Негативний вплив на розвиток дитини

за Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и

групповые различия в поведении / Пер с англ. — М.: Апрель Пресс, ЭКС

МОПресс, 2001. — 752 с.

В експериментальному дослідженні В. Деніса вивчалися наслідки нега-

тивного впливу на розвиток дітей. Дослідника цікавило питання чи може

«обмеження досвіду» (відносна сенсорна ізоляція) вплинути на розвиток не-

мовляти. В експерименті брали участь дві новонароджені дівчинки, для яких

було створено спеціальні умови у власному будинку.

7 Місяців стимуляція і активність дітей були обмежені: вони не могли сі-

дати та вставати, також були зведені до мінімуму можливості маніпуляції з

предметами. Експериментатори не спілкувались з дітьми, якщо не рахувати

фізичних контактів та кількох тестів проведених за цей час, вони не демонс-

трували жодних емоцій: не посміхались, не засмучувались, не розмовляли і не

грали з дівчатками. Також діти не бачили і не чули одне одного, вони були

розділені непрозорим екраном. Через сім місяців обмеження на моторну ак-

тивність та спілкування були поступово зняті.

Протягом усього експерименту дослідники порівнювали розвиток дівчаток

із віковими нормами на основі тестування та систематизованого спостереження.

За результатами проведеного експерименту було встановлено, що функції

перших 7 місяців у дівчаток з’явилися без суттєвої затримки, це фіксація об’єктів,

повертання голови, захват предметів, спостереження за своїми руками тощо.

Що стосується реакцій, які зазвичай з’являються по досягненні семимісячно-

го віку, — вони з’являлися з суттєвою затримкою.

Експериментальні дослідження фізичного, когнітивного,

емоційного та мовного розвитку

Дослідження умовних рефлексів плода

за Изучение развития и поведения детей / Под ред. Л. П. Липситта и

Ч. К. Спайкера. — М.: «Просвещение», 1966. — 324 с.

Д. Спелт був одним із перших, хто спробував виробити умовний рефлекс

у плода, який знаходиться в утробі матері. Дослідник вивчав реакції 16 плодів

(від 7 до 9 місяців внутрішньоутробного життя). В пілотажному дослідженні

було з’ясовано, що плоди реагували на різкі голосні звуки рухами та поштов-

хами. Для реєстрації рухів плода використовувався чутливий барабанчик, що

кріпився до живота матері: мінімальні рухи викликали постукування.

У якості безумовного стимулу (БС) застосовувався різкий голосний звук

брязкальця, в якості умовного стимулу (УС) — вібротактильне подразнення (рит-

мічне постукування по животу матерів). Паралельно досліджувалися реакції пло-

дів (16 плодів з ідентичними характеристиками) на окреме вібротактильне под-

разнення. Також у експерименті брали участь невагітні жінки та жінки на ранніх

стадіях вагітності (3–5 місяців внутрішньоутробного розвитку плода), у яких, од-

нак, не було зареєстровано реакцій, які б викликали постукування барабанчика.

У результаті експерименту було встановлено, що 15 парних подразнень

(БС+УС) достатньо для того, щоб плід почав рухатись у відповідь лише на од-

не тактильне подразнення (УС). Ці реакції тривали від 5 до 18 днів після за-

вершення експерименту.