Лабораторна робота №24

Наприкінці 50-х років завдяки бурхливому розвитку міжнародної торгівлі збільшилася кількість банківських операцій. Традиційні зв’язки між банками (пошта, телеграф) не забезпечували своєчасної обробки зростаючих обсягів банківської інформації.

SWIFT є корпоративним товариством зі штаб-квартирою в Брюсселі (Бельгія). Товариство існує на кошти банків-учасників (за рахунок вступних внесків і щорічних платежів за повідомлення) і не має на меті одержувати прибутки. Кредитовий залишок за підсумками роботи за рік не розподіляється між членами SWIFT, а йде на розвиток і вдосконалення системи, на фінансування діяльності товариства, на збільшення резервного капіталу. Мета товариства — забезпечення переваг для всіх його членів через вивчення, створення, використання і експлуатацію засобів, необхідних для швидкої й безпечної передачі по мережах телекомунікацій платіжних доручень як основи руху коштів на рахунках, а також банківських повідомлень будь-якого виду. Члени товариства водночас виступають власниками акцій. Акції розміщуються з урахуванням обсягу операцій, які здійснюються банком через мережу SWIFT. Чим більше повідомлень відправляє банк, тим більшу кількість акцій розподіляє йому Правління товариства.

Для правильної доставки повідомлення по мережі SWIFT усі банки-учасники мають код-ідентифікатор (Bank Identifіer Code — BIC), який є адресою в системі SWIFT і має важливе значення для функціонування всієї системи. BIC — універсальний стандарт для ідентифікації банків у повідомленнях, які пересилаються по мережі телекомунікацій. Він базується на розробленій товариством SWIFT методології. У структурі коду виділяється чотири частини: — чотиризначний код інституту (коротке унікальне позначення члена SWIFT); — двозначний код країни за стандартом ISO; — двозначний код місцезнаходження банку (місто, штат, тимчасова територія); — код, який інформує користувача мережі про рівень доступу до неї всередині країни; для тих, хто не є членом товариства, літери «ВІС» інформують, що фінансова установа не має доступу до мережі (Branch Code). Адресу можна розширити на три знаки для позначення відділень якого-небудь банку. ВІС-коди публікуються чотири рази на рік у збірці «ВІС Directory». Починаючи з 1976 р. збірка складається з чотирьох розділів: секція банків, географічна секція, секція адрес та інформаційний розділ, у яких відповідно до критерію здійснено сортування банківських установ. За допомогою збірки користувач SWIFT може знайти необхідний банк-учасник системи з тим, щоб потім переслати йому повідомлення.

Принципи побудови системи SWIFT створюють усі умови для автоматизованої обробки повідомлень, які надходять до мережі, а також генерування їх для відправлення в систему. Технологія роботи з повідомленнями залежить від існуючого рівня автоматизації робіт у банку. Термінальне обладнання ув’язують з банківською ЕОМ для передачі даних між комп’ютерами без ручного втручання. Для створення такої системи необхідно підготувати банківську систему автоматизації до «розуміння» кодів та ідентифікаторів, якими оперує SWIFT. Отже, потрібно переробити внутрішню систему кодування банківської інформації відповідно до стандартів ISO.