Зайти на сайт Liqpay.Com.
Зареєструватися в системі, натиснувши на кнопку “Получи 5 центов”. Ввести у відповідному полі номер телефону в форматі +380*******. Ввести одноразовий динамічний пароль, отриманий у СМС повідомленні.
Розбитися по парам, відправити один одному будь-яку суму. Зробити скріншоти на кожному етапі завдання. Вставити у звіт. Описати як відбувається рух коштів всередині системи, у якому випадку береться комісія та в якому розмірі.
Ввести в систему мінімально припустиму суму (див. теоретичні відомості).
Віришити питання верифікації картки чи адресної верифікації. При виникненні проблем знайти їх рішення у теоретичних відомостях, або звернувшись до форуму/чату системи або у службу технічної підтримки системи.
Описати проблеми, зробити висновок.
Звіт вислати електронною поштою викладачу для перевірки.
Лабораторне заняття № 34-35
Тема : Інтернет-банкінг: переваги та недоліки
Мета: ознайомитися з нижченаведеним матеріалом щодо розвитку Інтернет-банкінгу в Україні.
Активне впровадження онлайнових послуг допоможе банкам збільшити клієнтську базу і знизити витрати на утримання мережі відділень.
У вітчизняних підприємств можливість дистанційно керувати рахунками за допомогою системи «Клієнт-Банк» з'явилася ще в середині 1990-х. Інтернет-банкінг для приватних осіб в Україні почав розвиватися лише три роки тому. Завдяки йому власник рахунку може:
отримати швидкий доступ до інформації про стан рахунку,
перевести гроші на будь-який інший рахунок,
в тому числі оплатити мобільний зв'язок, житлово-комунальні та інші послуги.
Обслуговувати приватних клієнтів через Мережу поки готові не всі українські банки. Однак у найближчі два роки ситуація зміниться. Розвитку Інтернет-банкінгу сприятимуть два чинники:
прихід в Україні західних гравців, що досягли успіху в Інтернет-банкінгу,
стрімке зростання кількості користувачів Всесвітньою павутиною.
Перші проекти, пов'язані з управлінням банківськими рахунками через персональні комп'ютери, західними банками були реалізовані ще в 1980-х. Вкладникам надали можливість перевіряти свої рахунки, зв'язуючись з комп'ютером банку за телефоном (послуга отримала назву Home banking). Поширення Інтернету спонукало провідні банки світу впровадити системи доступу до інформації, а потім – і до операцій з самими рахунками. У 1995 році в Сполучених Штатах був створений перший у світі віртуальний банк - Security First Network Bank. За підсумками першого року роботи його активи склали 110 млн доларів, щомісячний приріст капіталу – 20%, а кількість клієнтських рахунків перевищила десять тисяч. У березні 2001-го р. японський уряд видав ліцензію на відкриття онлайнового банку корпорації Sony. Тільки за перший місяць роботи в ньому було відкрито двадцять одну тисячу рахунків. Успіхи американських і японських віртуальних банкірів надихнули інших. Зараз усі великі банки, крім стандартного обслуговування у відділеннях, пропонують клієнтам і повноцінний сервіс в режимі он-лайн. У світі поширилася мода на так званий direct-banking – банківські послуги без створення мережі відділень, тобто через Інтернет або телефон. Така тенденція має під собою об'єктивні підстави: зростає поширеність покупок та інших транзакцій через Інтернет, до того ж відбувається глобалізація банківської діяльності.
У США на Інтернет припадає три, а в Європі – чотири відсотки від загального обсягу всіх банківських операцій. Найбільш поширений Інтернет-банкінг на півночі Європи, наприклад, у Швеції до таких онлайнових послуг вдаються 54% Інтернет-користувачів.
В Україні ринок Інтернет-банкінгу тільки формується. За оцінками «Експерта», які базуються на опитуваннях банків, що надають цю послугу, у нас Інтернет-банкінгом користуються приблизно півмільйона чоловік. До он-лайн послуг найбільшого оператора – ПриватБанку – звертаються лише чотири відсотки його клієнтів-фізосіб, а, приміром, у шведському Swedbank до Інтернет-банкінгу підключені 49% приватних клієнтів. У Росії проникнення онлайнових банківських послуг ще нижче, ніж в Україні.
У тому чи іншому вигляді Інтернет-банкінг доступний клієнтам ВАБанку, Міжнародного комерційного банку, Ікар-банку, Кредитпромбанку, Першого Українського Міжнародного банку, Правекс-Банку, банків «Райффайзен-Аваль», «Фінанси і Кредит». Однак більша частина користувачів Інтернет-банкінгом в Україні – це клієнти банків, що входять до п'ятірки найбільших в країні – ПриватБанку, УкрСиббанку й Укрексімбанку. Ці фінансові інститути впровадили системи Інтернет-банкінгу, що дозволяють здійснювати безліч операцій, не відвідуючи банківські відділення.
Наприклад, за допомогою «Приват24» можна також замовити картку, поміняти валюту, здійснити платежі між картками платіжної системи VISA, оплатити мобільний зв'язок. Крім того, ПриватБанк вже пропонує і відкриття депозитів через Інтернет: гроші списуються з вказаної клієнтом картки, а після закінчення терміну депозиту разом з нарахованими відсотками на неї ж і повертаються. Ікар-банк пропонує через Інтернет поповнювати депозитний рахунок: самий рахунок відкривається у відділенні, але поповнити його можна, не відходячи від комп'ютера. Тобто спектр цих он-лайн послуг вже на рівні добротного європейського банку.
Головні споживачі послуги – малий і середній бізнес, а також фізичні особи. Найбільші шанувальники Інтернет-банкінгу – представники середнього класу, тобто менеджери, що цінують свій час і не бажають витрачати його на відвідування звичайних банківських відділень.
За словами банкірів, Інтернет-банкінг – один з найбільш швидкозростаючих напрямків банківського бізнесу.
Так, в Укрексімбанку клієнтська база щомісяця збільшується на 20%. Приватбанку, щоб привернути до Інтернет-банкінгу чотири відсотки своїх клієнтів, знадобилося п'ять років. Через Мережу українці найчастішесплачують послуги мобільного зв'язку та комунальні рахунки.
Однак введення банком он-лайн послуг не гарантує активного припливу клієнтів – потрібна стратегія продажів банківських продуктів через Інтернет. У більшості вітчизняних фінустанов з цим проблеми. Щоб дізнатися, скільки коштує обслуговування в системі Інтернет-банкінгу в українських банках, необхідно відвідати розділ з назвою, наприклад, "Тарифи по розрахунково-касовому обслуговуванню підпріємств і підпріємців".
Впровадження системи Інтернет-банкінгу коштує банку від 20 тис. до 3,5 млн доларів залежно від різноманітності функцій системи та її виробника. Існує безліч технологічних рішень, що відрізняються по функціональності і можливостям інтеграції з банківськими інформаційними системами. Наприклад, УкрСіббанк використовує програмне забезпечення (ПЗ) російської компанії «БІФІТ», вартість якого в залежності від можливої кількості клієнтів коливається від 60 до 170 тис. доларів.
Система Інтернет-банкінгу Укрексімбанку побудована на базі програмного забезпечення фірми Hewlett Packard. ПриватБанк взагалі розробив власне ПЗ. За даними дослідницького інституту Forrester, витрати двадцяти найбільших банків Європи на розвиток і підтримку Інтернет-підрозділів складають від 20 до 50 млн євро на рік. Безпеку роботи системи Інтернет-банкінгу забезпечують захищені канали зв'язку, за якими відбувається обмін інформацією між клієнтом і банком.
Банки жорстко просять клієнтів дотримуватися інструкцій зі зберігання ключа з електронно-цифровим підписом. Крім того, клієнтам рекомендовано переглядати рахунки і здійснювати операції тільки з домашнього комп'ютера, оскільки при виході в Інтернет через ПК на роботі або в Інтернет-клубі зростають ризики втрати конфіденційності інформації, а також провокуються спроби інших людей покерувати вашим рахунком. Фахівці стверджують, що клієнти Інтернет-банкінгу ризикують не більше власників карток, що користуються банкоматами або POS-терміналами. Загроза для усіх електронних банківських систем – шахрайська схема, іменована фішингом. Шахраї розсилають листи клієнтам банків нібито від імені служби безпеки фінустанов з проханням пройти ідентифікацію на сайті. Шахрайський сайт, посилання на який дається в листі, назвою і дизайном нагадує портал банку. За допомогою цього сайту шахраї дізнаються про конфіденційну інформацію і спустошують рахунки довірливих користувачів.
Конкуренція на ринку Інтернет-банкінгу особлива: он-лайн послуги конкретного банку доступні тільки його клієнтам. Однак існують й інші варіанти оплати рахунків через Інтернет. Зокрема, міжбанківська система електронної доставки та оплати рахунків Portmone.com. Через її Інтернет-сайт оплатити послуги деяких компаній може клієнт будь-якого банку, що емітує картки Visa або Mastercard. Подібні електронні системи є і в Росії, і в Західній Європі. Інформація в них також надійно захищена, але Інтернет-банкінгом вони все ж не є: з допомогою цих систем клієнт лише оплачує деякі послуги, але не має повноцінного доступу до всього спектру банківських продуктів (це платіжний шлюз до кредитних електронних платіжних систем).
Для отримання доступу до Інтернет-банкінгу Укрексімбанку та Приватбанку не потрібно спеціального програмного забезпечення. Банк «Фінанси і Кредит» пропонує скачати зі свого сайту сертифікат відкритого ключа банку до списку сертифікатів Інтернет-браузера на робочому місці клієнта.
Стримує розвиток Інтернет-банкінгу обмеженість доступу в Інтернет – зараз Мережею постійно користуються менш трьох мільйонів українців, з яких більша частина – студенти і школярі. Решта факторів – прихід іноземних гравців, посилення конкуренції в рітейлі – сприяють розвитку банківських он-лайн послуг. Як свідчить досвід країн Східної Європи, через два роки усі вітчизняні банки з першої тридцятки будуть пропонувати клієнтам здійснювати банківські операції через Інтернет. За прогнозами експертів, введення онлайнових банківських послуг дозволить вітчизняним банкам збільшити клієнтську базу на тридцять-сорок відсотків.
Значно функціональніше виглядає Інтернет-банкінг Приватбанку, який існує вже кілька років: він дозволяє проводити найрізноманітніші платежі – як за комунальні послуги, так і на користь третіх осіб (наприклад, кошти можна перераховувати на рахунки фізосіб), конвертувати валюту і багато іншого. За час перебування на сайті Приватбанку доводиться отримувати через SMS відразу кілька кодів: присвоєний банком код діє протягом 20 хв.
Фінансисти розгорнули справжню кампанію по прищепленню клієнтам любові до нових технологій. Якщо вірити їхній статистиці, то кількість активних клієнтів Інтернет-банкінгу за останній рік зросла в декілька разів.