Багатоатомні спирти

етиленгліколь гліцерин ксиліт сорбіт

Багатоатомні спирти за властивостями у значній мірі нагадують одноатомні. В реакції можуть вступати одна або декілька гідроксильних груп.

Етиленгліколь – токсична рідина. Використовується в техніці для виготовлення антифризів – рідин з низькою температурою замерзання, що застосовуються для охолодження двигунів внутрішнього згоряння. Має спиртовий запах, у зв’язку з чим може стати причиною тяжких інтоксикацій.

Гліцерин – нетоксична в’язка безбарвна рідина солодка на смак, широко розповсюджена у природі – входить до складу більшості ліпідів. Використовується як компонент мазей для пом’якшення шкіри.

Важливе значення мають деякі складні ефіри гліцерину. Тринітрат гліцерину (нітрогліцерин) добувають при дії на гліцерин нітратної кислоти у присутності сульфатної кислоти:

Нітрогліцерин використовують як спазмолітичний засіб при стенокардії.

Ксиліт та сорбіт – замінники цукру для хворих на цукровий діабет.

Познайомитися з будовою, властивостями та значенням фенолів. Феноли

Феноли – це органічні сполуки, у яких група ОН безпосередньо зв’язана з бензольним кільцем:

фенол пірокатехін резорцин о-крезол м-крезол п-крезол

Хімічні особливості фенолів

Феноли на відміну від спиртів виявляють слабкі кислотні властивості й реагують не тільки з металами, а й з лугами:

Медико-біологічне значення фенолів та їх похідних

Фенол, резорцин, крезоли – антисептичні засоби, дія яких основана на здатності зсідати білки. Мають бактерицидну дію, тобто вбивають мікроорганізми або створюють шкідливі умови для їх життєдіяльності. Використовують зовнішньо для обробки приміщень, туалетів, смітників.

Пірокатехін – є структурним елементом багатьох біологічно активних речовин (наприклад, катехоламінів). Його монометиловий ефір гваякол використовується як лікарський препарат при катарі верхніх дихальних шляхів.

Познайомитися з будовою, властивостями та значенням амінів.

Аміни

Аміни – це похідні амоніаку, в якому 1, 2 або 3 атома Н заміщені на радикали:

1) первинні аміни R – NH₂

СН₃ – NH₂ метиламін

С₂Н₅ – NH₂ етиламін

С₃Н₇ – NH₂ пропіламін

анілін (ароматичний первинний амін)

2) вторинні аміни R – NH – R

СН₃ – NH – СН₃ диметиламін

СН₃ – NH – С₂Н₅ етилметиламін (радикали називають в алфавітному порядку)

3) третинні аміни R – N – R

СН₃ – N – СН₃ триметиламін

СН₃

Хімічні особливості амінів:

Аміни, як й амоніак, виявляють основні властивості, що обумовлені наявністю пари електронів у атома Нітрогену. Причому аліфатичні аміни – більш сильні основи порівняно з амоніаком, а ароматичні (анілін) – слабкіші.

Взаємодія з неорганічними кислотами:

метиламонію хлорид