Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_Коротко.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
11.01.2020
Размер:
166.95 Кб
Скачать

27. Оборонні бої 41-42. Причини невдач Червоної армії під час першого періоду радян.-нім. Війни.

Танкова битва в районі Рівне-Дубно-Луцьк-Броди (23— 29 червня 41):

Перша велика танкова битва Другої світо¬вої війни, в якій з обох сторін взяли участь близько 4 тис. танків (понад 3 тис. радянських і 800 німецьких). Радянські механізовані корпуси, отримавши наказ негайно відкинути передові танкові частини ворога, що прорвалися, перейшли у наступ без належної підготовки й авіаційного прикриття. Зустрічний танковий бій завершився майже повним розгромом радянських механізованих корпусів

Значення. Хоча просування ворога затрималося на тиждень, це було досягнуто дорогою ціною: із 4201 танка на Південно-Західному фронті залишилося лише 737. Ворог втратив декілька сот. Удар механізованих корпусів зірвав спробу ворога сходу оволодіти Києвом і дав можливість підготувати оборонні рубежі на підступах до міста. Примусив ворога передчасно ввести в бій резерви

Київська оборонна операція (7 липня-26 вересня 41 р.):

5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону на етиці 5-ї і 6-ї радянських армій і вийшли до оборонних споруд міста. Німецьке командування оцінило прорив як вирішальну перемогу, і падіння Києва вважалося справою найближчого часу. На 21 липня Гітлер призначив парад на Хрещатику. Перший штурм Києва 11—14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчній обороні міста, що тривала 72 дні. Героїчні захисники міста (понад 120 тис. бійців) стійко тримали оборону. 21 серпня Гітлер прийняв рішення припинити атаки. Під Києвом ворог втратив 100 тис. солдатів. Почався обхід по флангах Південно-Західного фронту. В оточення потрапило чотири радянські армії. Спроби вирватись виявилися невдалими. Командуючий Південно-Західного фронту М. Кірпонос загинув у бою. У полон потрапило 600 тис. солдатів. 19 вересня німецькі війська вступили в Київ

Значення. Зірвала плани німецького командування сходу оволодіти містом. Примусила його змінити напрямок головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса»

Оборона Одеси (5 серпня — 16 жовтня 41 р.):

Одна з героїчних сторінок історії Великої Вітчизняної війни. Після поразки Південного фронту румуно-німецькі війська взяли в облогу Одесу. Напередодні залишення міста радянські війська провели вдалу десантну операцію в районі села Григорівка, захопивши важкі гармати, що обстрілювали місто. Рішення про припинення оборони міста було прийняте у зв'язку з проривом німецьких військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано для ворога. Війська евакуйовані з Одеси, були спрямовані на оборону Сталінграда.

Значення. Радянські війська, що протягом 73 днів здійснювали оборону міста, приковували до себе значні сили ворога, завдавши їм великих втрат (понад 300 тис. осіб). Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж другої-половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та нафтовим родовищам

Оборона Севастополя (30 жовтня 1941-4липня 42р.):

У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони підійшли на далекі підступи до Севастополя. Місто не було обладнано оборонними спорудами із суходолу, проте мало продуману оборону з моря. У стислий час навколо міста було створено три лінії оборони. Хоча місто було відірвано від тилових районів суходолом, дії Чорноморського флоту упродовж 250 днів забезпечували оборону міста необхідним. Неодноразові штурми міста німецькими румунськими військами були відбиті з великими втратами для ворога (понад 300 тис. військових).

Значення. На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ, завдавши їм значних втрат. Були зірвані плани по знищенню Чорноморського флоту СРСР

22 липня 1942 р. радянські війська залишили місто Свердловськ Ворошиловградської області, після чого вся територія України була окупо­вана німецькими війська та їх союзниками

 

Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були раптовість фашистського нападу; матеріальна непідготовленість до війни, незавершеність процесу переозброєння СРСР; відсутність надійних союзників, міжнародна ізоляція Радянського Союзу; розпорошення сил Червоної армії на кордонах, масові репресії наприкінці 30-х років проти армійського командного складу; некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва тощо.

 

Соседние файлы в предмете Биология