Лабораторна робота № 2

"Командна оболонка Windows xp. Робота з дисками і каталогами’’

Теоретичні відомості та рекомендації

Основні поняття і визначення

Командна оболонка — це окрема програма, яка забезпечує пря­мий зв'язок між користувачем та операційною системою. Командна оболонка Windows XP використовує інтерпретатор команд рядків CMD. ЕХЕ, який виконує внутрішні та зовнішні команди операційної системи і запускає програми на виконання.

Командна оболонка може бути використана для створення і реда­гування командних файлів (які називаються також сценаріями), що дає змогу автоматизувати виконання часто виконуваних задач.

У правилах використання (синтаксису) команд застосовуються стандартні позначення, які зводяться до такого: розглядувані поняття записуються в кутових дужках <. >;

квадратні дужки [. ] позначають необов'язкові параметри ко­манд;

символ альтернативи | використовується для вибору одного з перелічених параметрів;

три крапки . . . означають "за аналогією";

символ _ позначає пропуск.

Інформація, що обробляється на ПК, зберігається на магнітних дисках (МД). Накопичувачі на МД (дисководи) прийнято позначати великими латинськими літерами з наступною двокрапкою, наприклад А:, В:, С:. Якщо ПК має два накопичувача на гнучких МД, їм присвоюються імена А: і В:, причому А: відповідає головному (сис­темному) накопичувачу, з якого може здійснюватися початкове завантаження системи; в: — другому (допоміжному) накопичувачу. Встановлений у ПК жорсткий МД (вінчестер) за допомогою спеці­альних програм можна умовно поділити на частини, що є самостій­ними дисками і називаються розділами або логічними дисками. Для них встановлюються імена С:; D:; Е:; F: та ін. Дисковод, з яким користувач працює в цей момент, називається поточним.

Запрошення системи

Запрошення до введення команд система видає у стані очікуван­ня дій користувача. Стандартне запрошення вказує, який дисковод і каталог поточні. Наприклад:

D: \> — поточними є накопичувач D: і кореневий каталог \;

D: \1В\2В> — поточними є дисковод D: і каталог 2В, що міс­титься в каталозі ЇВ кореневого каталогу.

Користувач може змінювати вміст запрошення. У цьому разі за­прошення може містити й іншу інформацію, наприклад номер версії Windows, поточну дату, час тощо.

Введення команд

Команда має ім'я, а також може мати параметри та перемикачі, що відокремлюються від імені команди і один від одного пропуска­ми. У загальному вигляді команду можна записати так:

<Соттапсі>„[Раг1]^[Раг2]^. . . [ /Swl] W1[/Sw2] _. . ., де <Command> — ім'я команди; [Рагі], [Раг2] —параметри ко­манди; [/Swl], [/Sw2] —перемикачі. Перед перемикачами повин­на стояти скісна /.

Команди вводяться з клавіатури у відповідь на запрошення в ко­мандному рядку. Введення команди завершується натисканням кла­віші <Enter>.

Редагування і повторне введення командних рядків здійснюються за допомогою команди DOSKEY, яка забезпечує використання функ­ціональних клавіш у певних режимах:<F1> — виклик у командний рядок одного символу попередньої команди;

<F3> — виклик у командний рядок попередньої команди; <F7> — виведення списку команд; ■ <Alt+F7> — очищення списку команд; [chmbojih]<F8> — пошук команди, назва якої починається з вка­заних символів;

<F9> — вибір команди за номером у списку; <Т>, <і> — виклик команди відповідно попередньої або наступної; <PgUp> — виклик першої збереженої команди; <PgDn> — виклик останньої збереженої команди; <Del> — видалення символу над курсором; <Back Space> — видалення символу зліва від курсору; <ч— > — переміщення курсору на одну позицію вліво; <->> — переміщення курсору на одну позицію вправо; <CtrI+<-> — переміщення курсору на одне слово вліво; <Ctrl+-»> — переміщення курсору на одне слово вправо; <Ноте> — переміщення курсору на початок рядка; <End> — переміщення курсору на кінець рядка; <Esc> — очищення командного рядка.

Команда DOSKEY_/HISTORY забезпечує виведення на екран з па­м'яті всіх команд поточного сеансу.

Команда операційної системи може бути вбудованою, або внут­рішньою (обробляється і виконується командним процесором CMD.EXE), і зовнішньою (програмою, що має вигляд окремого фай­ла; ім'я такої програми є іменем команди). При введенні зовнішньої команди командний процесор шукає програмний файл з іменем, вка­заним у команді, серед файлів з розширеннями . СОМ, . ЕХЕ, . ВАТ у зазначеному порядку. Пошук здійснюється серед файлів поточно­го каталогу або каталогів, перелічених у команді PATH. Для вико­нання програми, що не міститься в цих каталогах, слід вказати її по­вне ім'я, тобто задати маршрут, який визначає каталог, де міститься файл, що реалізує цю команду.

Припинити дію команди можна за допомогою комбінації клавіш <Ctrl+C> або <Ctrl+Break>, а призупинити роботу програми або команди — за допомогою клавіші <Pause> або комбінації клавіш <Ctrl+S>. Для продовження роботи слід натиснути будь-яку клавішу.