Медико-біологічне значення саліцилатів та інших похідних саліцилової кислоти
Саліцилова кислота має антисептичну, жарознижуючу та протиревматичну дію, але вона подразнює слизові оболонки органів травлення, тому в медицині використовують її солі та ефіри.
Натрій саліцилат використовується як протиревматичний засіб (внутришньо):
Метилсаліцилат використовується як протиревматичний засіб (зовнішньо у вигляді мазей):
Саліциламід використовується як протиревматичний засіб (внутришньо):
Фенілсаліцилат (салол) – антисептик при кишкових захворюваннях, легко гідролізується з утворенням саліцилової кислоти та фенолу, які мають антисептичну дію:
Ацетилсаліцилова кислота (аспірин) – жарознижуючий, знеболюючий, протиревматичний засіб:
пара-Аміносаліцилова кислота використовується як протитуберкульозний засіб:
5. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням гетерофункціональних похідних бензолу. Гетерофункціональні похідні бензолу
Структурну основу багатьох лікарських препаратів складає бензольне ядро. Сам бензол – токсична речовина, виявляє подразнюючу дію на шкіру, його пари викликають розлад дихання. Монофункціональні похідні бензолу також отруйні (фенол, анілін, хлорбензол). Але гетерофункціональні похідні є основою багатьох лікарських препаратів.
п-Амінофенол та його похідні
пара-амінофенол парацетамол фенацетин
Парацетамол та фенацетин мають жарознижуючу дію.
п-Амінобензойна кислота та її похідні
пара-амінобензойна анестезин новокаїн
кислота
Анестезин та новокаїн мають знеболюючу дію.
Сульфанілова кислота та сульфаніламіди
сульфанілова кислота стрептоцид загальна формула сульфаніламідів
Сульфаніламідні препарати мають бактеріостатичну дію. Фармакологічна активність сульфаніламідів пояснюється теорією конкурентного антагонізму. Мікроорганізмам для їх росту необхідна пара-амінобензойна кислота (ПАБК). Сульфаніламіди близькі за будовою до ПАБК:
Мікробні клітини використовують сульфаніламіди замість ПАБК, тим самим порушується хід обмінних процесів у мікроорганізмах. Наявність сульфамідної групи перешкоджає подальшому розвитку мікроорганізмів і вони гинуть.
Сульфаніламідні препарати: норсульфазол, сульфацил-натрій (або альбуцид), сульгін, уросульфан, сульфазин, сульфадимезин та інші.
Перевірка оволодіння практичними навичками
І. Тестовий контроль.
ІІ. Контрольні питання:
Аміноспирти: визначення, функціональні групи, хімічні особливості, формула коламіну.
Медико-біологічне значення похідних коламіну (холін, ацетилхолін, димедрол).
Катехоламіни: адреналін, норадреналін, ізадрин, мезатон, ефедрин.
Гідроксикислоти: визначення, функціональні групи, хімічні особливості, формули молочної, яблучної, винної, лимонної кислот.
Медико-біологічне значення молочної, яблучної, винної, лимонної кислот.
Кетокислоти: визначення, функціональні групи, хімічні особливості, формули піровиноградної, щавлевооцтової, α-кетоглутарової, ацетооцтової кислот.
Медико-біологічне значення піровиноградної, щавлевооцтової, α-кетоглутарової, ацетооцтової кислот.
Фенолокислоти: визначення, функціональні групи, хімічні особливості, формула саліцилової кислоти.
Медико-біологічне значення саліцилатів.
Пара-амінофенол, пара-амінобензойна кислота та їх похідні.
Сульфанілова кислота та сульфаніламідні препарати.