7. Правове регулювання та основні поняття аудиторської діяльності.

7. Правовий статус банків.

Банківську діяльність здійснюють установи зі спеціальним правовим статусом – банки. Відповідно до Закону України від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закону), ГК України банки – це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, у тім числі філій іноземних банків, що створені й діють на території України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

І. НБУ – центральний банк держави. Головна функція якого – забезпечити стабільність грошової одиниці України – гривні. Правовий статус НБУ визначено Законом України від 20.05.1999 р. «Про Національний банк України».

Функції НБУ:

1. відповідно до розроблених Радою НБУ Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

2. монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

3. виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

4. визначає для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів і майна;

5. організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

6. визначає систему, порядок і форми платежів, у тім числі між банками;

7. визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, організовує, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

8. здійснює банківське регулювання та нагляд;

9. веде Державний реєстр банків, проводить ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

10. здійснює сертифікацію аудиторів, які проводитимуть аудиторську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;

11. складає платіжний баланс, здійснює його аналіз і прогнозування;

12. представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво відбувається на рівні центральних банків;

13. здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій;

14. забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резервів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;

інші функції відповідно до законодавства.

Керівними органами НБУ є Рада НБУ та Правління НБУ.

ІІ. Інші банки (далі – банки) – фінансові установи, які на підставі ліцензії НБУ виконують повний набір базових банківських операцій відповідно до законодавства та своїх установчих документів.

За критерієм організаційно-правової форми, у якій вони можуть створюватись і діяти, розрізняють:

- банки у формі акціонерних товариств (публічних);

- кооперативні банки.

Станом на 01.01.2012 р. ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій мали 176 банки – усі вони публічні акціонерні товариства.

Кооперативні банки створюють за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативні банки.

Мінімальна кількість учасників місцевого (в межах області) кооперативного банку повинна бути не менше, ніж 50 осіб. У разі меншої, ніж мінімальна кількість учасників і неспроможності кооперативного банку протягом одного року збільшити їх до мінімальної потрібної кількості діяльність такого банку припиняється шляхом зміни організаційно-правової форми або ліквідації. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

Статутний капітал кооперативного банку поділяється на паї. Рівень мінімального розміру статутного капіталу кооперативного банку визначається НБУ відповідно до цього Закону. Кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу. Прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю.

Залежно від комплексу банківських послуг, які надають ці установи, розрізняють:

універсальні банки – здійснюють різні види банківської діяльності та банківських операцій. В Україні майже усі комерційні банки є універсальними;

спеціалізовані банки – це банки, в яких понад 50 відсотків їхніх активів (пасивів) одного типу:

- для інвестиційного банку – це емісія та розміщення цінних паперів, що здійснюються за рахунок грошових коштів приватних інвесторів;

- для іпотечного банку – це активи, розміщені під заставу землі чи нерухомого майна;

- для розрахункового (клірингового) банку – це активи, які розміщують на клірингових рахунках;

- для ощадного банку – якщо понад 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб.

В Україні діє один спеціалізований банк – це АТ «Державний ощадний банк України».

За критерієм форми власності, на базі якої вони функціонують, розрізняють:

державні банки – це банки, де 100 % статутного капіталу належить державі, де рішення про створення такого банку приймає Кабінет Міністрів України;

недержавні (приватні) банки – рішення про створення таких банків приймають фізичні та юридичні особи, які не належать до сфери державної власності.

Особливості правового становища банків.

• Відповідне правове регулювання діяльності банків за допомогою системи нормативно-правових актів, що охоплює:

- Кодекси України: ГК України (ст. 334 - правовий статус банків; ст. 336 - організаційно-правові форми банків; ст. 338 - кооперативні банки; ст. 339 – банківські операції; ст. 340 – депозитні операції банків; ст. 341 – розрахункові операції банків; ст. 342 – банківські рахунки тощо); ЦК України (відносини щодо позики, кредиту, банківського вкладу (глава 71), банківського рахунка (глава 72), факторингу (глава 73), розрахунків (глава 74));

- закон України: від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність» (містить 79 статей): визначає правовий статус банків (поняття, види та організаційно правові форми банків, порядок їхнього створення та ліцензування діяльності, вимоги до активів банку, банківських операцій, порядок управління банками, вимоги до їхніх посадових осіб, засади державного регулювання банківської діяльності, порядок призначення тимчасової адміністрації та ліквідації банків);

- підзаконні нормативно-правові акти: Національного банку України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо банків та їх діяльності.

• державна реєстрація банків проводиться відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.