- •1. Предмет і завдання курсу «Історія української культури».
- •2. Поняття культури, об’єкт, предмет і форми культури.
- •3. Функції культури.
- •4. Українська культурницька думка.
- •5. Історичний та науково – об’єктивний підхід до вивчення культури.
- •6. Матеріальна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт).
- •7. Трипільська культура.
- •8. Розвиток культури залізного віку ( кіммерійці, скіфи, сармати).
- •9. Культура античних міст- держав Північного Причорномор’я.
- •10. Розвиток культури східних слов’ян.
- •11. Культура Київської Русі.
- •12. Розвиток книгодрукування та бібліотечної справи в Україні.
- •13. Розвиток освіти в Україні в х-хvііі ст.
- •14. Особливості розвитку освіти на українських землях у XIX – початку XX ст.
- •15. Система освіти за часів радянської влади. Реформування освіти в незалежній Україні.
- •16. Розвиток науки як окремої галузі духовної культури у X – XVIII ст.
- •18. Стан української науки в роки радянської влади.
- •19.Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні
- •22.Література в період національно культурного відродження
- •23.Літературні процеси на шляху від тоталітаризму до незалежності
- •25.УКр.Кріпацький театр,становлення професійного.
- •29.Розвиток національних традицій в музиці 19-20 ст
- •37. Зародження українського живопису. Іконописні традиції, фресковий і мозаїчний живопис.
- •38. Нові жанри в українському живопису у хуі-хуііі ст. (портрет, історичний та пейзажний живопис).
- •39. Особливості розвитку українського живопису хіх - початок хх ст.
- •40. Авангардні течії в сучасному українському живопису.
- •41. Видатні представники української школи живопису
- •42.Традиційне господарство, житло, одяг українців.
- •43. Громадський побут і звичаєвість.
- •44. Українські сімейні звичаї та обряди.
- •45. Свята календарного циклу в Україні.
- •46. Проблеми масової культури в світі і в Україні.
- •47.Культура національних меншин в Україні.
- •48. Релігійний діалог в історії культури України.
- •49. Формування української діаспори. Проблема збереження національної ідентичності.
- •50. Збереження культурних традицій українською діаспорою на Американському континенті.
- •51. Культурні традиції в житті західної українською діаспорою.
- •52. Східна українська діаспора:
- •53. Національна культура в сучасній Україні: проблеми і досягнення.
- •54. Течія постмодернізму в українській культурі межі XX – XXI.
3. Функції культури.
Складана і багаторівнева структура культури визначає різнобічні її функції у житті суспільства і людини.
* Основною функцією культури є людино-творча - гуманістична. Всі останні так чи інакше пов'язані і навіть випливають з неї;
* функція трансляції соціального досвіду – інформаційна. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи, від однієї країни до іншої.
* Світоглядна функція культури проявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму всю сукупність чинників духовного світу особи - пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінних, вольових Світогляд забезпечує органічну цілісність елементів свідомості через сприйняття і розуміння світу не в координатах фізичного простору й часу, а в соціально-культурному вимірі.
* Суть комунікативної функції культури зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Цю функцію культури виконує з допомогою складної знакової (символічної) системи, яка зберігає досвід поколінь в словах, поняттях, формулах науки, обрядах релігій, засобах виробництва, предметах споживання.
* Офіційно-нормативна функція культури реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства. Норми у формі моралі, права, звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів служать засобами пристосування цінностей до вимог життя в певному історичному вимірі.
*Регулятивна (нормативна) функція культури пов'язана передусім з визначенням (регулюванням) різних боків, видів суспільної й особистої діяльності людей. Вона спирається на такі нормативні системи, як мораль і право.
4. Українська культурницька думка.
Українська культура — продукт праці нашого народу в галузі духовної творчості і матеріального виробництва, система наукових, художніх, релігійних набутків, в яких втілено його історичний та духовний досвід. Культура відбиває світогляд народу, його національну самосвідомість, своєрідність філософського мислення, розуміння основних проблем загальнолюдського і власного буття як етнографічно конкретної частини людства. У культурі втілені етичні ідеали українського народу, його естетичні погляди і смаки, виражені притаманними лише йому чуттєво-емоційними формами, художніми образами і логічними поняттями, закріпленими в національній мові, традиціях, нормах моралі і звичаях.
Історія культури органічно пов'язана з історією народу як безперервною зміною численних поколінь, кожне з яких робить свій внесок в культурну спадщину.
Фактори, які визначають особливості культури нації, своєрідність її еволюції, можна поділити на зовнішні й внутрішні. Стосовно української культури, до зовнішніх чинників її становлення слід віднести:
тривалий (протягом кількох століть) період колонізації України;
відсутність до 1918 року її державності, соборності території, на якій жив український народ (Запорозька Січ була лише зародком української держави, кількісно і територіально вона охоплювала частину нації);
географічне розташування України.
Оскільки Україна розташована на стику культур Сходу і Заходу, то ще в добу Київської Русі вона стала осередком цікавих і далекосяжних взаємовпливів — релігійних, мовних, мистецьких, філософських.