20

УРОГЕНІТАЛЬНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ

План

Епідеміологія	4 хв.
З історії розвитку фтизіоурології в світі і в Україні	15 хв.
Етіологія і патогенез туберкульозу сечових органів	2 хв.
Класифікація туберкульозу нирки	15 хв.
Симптоматика і клінічний перебіг	15 хв.
Методи діагностики туберкульозу нирки	14 хв.
Консервативне та хірургічне лікування нефротуберкульозу	15 хв.
Туберкульоз сечового міхура та чоловічих статевих органів	10 хв.

матеріальне забезпечення

1. Екран

2. Мультимедійний проектор

3. Доповідь історій хвороб та демонстрація хворих

Не один раз досвід вчить лікаря, що попереджувати хворо­бу набагато дешевше, ніж діагностувати і лікувати. Можливо, урок настільки очевидний, що ми ігноруємо його. Можливо ми його ігноруємо через те, що коли попередження успішне, нічого не стається.

Лекція

для студентів 4 курсу медичного та педіатричного факультетів на тему: “Урогенітальний туберкульоз.”

Коли 23-літня Оксана стала не­сподівано худнути й відчула себе дуже виснаженою, то подумала, що це, можливо, пов'язано з її недавньою вагітністю. Її також мучив постійний тупий біль в попереку, на що вона й поскаржилася лікарю. Лікар сказав, що у неї радикуліт, і приписав їй медикаменти. Пізніше, коли Оксана почала силь­но пітніти вночі, дістала почащений сечопуск, вона по-справжньому за­непокоїлась. Жінка знову звернулась до лікаря, і той послав її до уролога пройти обстеження.

Оксана була шокована, коли дізнала­ся, що в неї туберкульоз. Вона думала, що помре, але, пройшовши курс лікуван­ня туберкульозу медикаментами, невдовзі повернулась до нормального життя.

1. Епідеміологія

Цілком зрозуміло, чому Оксану дуже здивувала її хвороба. Донедавна навіть багато фахівців у галузі охорони здоров'я вважа­ли, що туберкульоз вже переможений у розвинутих країнах. Однак він «живий-здоровий» і процвітає.

У місцях, де туберкульоз зник, він з'явився знову; де залишився — ситуація погіршилась. Туберкульоз не вдалося пе­ремогти, і сьогодні він убиває нарівні з війною та голодом. (ПРОЗІРКА)

• Незважаючи на чуда сучасної медици­ни, туберкульоз за минулі сто років загнав у могилу приблизно 200 міль­йонів чоловік.

• Туберкульозними бацилами уже заражено до двох мільярдів чоловік — тобто тре­тя частина світового населення. Крім цього, кожну секунду туберкульозом заражається ще одна людина!

• У 1995 році кількість людей з актив­ною формою туберкульозу становила коло 22 мільйонів чоловік. Майже три мільйони з них уже померли.

Від туберкульозу сиротами стає більше дітей, ніж від ін­ших інфекційних хвороб разом взятих. Підраховано, що в 1990 році астма вбила 181 тис. людей, СНІД 290.600, малярія 926.400 і туберкульоз 2.015.500 чоловік. Оцінено, то в 1995 році в світі З млн. людей було убито туберкульозом.

За даними ВООЗ, за десятиліття 90-х років нараховано 90 млн. нових випадків туберкульозу. Діти віком до 15 років складають біля 15 млн.

Серед найбільш тривожних статистик є та, що близько 50 млн. можуть бути інфіковані мікроорганізмами, які викликають тубер­кульоз і є резистентними до одного чи більше протитуберкульоз­них препаратів.

Через більш як 130 років після демонстрації контагіозної природи туберкульозу і через 121 рік після ізоляції бацили туберку­льозу і успішного її вирощування Робертом Кохом (ПРОЗІРКА), за що в 1905 р. він був удостоєний Нобелівської премії в галузі медицини, лі­карі все ще повинні виконувати глобально ефективну стратегію стримування і елімінації туберкульозної бацили як значної проб­леми громадського здоров'я.

В Україні захворюваність складає 22-25 тис. щорічно. 10 тисяч щорічна помирає від туберкульозу. З 1990 року бу­ло встановлене ріст захворюваності на туберкульоз. В 1995 році показники різко погіршились і в Україні була офіційно оголоше­на епідемія туберкульозу. Захворюваність на туберкульоз збільшилась з 1990 до 2002 в 2,4 рази (в місцях позбавлення волі значно вища), а в структурі смертності від усіх інфекційних і паразитарних хвороб становить 80%. У найближчі 10 років прогнозується така ситуація: якщо соціально-економічні умови не поліпшаться, захворюваність може зрости в 1,5 рази, а смертність лише стабілізується (акад. АМНУ Ю.І.Фещенко, 2004). Розроблено національну програму боротьби з епідемією.

Урогенітальний туберкульоз (ПРОЗІРКА) не належить до рідкісних за­хворювань. В доантибактеріальну еру хворі на туберкульоз сечо­вих органів складали 20% пацієнтів урологічних стаціонарів. В сучасних умовах на урогенітальний туберкульоз хворіє 8-10% від загального числа урологічних пацієнтів. Згідно з даними В.С. Карпенко і співавторів, основаних на вивченні причин нефректомії в 11 областях України, туберкульоз нирки був при­чиною 34,5% подібних операцій.

Специфічні запальні захворювання сечостатевої системи займають одне з перших місце серед позалегеневих форм туберкульозу і досягають, як відмічається в переважній більшості публікацій останніх років - 30-47%.

Інтерес клініцистів до проблеми туберкульозу сечових ор­ганів, який не слабне, пов'язаний не лише зі значною пошире­ністю цього захворювання, але й соціальною значущістю специфічних запальних захворювань, що значною мірою визначається віковою структурою страждаючих контингентів. Туберкульоз сечових органів в основному залишається хворобою людей праце­здатного віку. Спостерігається вірогідне зменшення кількості хворих молодших 20 років і зростання числа пацієнтів старших 50 років.

Серед хворих на туберкульоз нирок, яких визнали інва­лідами першої та другої груп, 80% були в віці 20-50 років.

Питання про розподіл хворих на нефротуберкульоз за стат­тю традиційно розглядається у всіх дослідженнях з проблем фтизіоурології. Переважна більшість клініцистів вказує на од­накову частоту туберкульозу серед обох статей.

Чому ж попри наявність сильних ліків проти туберкульозу ця хвороба і далі му­чить людство? Чи вдасться її колись повністю перемогти? Чи можливо якось захистити себе від неї?