- •Предмет регулювання та методи господарського права.
- •Господарські правовідносини, їх види та ознаки.
- •Державне регулювання господарської діяльності.
- •Проблеми удосконалення господарського законодавства.
- •Поняття та особливі ознаки господарського законодавства.
- •Х арактеристика вертикальної система господарського законодавства.
- •Конституція України:
- •Підзаконні нормативно-правові та індивідуальні акти державного управління з господарських питань:
- •Характеристика горизонтальної система господарського законодавства.
- •Поняття, суб`єкти підприємництва та принципи підприємницької діяльності.
- •Система господарських кодексів і законів:
- •Законодавчі акти органів державної влади з економічних питань:
- •Процедура державної реєстрації фізичних осіб-підприємців та її наслідки.
- •Процедура державної реєстрації юридичних осіб та її наслідки.
- •Процедура ліцензування господарської діяльності.
- •Процедура патентування підприємницької діяльності.
- •Особливості взаємовідносин підприємців та держави.
- •Поняття підприємства та його організаційно-правові форми.
- •Створення підприємства, його установчі документи.
- •1. Дореєстраційний етап.
- •2. Реєстраційний етап.
- •3. Постреєстраційний етап.
- •Припинення діяльності підприємства.
- •1. Добровільне припинення, його підстави:
- •Примусове припинення, його підстави:
- •1. Скасування державної реєстрації фізичної особи – підприємця.
- •Правовий інститут банкрутства.
- •Правовий статус фізичної особи-підприємця.
- •Правовий статус державних підприємств.
- •Правовий статус комунальних підприємств.
- •Правовий статус ат.
- •Правовий статус ТзОв та ТзДв.
- •Правовий режим повного та командитного товариства.
- •Правовий статус кооперативів.
- •Правовий статус об`єднань підприємств.
- •Правовий статус некомерційних (негосподарських) організацій.
- •Поняття, види та функції господарського договору.
- •7. За регулятивними функціями:
- •8. Залежно від періодів виконання обов'язків:
- •9. За строками дії:
- •Форми, зміст та способи укладання господарських договорів.
- •Порядок укладання господарських договорів.
- •Правове забезпечення виконання господарських договорів.
- •Поняття, ознаки та функції господарсько-правової відповідальності.
- •Види господарсько-правової відповідальності.
- •Правові засади захисту економічної конкуренції у підприємницькій діяльності.
- •Правове становище господарських судів. Підвідомчість справ господарським судам.
- •Суб’єктна ознака (залежно від суб’єктів спору).
- •Предметна ознака (залежно від предмета спору).
- •Досудове врегулювання господарських спорів.
- •Процедура вирішення спорів господарськими судами.
- •2. Вирішення господарського спору та прийняття рішення по справі.
- •3. Виконання рішення.
- •Розгляд господарських спорів третейськими судами
- •На постійнодіючій основі.
- •Третейський суд для вирішення конкретного спору – «ad hoc».
- •Ринок цінних паперів: поняття, види, правова база.
- •Державне регулювання ринку цінних паперів.
- •Правові засади організації та ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єктами господарювання.
- •Правове регулювання та основні поняття аудиторської діяльності.
- •Правовий статус банків.
- •Правове регулювання кредитних відносин.
- •Правове регулювання розрахункових відносин.
Правовий інститут банкрутства.
Законодавчу базу процедури банкрутства сьогодні складають ГК України (гл. 23), ГПК України, Закон України від 14.05.1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство), Закон України «Про банки і банківську діяльність» тощо.
Національний інститут банкрутства України ґрунтується на принципі неплатоспроможності, який полягає в тому, що справа про банкрутство може бути порушена за наявності факту припинення боржником платежів за зобов’язаннями. Відповідно до Закону про банкрутство юридичною підставою застосування цієї процедури є письмова заява до господарського суду, з якою можуть звернутися фізичні і юридичні особи, які мають підтверджені документально майнові зобов’язання до боржника. З такою заявою до господарського суду може звернутися і сам боржник з власної ініціативи.
Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування (прізвище, ім’я та по батькові) боржника, його поштову адресу;
найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор – фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, а також місце його проживання;
номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов’язкових платежів);
виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;
перелік документів, що додаються до заяви.
Справа про банкрутство порушується господарським судом лише у тому випадку, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника складають не менше 300 розмірів мінімальної заробітної плати.
Отож, до легальних ознак неспроможності законодавство відносить:
нездатність суб’єкта підприємництва виконати виконати грошові зобов’язання перед своїми кредиторами в розмірі встановленому законом (але не менше 300 мінімальних заробітних плат);
невиконання зазначених грошових зобов’язань протягом визначеного періоду часу – 3-х місяців після встановленого для їх погашення строку;
грошовий, а не майновий характер вимог кредиторів;
безспірний характер вимог кредиторів (до безспірних вимог належать вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами);
неможливість досудового врегулювання відносин та відновлення платоспроможності боржника.
Відповідно до ст. 209 ГК України та ст. 1 Закону про банкрутство банкрутством є встановлений господарським судом юридичний факт неспроможності задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Закон передбачає чотири судові процедури банкрутства: розпорядження майном, санація, ліквідація й мирова угода. Перші три процедури можна розглядати як стадії провадження у справі про банкрутство, мирова угода ж може укладатися на кожній із стадій.