Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет «Острозька академія»

Гуманітарний факультет

Кафедра культурології та філософії

«Особливості весільного обряду на Славутчині (на основі польових записів, зроблених у селах Лисиче, Дідова Гора, Мирутин, Голики, Варварівка Славутського району Хмельницької області»

Виконала: студентка групи К-31 Бендюк Наталія Миколаївна

Науковий керівник: канд. філологічних наук, доцент Янковська Жанна Олександрівна

Острог, 2013

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Особливості передвесільних обрядів Славутчини………………….…….7

1.1. Сватання………………………………………………………………………7

1.2. Запрошення на весілля......…………………………………………………..8

1.3. Випікання короваю…….……………………………………………………11

Розділ 2. Власне весільні обряди у Славутському районі та їх основні риси…….19

2.1. Викуп молодої та вінчання…………………………………………………19

2.2. Святкування весілля………………………………………………………...25

2.3. Розподіл весільного короваю та святкування в молодого.………………28

Розділ 3. Післявесільні обряди на Славутчині, їх особливості, зокрема перезва (потрусини) та розподіл весільного калача………………...……………………..…31

Висновки……………………………………………………………………………….35

Список використаної літератури та джерел…………………………………………38

Вступ

З-поміж усіх фольклорних явищ жодне не може дорівнятися за рівнем відображення історичних епох із весільною обрядовістю, бо відколи існують міжстатеві стосунки, відтоді існують і шлюбні ритуали. Інше питання, якого характеру вони були в різні епохи й у різних народів.

Весільний обряд та система ритуальних дій, які його супроводжували, – явище складне і неоднорідне. Весілля – це особливо багатий вид родинної обрядовості, одне із найважливіших дійств у житті людини, яке, звісно ж, залежить від місцевих особливостей. Саме з цього моменту народжується нова сім’я, як символ продовження роду. Тому весільна обрядовість є надзвичайно символічною.

У праці «Усна народна творчість» М. та З. Лановик йдеться про особливу важливість категорії «свій» та «чужий» у родинній обрядовості. Сюди ж можна віднести бінарні позиції «живий – мертвий», «цей – той» тощо. Усі ці обряди пов’язані із переходом в інший світ [16, с. 193]. Дівчина та хлопець проходять своєрідний обряд ініціації, «помираючи» в одному соціальному статусі й «народжуючись у іншому.

Незважаючи на локальні відмінності традиційної весільної обрядовості українців, вона має спільний фундамент та певні характерні риси, притаманні їй по всіх етнографічних регіонах. Весільний обряд умовно можна поділити на три етапи: передвесільний, власне весільний і післявесільний. Особливі інтереси становлять оригінальні обряди, які збереглися на локальній місцевості.

Тематика весільної обрядовості у світовому фольклорі займає не аби яке місце. Напрацювань по цій темі є достатньо, але конкретно про весільні обряди у Славутському районі Хмельницької області опублікованих праць немає, в чому і полягає актуальність теми.

Мета – Мета – виявити та проаналізувати особливості весільного обряду на Славутчині, із польовими записами, зробленими у селах Дідова Гора, Лисиче, Мирутин, Варварівка і Голики, під час етнографічно-фольклорної експедиції.

Завдання:

• Опрацювати максимальну кількість інформації по цій темі.

• Провести аналіз польових записів, зібраних під час етнографічно-фольклорної експедиції по Славутському регіону.

• Виявити певні особливості, характерні весільній обрядовості на локальній території Славутчини.

Територіальні межі. Дослідження охоплює територію сучасного Славутського району Хмельницької області, що відноситься до етнографічного регіону Південної Волині. Зокрема, дослідження базується на таких селах, як Дідова Гора, Лисиче, Голики, Варварівка, Мирутин, що розташовані у різних кінцях району. Використовується порівняння з іншими регіонами та прилеглими селами. Зокрема, згадується сусіднє село Новомалин Острозького району та Здолбунівський район.

Об’єктом дослідження є весільна обрядовість на Україні.

Предметом дослідження є локальні особливості весільного обряду на Славутчині.

Джерельна база – це польові записи, зроблені під час етнографічно-фольклорної експедиції по Славутському району Хмельницької області у травні-червні 2012 року. Тоді ж було записано декілька видів весільного обряду від різних людей.

Теоретичною базою є праця М. Сумцова «Хлеб в обрядах и песнях», де він велику увагу приділив випіканню весільного короваю та інших видів весільного хліба. Щодо коровайного обряду, то корисна інформація є у статті І.Щербіної «Архаїка коровайних пісень», де вона детально описує символіку в піснях, які виконувалися при випіканні короваю. Аналіз певних весільних обрядів та символіку ми спостерігаємо у праці Потебні О. «О мифическом значении некоторых обрядов и поверий». Працю ж М. Костомарова «Слов’янська міфологія» ми взагалі можемо вважати енциклопедією для вивчення витоків багатьох обрядів, зокрема і весільного. Окремо профільні дослідження по цьому питанню – праця З. Марчук «Українське весілля: генеалогія обряду» та В. Борисенка «Весільні звичаї та обряди на Україні», де подається детальний аналіз усіх весільних обрядів на території України та порівняння їх з традиціями інших народів. Н. Здоровега у своїх монографії «Нариси народної весільної обрядовості на Україні» звертається в основному до витоків тих чи інших обрядів, їхні причини та розповсюдження. Спостерігається часте звертання до історичних фактів.

Наукова новизна полягає у виділенні особливостей та порівнянні весільної обрядовості на Славутчині.

Методологія дослідження. У роботі використано різноманітні методи дослідження, а саме: польових записів, аналіз, синтез, індукція, дедукція та порівняльно-історичний.

Структура роботи. Робота складається зі Вступу, трьох розділів, Висновків та Списку використаної літератури. У Вступі поставлені основні завдання та окреслена проблематика всієї курсової роботи. У першому розділі «Особливості передвесільних обрядів на Славутчині» подається інформація про традиційні приготування обох родин до весілля. Це сватання, заручини, оглядини, запросини на весілля та на коровай, випікання самого короваю та дівич-вечір. У другому розділі «Святкування власне самого весілля на Славутчині та їх особливості» подається інформація про особливості взяття шлюбу нареченими. Зокрема, йдеться про обряд «умикання» молодої, посад, вінчання та безпосереднє святкування в домі молодої. Третій розділ подає інформацію про післявесільні обряди, такі як перезва або потрусини та розподіл весільного калача у батьків молодої. У Висновках підведений підсумок про дослідження весільної обрядовості на Славутчині та надано відповіді на поставлені у Вступі завдання.