36. Г.В.Ф.Гегель

Джерела філософії Гегеля

Головні роботи Гегеля

• Раціоналізм Декарта.

• Елементи діалектики у французькому матеріалізмі, особливо у Дідро.

• Філософія тотожності Шеллінга.

• Містицизм Якоба Беме, особливо його поняття "безосновного".

• Відкриття в природознавстві того часу.

• Духовний потенціал Великої французької революції.

• Німецьке та європейське Просвітництво

"Феноменологія духу" (1801), "Наука Логіки" в 3-х тт. (1812 - 1816); "Енциклопедія філософських наук" в 3-х тт. (1817); "Філософія права" (1821); "Лекції з історії філософії" в 3-х тт. (Видано посмертно); "Лекції з естетики" в 4-х тт. (Видано посмертно); "Лекції з філософії релігії" в 2-х тт. (Видано посмертно).

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ФІЛОСОФІЇ ГЕГЕЛЯ

Абсолютна ідея

Це безумовна і конкретна загальність, в якій суб'єкт і об'єкт збігаються. Абсолютна ідея означає вихідний пункт і кінцеву мету пізнання.

Суб'єктивний дух

Перший етап відчуження абсолютної ідеї, її опредметнення в природі. Суб'єктивний дух - це індивідуальна душа, що розкривається на трьох рівнях:

• Антропології;

• Феноменології;

• Психології.

Тут відбувається усвідомлення духом самого себе, своїх здібностей. Тут же дух усвідомлює себе як вільний.

Об'єктивний дух

Другий ступінь розвитку абсолютної ідеї, відчуження її в об'єктивному світі. Усвідомивши себе як вільну волю, дух повинен усвідомити, що все, що протистоїть йому в світі, є дух. На цьому ступені, занурюючись у світ, ідея проходить наступні щаблі об'єктивації:

• Право;

• Мораль;

• Моральність.

Моральність, в свою чергу, розкривається через сім'ю, громадянське суспільство і держава.

Відчуження

Це спосіб втілення абсолютного духу в природі та історії. Дух відчужує від себе частину своєї сутності. За допомогою категорії відчуження Гегель також характеризує відносини між людиною і створеній ним дійсністю.

Зняття

Характеризує наступність у процесі розвитку, вказує, що в новій формі утримується якийсь позитивний зміст старої форми. Але сама стара форма і велика частина її змісту знищуються. Зняття - ключовий момент процесу заперечення.

Тріада

Універсальна схема всякого процесу розвитку, що включає три ступені: теза - антитеза - синтез. Теза - це вихідний момент; антитеза - заперечення первісного змісту; синтез - завершення циклу розвитку, об'єднання протилежного змісту перших двох ступенів.

Основні принципи гегелівської філософії

сходження від абстрактного до конкретного

принцип історизму

системність

• один з головних принципів діалектичного методу пізнання Гегеля. Пізнання починається з самого загального та беззмістовного, тобто з абстрактного. Перший погляд на предмет дає поверхневе уявлення про нього. Потім пізнання йде шляхом поглиблення знань за допомогою конкретизації. Конкретне знання - це найглибше знання, в ньому поєднані загальне і особливе

• будь-який об'єкт пізнання не є раз і назавжди став стану, а є або результат, або процес розвитку. Тобто, дійсність має історичним виміром і, отже, пізнання має це враховувати. Цілісність і всебічність процесу пізнання передбачає збіг історичного і логічного аспектів. Щоб відтворити об'єкт у думці, потрібно логічно реконструювати його історію

• розгляд дійсності як взаємопов'язаного цілого, всі елементи якого знаходяться між собою в необхідного зв'язку. Джерело розвитку системи укладено в ній самій. Розвивається система в цілому, а не входять до неї елементи. Ступінь розвиненості цих останніх оцінюється в залежності від того, як вони відповідають цілому. Замість поняття "система" Гегель використовує також поняття "цілісності".