
- •1. Предмет і завдання курсу «Історія української культури».
- •2. Поняття культури, об’єкт, предмет і форми культури.
- •3. Функції культури.
- •4. Українська культурницька думка.
- •5. Історичний та науково – об’єктивний підхід до вивчення культури.
- •6. Матеріальна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт).
- •7. Трипільська культура.
- •8. Розвиток культури залізного віку ( кіммерійці, скіфи, сармати).
- •9. Культура античних міст- держав Північного Причорномор’я.
- •10. Розвиток культури східних слов’ян.
- •11. Культура Київської Русі.
- •12. Розвиток книгодрукування та бібліотечної справи в Україні.
- •13. Розвиток освіти в Україні в х-хvііі ст.
- •14. Особливості розвитку освіти на українських землях у XIX – початку XX ст.
- •15. Система освіти за часів радянської влади. Реформування освіти в незалежній Україні.
- •16. Розвиток науки як окремої галузі духовної культури у X – XVIII ст.
- •18. Стан української науки в роки радянської влади.
- •19.Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні
- •22.Література в період національно культурного відродження
- •23.Літературні процеси на шляху від тоталітаризму до незалежності
- •25.УКр.Кріпацький театр,становлення професійного.
- •29.Розвиток національних традицій в музиці 19-20 ст
- •37. Зародження українського живопису. Іконописні традиції, фресковий і мозаїчний живопис.
- •38. Нові жанри в українському живопису у хуі-хуііі ст. (портрет, історичний та пейзажний живопис).
- •39. Особливості розвитку українського живопису хіх - початок хх ст.
- •40. Авангардні течії в сучасному українському живопису.
- •41. Видатні представники української школи живопису
- •42.Традиційне господарство, житло, одяг українців.
- •43. Громадський побут і звичаєвість.
- •44. Українські сімейні звичаї та обряди.
- •45. Свята календарного циклу в Україні.
- •46. Проблеми масової культури в світі і в Україні.
- •47.Культура національних меншин в Україні.
- •48. Релігійний діалог в історії культури України.
- •49. Формування української діаспори. Проблема збереження національної ідентичності.
- •50. Збереження культурних традицій українською діаспорою на Американському континенті.
- •51. Культурні традиції в житті західної українською діаспорою.
- •52. Східна українська діаспора:
- •53. Національна культура в сучасній Україні: проблеми і досягнення.
- •54. Течія постмодернізму в українській культурі межі XX – XXI.
37. Зародження українського живопису. Іконописні традиції, фресковий і мозаїчний живопис.
Живопис – один із основних видів образотворчого мистецтва, художнє зображення на площині предметного світу кольоровими фарбами.
За призначенням та особливостями художнього виконання живопис поділяється на: монументальний, декоративний, станковий.
Зародження живопису відбувається у період первіснообщинного ладу, (поліхромні малюнки доби палеоліту із зображенням тварин у так званій Кам'яній могилі у Приазов'ї).
У Київській Русі набув значного розвитку монументально-декоративний живопис. Візантійський живопис поширився на Русі в Х ст. у формі монументальних стінних розписів (фресок) і мозаїк. Мозаїки і фрески Софіївського собору у Києві належать до найвизначніших пам'яток українського і світового монументально-декоративного мистецтва.
На Русі розвивався іконопис. Видатним іконописцем Київської Русі був Алімпій Печерський. Серед ікон ХІІ ст. привертає увагу ікона "Ярославська Оранта " або "Велика Панагія" (присвячена Марії). У ХІІ ст. поширеними були ікони "Георгій-воїн", "Дмитро Солунський", "Борис і Гліб", де втілені ідеї військової доблесті.
Образотворче мистецтво ІІ пол. 13 – І пол. 14 ст. ст. характеризується монументальністю, витонченістю, яскравістю малюнка, високою професійністю виконання. Поступово утворюється реалістичний напрям, характерною особливістю якого є віра в людину, в життя. Поряд з фресковим живописом поширюються ікони, намальовані на дошках.
У 14 – 16 ст. ст. розвивається монументальний живопис. Головне місце у розписах займають зображення Богоматері: "Благовіщення", "Різдво", "Дари волхвів", "Втеча до Єгипту".
38. Нові жанри в українському живопису у хуі-хуііі ст. (портрет, історичний та пейзажний живопис).
У 16 – ІІ пол. 17 ст. основними видами живопису залишились настінні розписи та ікони. В кінці 16 ст. поряд з іконописом з'являються нові жанри: портрет, історичний живопис, зображення пейзажу. В кінці 17 ст. тематично живопис замінюється релігійним, але основний зміст його становлять гуманістичні ідеї.
Видатним представником українського реалістичного портретного живопису був В.Тропінін (1776 – 1857 рр.). Художник створив узагальнений образ представника українського народу ("Українець", низку портретів селян-кріпаків ("Українка", "Молодий український селянин"). Справжнім шедевром портретного мистецтва є "Дівчина з Поділля".
Майстрами пейзажу світового рівня були С.Васильківський, П.Левченко, І.Труш. Художник О.Сластіон створив узагальнений образ жінки-українки ("Українка").
У ІІ пол. 17 – 18 ст. ст. основним видом живопису залишається іконопис.