7. Правовий режим повного та командитного товариства.

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Спеціальне нормативно-правове регулювання діяльності повних товариств здійснюють: ГК України (частини 6 і 8 ст.80), ЦК України (статті 119-132), Закон України «Про господарські товариства» (статті 66-74).

Характерними рисами повних товариств є:

• Це різновид господарського товариства, що належить до персональних товариств.

• Найменування повного товариства повинно містити імена (найменування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або містити ім’я (найменування) одного чи кількох учасників з доданням слів «і компанія», а також слів «повне товариство».

• Установчий документ повного товариства – засновницький договір.

• Відсутність законодавчих вимог до розміру та порядку формування майна, що регулюється на локальному рівні – засновницьким договором.

• Відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку визначеному засновницьким договором товариства.

• Можливість використання таких схем ведення справ повного товариства: а) ведення справ здійснюється спільно всіма учасниками; при цьому для вчинення кожного правочину необхідна згода всіх учасників товариства; б) управління доручається або одному, або частині учасників (так звані уповноважені учасники).

• Повна відповідальність товариства за власними зобов’язаннями (тобто усім майном, що належить йому па праві власності).

• Субсидіарна (додаткова) солідарна відповідальність учасників товариства за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення.

• Обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі:

а) відступления частки учасника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників;

б) правопаступництва у разі реорганізації учасника-юридичної особи або успадкування у разі смерті учасника-фізичної особи, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких учасників;

в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці – якщо товариство було створене на невизначений строк, і за наявності поважних причин, – якщо товариство було створене на визначений строк).

• Вимога до учасників повного товариства – наявність статусу зареєстрованого суб’єкта підприємництва (ч.7 ст.80 ГК України).

• Можливість ліквідації повного товариства: а) на вимогу кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовиться виділити частку такого учасника-боржника для задоволення вимог кредиторів; б) залишення в товаристві одного учасника, якщо останній протягом 6 місяців з моменту, коли він став єдиним учасником товариства, не реалізував передбаченої ч. 1 ст. 132 ЦК України можливості реорганізації повного товариства в інше господарське товариство, що може існувати у складі одного учасника.

Командитне товариство – це товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників), та які не беруть участі в діяльності товариства.

Спеціальне нормативно-правове регулювання діяльності командитних товариств здійснюють: ГК України (частини 7 і 8 ст.80), ЦК України (статті 133-139), Закон України «Про господарські товариства» (статті 75-83).

Характерними рисами командитного товариства є:

• Це різновид господарського товариства, що належить до персональних товариств.

• Наявність двох категорій учасників, як мінімум, по одному учаснику кожної категорії: а) повних учасників і б) вкладників (традиційна назва цієї категорії учасників, що дала назву і самому товариству – командитисти).

• Установчий документ командитного товариства – засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника – установчим документом відповідно до ЦК (ч. 3 ст. 134) є підписаний такою особою меморандум.

• Відсутність законодавчих вимог до розміру майна і порядку його формування (ці питання регулюються засновницьким договором), крім двох – обмеження сукупної частки вкладників 50% майна товариства та сплати вкладниками на момент державної реєстрації командитного товариства не менше 25% свого внеску.

• Відсутність органів командитного товариства, оскільки ведення справ товариства здійснюється повними учасниками.

• Порядок ведення справ командитного товариства (зокрема, у тих випадках, коли в товаристві двоє і більше повних учасників) визначається засновницьким договором; при цьому можуть бути обрані схеми ве­дення справ, притаманні повному товариству.

• Правове становище повних учасників командитного товариства алогічне правовому становищу учасників повного товариства, включаючи й вимогу ч. 7 ст. 80 ГК України щодо наявності статусу зареєстрованого суб’єкта підприємництва, а саме: а) зобов’язанні брати майнову і персональну участь у товаристві; б) ведуть справи товариства; в) несуть субсидіарну і солідарну (якщо їх двоє і більше) майнову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення; г) мають права і обов’язки, аналогічні правам і обов’язкам учасників повного товариства; д) якщо повних учасників двоє і більше, то вони можуть здійснювати управління справами спільно або доручати це одному чи кільком повним учасникам, що набувають статусу уповноважених учасників.

• Правове становище вкладників командитного товариства: а) зобов’язані: брати лише майнову участь у товаристві (сплачувати як основний, так і додаткові внески); на момент державної реєстрації товариства зобов’язані внести не менше 25% свого внеску; зобов’язані не перешкоджати здійсненню повними учасниками управління справами товариства; б) мають право: брати участь в розподілі прибутку товариства відповідно до розміру своїх часток; вимагати першочергового повернення вкладу (перед повними учасниками) у разі ліквідації товариства; у разі необхідності на підставі й відповідно до виданого доручення можуть діяти від імені товариства.

• Додаткові підстави припинення командитного товариства: а) можливість реорганізації у повне товариство, якщо вибувають усі вкладники; б) можливість ліквідації, якщо вибули усі повні учасники і командитне товариство не перетворене у повне товариство.