульоз «загрозою світового масштабу» й заявила, що «ця хвороба, коли не буде вжито негайних за­ходів, аби стримати її поширення, забере у наступні десять років понад 30 мільйонів людських життів». Це вперше за свою істо­рію ВООЗ забила тривогу по всьому світу.

До сьогоднішнього дня людству, попри усі «негайні заходи», так і не вдалось стри­мати поширення хвороби. Навпаки, ситу­ація навіть погіршилась. ВООЗ повідомила, що у 1995 році було зареєстро­вано найвище в історії число померлих від туберкульозу за рік. ВООЗ також засте­регла, що за наступні 50 років на тубер­кульоз може захворіти близько половини мільярда чоловік. Все більше людей става­тимуть жертвами туберкульозу, який опір­ний багатьом лікам і часто є невиліков­ним.

Однією з причин повернення туберкульозу є те, що за минулу чверть століття у багатьох частинах світу було частко­во або повністю зупинено впровадження програм по контролю над туберкульозом.

Віл і туберкульоз — подвійне лихо

Найбільша проблема полягає в тому, що туберкульоз зав'язав смертельну друж­бу з ВІЛ, вірусом СНІДу. За приблизними підрахунками, із одного мільйона зареєст­рованих у 1995 році смертей, пов'язаних зі СНІДом, третина була спричинена ту­беркульозом. Це пояснюється тим, що ВІЛ ослаблює опірність організму до туберку­льозу.

Туберкульоз, опірний багатьом лікам

Одна з причин того, чому боротись з туберкульозом так нелегко,— з'явились штами туберкульозу, які опірні багатьом лікам. Ці суперштами погрожують зробити хворобу знову невиліковною, як було до винайдення антибіотиків.

Парадоксально, що туберкульоз набу­ває опірності медикаментам переважно че­рез те, що хворі неправильно вживають їх. Успішне лікування триває щонайменше шість місяців і вимагає абсолютно регу­лярного приймання чотирьох видів лі­ків. Деколи хворому доводиться ви­пивати щодня аж десять таблеток. Якщо хворий не приймає ліків ре­гулярно або не закінчує курсу лі­кування, розвиваються штами туберкульозу, котрі важко або взагалі неможливо знищити. Де­які штами можуть бути опірними аж до семи основних ліків проти туберкульозу.

Лікувати хворих на туберкульоз, опір­ний багатьом медикаментам, не лише складно, але й дорого. Таке лікування може коштувати майже в 100 разів біль­ше, ніж лікування звичайного тубер­кульозу.

За підрахунками ВООЗ, у сві­ті нараховується коло 100 мільйо­нів інфікованих штамами туберку­льозу, які опірні лікам і деколи не піддаються жодним відомим медикаментам. Але найгірше те, що цими ле­тальними штамами так само легко зарази­тися, як і звичайними.

Профілактика.

Що ж робити для відвернення цієї за­грози світового масштабу? Найліпший спосіб контролювати хворобу — виявляти й лікувати її на ранній стадії.

Коли туберкульозу не лікувати, він при­зводить до смерті більше як у половині ви­падків. Зате правильне лікування майже завжди е успішним, хіба що туберкульоз спричинений штамом, опірним декільком медикаментам.

Висновки

Хоча звичайний випадок медикаментозно-чутливого ТБ можна вилікувати за 6 місяців застосування відносно нетоксичного, економного режиму терапії, необхідно створювати новітні методології, щоб ТБ можна було контролювати у майбутньому.

Малоймовірно, щоб режими терапії із застосуванням препаратів, які наявні нині і будуть у найближчому майбутньому, дадуть змогу скоротити тривалість ліку­вання до < 4 місяців. Для скорочення термінів лікування нижче цього рівня потріб­но мати нові препарати, які були б активними проти "напівдрімаючих" мікробів, які спорадично розмножуються і залишилися після початкових бактерицидних ефектів терапії, або імуномодулятор, який значною мірою посилював би клітинний імунітет хворого.

На жаль, незважаючи на величезний тягар туберкульозу, немає добрих еконо­мічних стимулів для фармацевтичної індустрії, щоб інвестувати в розробку цих новітніх методів лікування.

Багаті країни повинні бути зацікав­лені в тому, щоб допомогти менш розвине­ним країнам побороти туберкульоз, інакше прийде час, коли їхні власні країни ста­нуть полем бою.

Люди знають, як ліку­вати туберкульоз, і мають недорогі ліки від нього вже десятиліттями. Тож тепер потрібно, щоб ці медикаменти ефективно використовувалися по всьому світу.