Тема 3 Керівництво і лідерство в управлінні змінами

3.1 Менеджер зі змін: вимоги і компетентності

3.2 Відмінності менеджерів і лідерів зі змін

3.3 Детермінанти ефективності менеджера як лідера зі змін

3.3.1 Особистість лідера зі змін

3.3.2 Загальна ситуація реалізації лідерських якостей

3.3.3 Стиль лідерства і управління

3.1 Менеджер зі змін: вимоги і компетентності

Вище керівництво нечасто стає реальною рушійною силою процесів перетворень. Активна участь вищого керівництва у проведенні змін є вкрай необхідною, однак очолюють ці процеси, як правило, керівники середньої та нижньої ланок. Саме вони здійснюють вирішальний вплив на ефективність роботи всього персоналу при проведенні змін.

Найбільша складність у проведенні змін полягає не просто у побудуванні правильної концепції, не в реорганізації основних бізнес-процесів, і навіть не в тому, наскільки глибоко опанували мистецтвом управління керівники вищої ланки. Ключова задача полягає у зміні навичок і поведінки сотень рядових співробітників, а її вирішення головним чином залежить від здатностей менеджерів середньої та нижньої ланки та від їх відношення до змін, що проводяться .

Керівники повинні забезпечувати стабільність для того, щоб працівники почували себе захищеними, і водночас проводити необхідні зміни для того, щоб підготуватися до майбутнього (рис. 3.1).

Рис. 3.1 – Парадокс керівництва в управлінні змінами

В управлінні змінами важливу роль відіграє те, якими компетентностями володіє менеджер зі змін, і яким чином він здійснює управлінську діяльність (які ролі відіграє).

Розглядаючи процес праці менеджера, можна відмітити, що всі ролі, які ним виконуються як всередині підприємства, так і зовні послідовно проходять три рівні: інформаційний, людський, рівень дії.

1) Управління за допомогою інформації: менеджер керує лише потоками інформації, які, в свою чергу, впливають на людей і змушують їх рухатися в потрібному напрямку. Діяльність менеджера в інформаційній сфері охоплює два блоки: комунікації (збір і поширення інформації) і контроль (її використання для підштовхування підлеглих до необхідних дій). Менеджер виступає „нервовим центром”.

2) Управління через людей: з’являються люди, яких слід мотивувати та спонукати до визначених дій, і які стають засобом досягнення цілей. Інформування поступається процесам впливу, а в поле уваги менеджерів попадають питання відданості працівників своїй справі і своєму підприємству. Менеджер відіграє дві ролі: роль лідера (відносно внутрішнього середовища) і роль сполучної ланки (із зовнішнім середовищем), виступає „енергетичним центром”.

3) Управління дією: менеджер-діяч здійснює дії безпосередньо сам, а не діє опосередковано, через інших людей або інформацію. Діяч – це той, хто насправді домагається результату, у подібній ситуації менеджер діагностує і проектує, а також приймає рішення; він повною мірою залучений у процес управління конкретними діями і є активним членом команди. Саме в такій ситуації менеджер стає справжнім творцем (або членом команди творців) конкретних, відчутних проектів змін.

Той рівень, на якому менеджер бажає працювати, стає важливою детермінантою стилю його діяльності. Ця обставина дозволяє виділити так званих „діячів”, тобто тих, хто воліє працювати на рівні безпосередньої дії, „лідерів”, що орієнтуються на роботу з людьми, і „адміністраторів”, що спираються в більшому ступені на управління інформаційними потоками.

Однак всі ці компоненти управлінської праці нероздільні, і досягти найкращого результату в управлінні змінами можна, лише сполучивши їх.

Серед основних професійно значущих якостей менеджерів виділяють:

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________;

• _______________________________________________________.

Крім цього, сучасний ефективний менеджер повинен володіти рядом базових компетенцій, серед яких можна виділити:

• _________________________________________ – здатність піддавати сумніву результати роботи, існуючий порядок взаємодії з клієнтами, бізнес-партнерами, керівниками та колегами, а також використовувати ці зміни для вдосконалення шляхів досягнення кінцевих цілей. Освоєння і використання нових знань і навичок – постійне навчання та самонавчання, а також використання у роботі отриманих в результаті навчання знань, навичок, свого або чужого досвіду;

• _________________________________________ – вміння працювати разом з іншими членами організації, досягати скоординованих дій для реалізації цілей підприємства;

• ____________________________________ – прагнення максимально розуміти та задовольняти їх потреби, а також оцінювати корисність дій з цих позицій; до співробітників слід відноситися як до внутрішніх клієнтів;

• ____________________________________ – розуміння поставлених перед менеджером або підприємством завдань і вміння їх вирішувати.

Вважається доцільним всі компетентності менеджера зі змін об’єднати у чотири групи: когнітивні, функціональні, особистісні, етичні (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Компетентності менеджера зі змін

Група	Компетентності менеджера зі змін
1. Когнітивні компетентності (управління знаннями) – здібності менеджера працювати з інформацією, управляти інформаційними потоками, процесами навчання та розвитку у підприємстві.	Концептуальне, аналітичне мислення; розуміння сутності процесів організаційного розвитку; забезпечення процесу придбання працівниками нових знань та навичок; розпізнавання проблем, визначення їх можливих причин та шляхів вирішення; пошук і моніторинг інформації; бачення і прогнозування ситуації зовнішнього середовища і бізнесу; знання основ економіки та права; здатність до самонавчання; системне мислення; адекватність реакцій на зміни; реалістичне сприйняття.
2. Функціональні компетентності – компетентності, необхідні керівнику для вирішення питань, що становлять безпосередньо зміст процесів та функцій, за які він відповідає.	Прийняття управлінських рішень; залучення зовнішніх та внутрішніх ресурсів підприємства для вирішення задач; ефективне використання ресурсів підприємства; організація бізнес-процесів; тактичне та оперативне планування; знання і застосування мотиваційних програм; організація взаємодії персоналу; формування ефективної команди; самоорганізація і управління за цілями; побудова ефективних комунікаційних каналів у підприємстві; володіння і використання різних систем контролю; володіння інформаційними технологіями; вміння спілкуватися з іноземними партнерами; управління фінансовими потоками; володіння методами управлінського та фінансового аналізу.
3. Особистісні компетентності – відображають здатності менеджера розпоряджатися власною владою, здатністю створювати у підлеглих стан націленості на загальну задачу, підтримувати творчу активність, надавати підлеглим підтримку, наділяти їх повноваженнями.	Лідерські якості, вміння повести за собою; ентузіазм, оптимізм, позитивне мислення; організаторські здібності; стресостійкість; здатність взяти на себе відповідальність; особиста система цінностей; амбітність, впевненість, харизматичність; мобільність; здатність до інновацій; креативність; націленість на результат; інтуїція; адаптивність і гнучкість; вміння впливати на людей, знання основ психології; вміння ефективно вести переговори; володіння ораторськими навичками та риторикою.
4. Етичні компетентності – в їх основі лежить схильність впливати на середовище свого існування, прагнення до поліпшення і кардинальної зміни існуючої ситуації, здатність діяти в умовах невизначеності, розвинута самосвідомість.	Розуміння соціальної значущості та відповідальності бізнесу; знання основ крос-культурного менеджменту; повага до конкурентів та контрагентів; здатність до спонсорства та меценатства; патріотизм; лояльність до підприємства; толерантність; дотримання етики ділового спілкування; дипломатичність; порядність; дотримання законів і норм права.