Композиція бізнес-плану

Види робіт	Відповідний розділ бізнес-плану	Особливості розробки, уточнення обчислень і складу документів
Збір і аналіз інформації про продукт (послугу). Опис продукту	Розділ 3	Можливості виконання обчислень за допомогою комп’ютерної програми Project Expert і отримання документів:
Збір і аналіз інформації про ринок збуту	Розділ 4
Аналіз стану і можливостей підприємства, перспективності галузі	Розділ 2
Визначення потреби у ресурсах (площа, обладнання, кадри)	Розділ 5
Обчислення потреби у капіталі та джерелах фінансування	Розділ 7	Помісячно: — звіт про прибутки і збитки; — звіт про рух грошових коштів; — прогнозний баланс; — нараховані податки; — фінансові результати
Визначення спрямованості і масштабності проекту, розрахунок ефективності	Розділ 8	— термін окупності РР; — індекс прибутковості РІ; — внутрішня норма рентабельності IRR; — чистий приведений дохід NPV Аналіз чутливості проекту
Розробка організаційної структури, правового забезпечення і графіка реалізації проекту	Розділ 6
Рішення питань ризиків і гарантій	Розділ 9
Підбір матеріалів і складання додатків	Додатки
Складання короткого змісту проекту (резюме)	Розділ 1
Складання анотації на проект	Анотація
Оформлення титульного листа	Титульний лист

Меморандум про конфіденційність складається з метою попередження осіб, які знайомляться з бізнес-планом, про конфіденційність інформації, що містяться у ньому. Тут може бути вміщено нагадування про те, що особа, яка знайомиться з бізнес-планом, бере на себе зобов’язання і гарантує нерозповсюдження цієї інформації без дозволу автора. Може бути вказано також про заборону копіювання всього бізнес-плану або окремих його частин із якою завгодно метою, заборону передачі третій особі. Доцільно вказати також вимогу повернення бізнес-плану, якщо він не викличе інтересу у адресата.

Анотація бізнес-плану надає дуже стислу частку інформації для первинного знайомства з ним. Анотація складається так, щоб у ній можна було знайти відповіді на запитання: хто, що, чому, коли, де і як. Із анотацією звертаються до вищого керівництва фірм, яких бажано зацікавити у проекті, вона може бути використана для письмових звернень та рекламних оголошень. Її обсяг не повинен перевищувати 0,5—1,0 сторінки.

Резюме — короткий виклад бізнес-плану — це необхідна його структурна складова, що теж є стислою версією плану: не викладом його основ, не вступом до нього, а свого роду «повідомленям про наміри». За своєю сутністю він є рекламою проекту й повинен бути складений таким чином, щоб викликати інтерес у потен­ційного інвестора або партнера. У цьому розділі потрібно чітко й переконливо викласти основні положення проекту. Відмітною є така характерна особливість складання резюме: його пишуть після того, як складений увесь бізнес-план.

Усвідомлюючи загальну логіку формування бізнес-плану, сту­дент повинен розуміти, що важливу роль у ефективному здій- сненні цього процесу відіграє формулювання мети бізнесу — бажаного стану, якого хотілося б досягти. Загальна мета визначає проміжні цілі, етапи у досягненні поставленої мети, а також пріо­ритетність цілей. При формулюванні цілей можуть виникнути деякі суперечності між ними, тому варто узгодити їх між собою, уточнити способи досягнення консенсусу і критерії оцінки.

Реалізація проекту може здійснюватись як на основі вже діючого підприємства, так і нового. Нова сфера бізнесу для діючого підприємства оцінюється на основі аналізу місцезнаходження. Для нового підприємства вибір місцезнаходження може мати принципово важливе значення.

Розробка розділу бізнес-плану, присвяченого опису продукту (послуги), для виробництва якого власне задумувався проект, потребує особливої чіткості. Підготовка до його складання включає з’ясування таких питань, як призначення (функція) продукту, можливі сфери його застосування (використання), основні параметри, оригінальні й унікальні характеристики, цінність для споживача, адаптаційна здатність при зміні ринкових умов. Важливим є також подання об’єктивних даних про слабкі сторони про­дукту, а також оцінки можливості та спроможності підприємства забезпечити успішний випуск і розповсюдження продукту.

Досягнення стійкого зростання обсягу продажів можливе лише за умови успішних стратегічних і тактичних рішень, що приймаються за умови досконального знання про середовище бізнесу, ринок продукту.

Середовище для бізнесу визначається за станом конкуренції у галузі виробництва продукту. Для оцінки рівня конкуренції спочатку визначається профіль галузі (за продуктовою ознакою, а не відомчою підпорядкованістю), ємність ринку, тенденції його зростання. Далі аналізується вплив різних чинників на бізнес. Діагнос­тична процедура аналізу конкуренції виконується, як правило, за методикою М. Портера, що включає оцінку п’яти основних сил:

• суперництво серед існуючих у галузі підприємств;

• потенційна загроза входження в галузь нових конкурентів;

• загроза з боку підприємств-виробників товарів-замінників;

• економічні можливості та торговельна здатність постачальників;

• економічні можливості та купівельна спроможність споживачів [7].

Повнота використання методики залежить від завдань, що стоять перед розробниками бізнес-плану, та особливостей галузі. Виділення в результаті проведеного аналізу ключових чинників успіху у галузі та обґрунтування заходів оволодіння ними дасть змогу уточнити концепцію бізнесу, дати об’єктивну харак­теристику продукту і визначити основних споживачів, оцінити конкурентів.

Ситуація в галузі є визначальною для обґрунтування маркетингової стратегії, цінової та нецінової політики. Для складання цього розділу бізнес-плану (розділ 4) найдоцільніше скористатись методичними підходами, які використовуються професіональними маркетологами, а саме: сегментування ринку, вибору каналів збуту, встановлення умов продажу, сервісного обслуговування; організації рекламної діяльності тощо.

На основі плану маркетингу визначається прогноз продажів, а саме: яку кількість продукту можна буде продати при різних рівнях ціни. Для цього враховується еластичність попиту, що впливає на зміну обсягу продажів за умови зміни рівня цін. Обсяги продажів продуктів із нееластичним попитом майже не зміню- ються при зростанні цін. Продукти еластичного попиту характери­зуються значною залежністю обсягів продажів від зміни цін: при зростанні цін обсяги продажів швидко падають. Точна оцінка еластичності попиту досягається у результаті складних досліджень фахівців. Для приблизних оцінок можна скористатися результатами експертного аналізу досвідчених спеціалістів, що працюють у сфері торгівлі аналогічних продуктів. За отриманими даними можна відстежити динаміку зміни валового виторгу в залежності від обсягів продажів продукту.

Аналіз зміни затрат на виробництво залежно від динаміки продажів дасть змогу уточнити комерційну політику підприємства з урахуванням прибутковості різних прогнозних варіантів обсягу продажів та ціни продукту, провести аналіз беззбитковості.

Студент має уяснити, що для здійснення проектів, які спрямовані на виробництво продукту, особливої ваги набуває опис його забезпеченості у виробничо-технологічному й організаційному аспектах. Ступінь обґрунтованості таких проектів оцінюється саме через оцінку здатності підприємства реально виробляти потріб­ну кількість продукту у певні терміни і заданої якості.

План виробництва продукту у бізнес-плані формується на методичній основі і з використанням інструментарію традиційного поточного планування виробничої програми підприємства з обґрунтуванням її виробничою потужністю, матеріально-технічним забезпе­ченням та системою організації праці. Представляти у бізнес-плані повний комплекс обґрунтувань немає потреби, частина деталізованих обчислень та розрахунків може бути винесена у додаток.

Виробництво продукції може здійснюватись на вже існуючому підприємстві. У такому разі обґрунтуванню підлягає придбання додаткового обладнання, варіант лізингу тощо. Якщо виробництво є зовсім новим, то слід визначити потребу в обладнанні та виробничих площах та скласти план збільшення їхньої кількості (розширення) у проектному періоді.

Увесь виробничий процес має бути описаним із відображенням рішень про субконтракти на комплектуючі вироби, обґрунтованих із точки зору витрат на підтримання запасів, кваліфікації робочої сили, розмірів партії продукту тощо.

Потреба у персоналі визначається за окремими його категорія­ми з використанням типових методичних прийомів. Якщо по- трібна додаткова підготовка (перепідготовка) працівників певної кваліфікації, то слід передбачити план вказаних заходів і затрати на їхнє здійснення.

Розробка організаційної структури управління має ґрунтуватися на врахуванні переваг і недоліків існуючих різновидів та виборі раціональної для даних умов господарювання, масштабів виробництва, філософії фірми тощо. У малому бізнесі організаційна структура може набувати ознак гетерархії.

Підготовка виробничого плану супроводжується формуванням інформації про динаміку затрат у залежності від обсягу виробництва з відокремленням затрат на матеріали, працю, куповані компоненти, а також загальновиробничих і загальногоспо­дарських затрат. Відповідно до певних обсягів виробництва має бути визначено рівень запасів.

При формуванні розділу бізнес-плану, який носить назву «Організаційний план», обов’язковим є також опис правової (юридич­ної) форми для новоствореного підприємства з чітким визначенням прав власності та розподілу прибутку.

Фінансовий план у бізнес-плані є підсумковим розділом, і всі розрахунки в ньому виконуються за результатами прогнозу обсягу виробництва та продажу продукту. В його розробці мають бути враховані характеристики й умови бізнес-середовища, а саме:

• існуючі податки та тенденції їхньої зміни;

• зміни валютних курсів, за якими ведуться обчислення (інвес­тиційний проект);

• інфляційна характеристика середовища;

• горизонт розрахунків.

Основу фінансового плану складають такі документи: план доходів і видатків, план грошових надходжень і виплат, плановий баланс. Вказані фінансові документи мають стандартну форму з єдиною методикою розрахунків відповідних показників. Більш поглиблено студент може ознайомитися з нею за спеціальними джерелами [1,4].

На підставі вказаних документів можна не лише спрогнозувати майбутній фінансовий стан, але й оцінити його за допомогою очікуваних фінансових коефіцієнтів: ліквідності, платоспроможності та рентабельності.

У процесі формування фінансового плану проводиться аналіз фінансових ресурсів підприємства та відпрацьовується схема фінансування інвестиційного проекту. Враховуючи, що форми та методи фінансування проектів є різноманітними, слід обґрунтувати вибір однієї з них, наприклад:

• одержання фінансових ресурсів випуском акцій;

• боргове фінансування (кредити, застави) — одержання довгострокових кредитів, іпотечних застав;

• лізингове фінансування.

Студент має звернути увагу на те, що кожна з альтернативних форм та схем фінансування має бути прорахована та оцінена щодо наслідків її використання.

Для фінансового обґрунтування інвестиційного проекту у бізнес-плані розраховується дві групи показників: показники фінансового стану та показники ефективності інвестицій, розраховані за вибраною ставкою дисконтування.

Студенту слід з’ясувати, яку роль виконує кожна з цих груп показників. Перша група характеризує ефективність оперативної ді- яльності підприємства в ході реалізації інвестиційного проекту, а друга — ефективність залучення інвестицій у проект. Всі показники розраховуються, як правило, за загальноприйнятою методикою [4].

Досягнення запланованого стану завжди пов’язане з певними ризиками, що виникають у результаті настання небажаних негативних змін. Тому при розробці бізнес-плану мають бути враховані можливі зміни ринкової ситуації. Проводять якісний і кількіс­ний аналіз ризику. У першому випадку визначаються фактори ризику та етапи робіт, при виконанні яких виникає ризик. У другому — визначаються розміри ризику, що є більш складною задачею. Для підвищення рівня надійності та достовірності результатів і висновків використовують аналіз чутливості. Його метою є визначення ступеня впливу критичних чинників на фінансові результати проекту. Процедура аналізу чутливості включає:

• вибір одного з інтегральних показників ефективності (термін окупності проекту, індекс прибутковості, чистий дисконтований доход або внутрішня норма рентабельності), відносно якого проводиться оцінка;

• почергове введення у прогноз різних значень вибраного критичного чинника та оцінка їхнього впливу на ключовий показник;

• розробку заходів по зменшенню ризикованості та встановлення оптимального варіанта реалізації проекту.