Запитання для самоперевірки знань

1. У чому полягають особливості функціонування підрозділів виробничої інфраструктури?

2. Які вихідні дані використовуються при плануванні потреби в інструментах?

3. Як обчислюється загальна трудомісткість виготовлення інструментів?

4. Які показники затверджуються інструментальному цеху?

5. Як обчислюється середньорічні обсяги робіт з ремонту устаткування?

6. Як обчислюється середньорічні обсяги робіт із технічного обслуговування?

7. Як обчислити кількість слюсарів із ремонту та технічного обслуговування устаткування?

8. Як обчислюється потреба підприємства в енергії та паливі?

9. Що є основою планування потреби в усіх видах енергії?

10. Які види робіт включаються у виробничу програму транспортного цеху?

11. Які калькуляційні одиниці застосовуються при плануванні собівартості транспортних послуг?

П РАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ з прикладами розв’язання типових завдань

а) Інструментальне господарство

Задача-приклад. Визначити витрати інструменту на річну програму за умов: річна програма виготовлення валиків шліцевих — 500 тис. шт.; режим роботи — двозмінний. Технологічний процес наведено в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Технологічний процес виготовлення валиків

№ опер.	Зміст операцій	Устаткування	Інструмент	Час, хв.
				машин- ний tм	штучний t
1.	Перша чорнова обточка	Токарний багаторізцевий	Різець чорновий (3 шт.)	1,85	3,64
2.	Друга чистова обточка	— « —	Різець чистовий (3 шт.)	1,43	2,47
3.	Шліфування	Шліфувальний	Шліфкруг	1,82	2,64
4.	Фрезерування	Фрезерний	Фреза  90 мм	7,38	12,42

Розв’язання

1. Визначаємо витрати інструменту на річну програму. У масовому та серійному виробництві витрати ріжучого інструменту на програму по кожному типорозміру визначається за формулою:

,

де I_р — витрати певного інструменту, шт.;

N_д — число деталей, які обробляються даним інструментом по річній програмі, шт.;

t_м — машинній час на 1 деталеоперацію, хв.;

І — число інструментів, одночасно працюючих на верстаті;

Т_зн. — машинний час роботи інструменту до повного зносу, год.

К_з — коефіцієнт передчасного виходу інструменту із ладу (К_з = 0,05).

Машинний час роботи інструменту до повного зносу визначається за формулою:

,

де L — величина допустимого сточування ріжучої частини ін- струменту, мм;

l — величина сточування за одну переточку, мм;

t_ст — стійкість інструменту (машинний час роботи інструменту між двома переточками), год.

Розрахунок величини машинного часу роботи інструменту до повного зносу наведено у табл. 9.2.

Таблиця 9.2

Зведений розрахунок машинного часу

Найменування інструменту	L, мм	l, мм	L/l + 1	tст, год.	Тзн, год.
Різці чорнові	5,1	0,7	8	2,4	19
Різці чистові	2,8	0,4	8	2,4	19
Шліфувальні круги (по довіднику)	—	—	—	—	130
Фреза  90	7,3	0,6	13	4,0	52

На підставі вихідних та одержаних даних визначаємо витрати ріжучого інструменту на річну програму по кожному типорозміру. Наприклад, витрати різців чорнових:

шт.

Таким же шляхом визначається потреба по іншим інструментам.

З АДАЧІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РОЗВ’ЯЗАННЯ

Задача 1. Визначити потребу у фрезах на річну програму в умовах одиничного виробництва для дільниці фрезерних верстатів.

Вихідні дані: трудомісткість річної програми дільниці Т_п — 485 000 нормо/год. Питома вага машинного часу в штучному К_м — 0,50; К_з — 0,04.

Номенклатура фрез та коефіцієнт їхньої застосовуваності К_зас. на дільниці наведена в табл. 9.3.

Таблиця 9.3