Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Доповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
179.2 Кб
Скачать

Оволодіння навичками розв’язання соціальних проблем

за Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. — СПб.:

Питер, 2003. — 1312 с.

М. Шуе та Дж. Співак провели експеримент з вивчення того, чи покра-

щаться навички розв’язання соціальних проблем у дітей з низьким рівнем со-

ціальної адаптації, якщо їх матері пройдуть спеціальний тренінг, де будуть

вчитися допомагати власним дітям.

В експерименті взяли участь 40 матерів дітей віком 4–5 років, які за ха-

рактеристиками вихователів дитячого садка були охарактеризовані як соці-

ально дезадаптовані, мали імпульсивні або загальмовані реакції, обмежені на-

вички розв’язання соціальних проблем. Участь в експерименті оплачувалась.

20 учасниць виокремили у експериментальну групу (А), інших 20 — в

контрольну. Групи були зрівняні за навичками розв’язання проблем матеря-

ми, соціальної адаптації дітей в дитячому садку, їх вміння розв’язувати проб-

леми, а також статі та віку. Учасниці групи А проходили тренінг (десять

3-годинних сеансів, по одному в тиждень), де їх навчали допомагати дітям у

розв’язанні соціальних проблем дома в ігровій формі.

Матері тестувалися до та після тренінгу, за допомогою стандартизованих

опитувальників та тренінгових ситуацій визначалося їх здатність знаходи-

ти альтернативні рішення і прогнозувати їх наслідки; вивчався стиль вихо-

вання у сім’ї.

По завершенню експерименту були виявлені позитивні зрушення як у

стилі виховання, що його застосовують матері, так і в соціальній адаптації ді-

тей в дитячому садку. 71 % дітей, чиї матері пройшли тренінг, демонстрували

себе як «соціально адаптовані», на відміну від 31 % дітей, чиї матері входили

до контрольної групи.

Експериментальні дослідження у соматичній медицині та психіатрії

Вплив сімейного спілкування на схильність до рецидиву осіб із

шизофренією

за Клиническая психология / Под ред. М. Перре, У. Бауманна. — СПб.:

Питер, 2003. — 1312 с.

У дослідженні (варіант експерименту) П. Беббінгтона та Л. Куперса

вивчався зв’язок між особливостями вираження емоцій родичів осіб із шизоф-

ренією та ризиком рецидивів захворювання у цих осіб. Базовим у досліджен-

ні стало поняття «виражених емоцій» (expressed emotion, EE) — стилю сімей-

ного спілкування, при якому родичі особи із захворюванням шизофренія ви-

користовують критичні коментарі та ворожі зауваження на її адресу, також

демонструють підвищену емоційність при взаємодії з нею.

За сукупними даними про 518 пацієнтів із шизофренією (263 — з родин

із високою ЕЕ; 255 — з родин із низькою ЕЕ) виявилося, що доля рецидивів

складає 75 % у сім’ях з високою ЕЕ при умові відмови від медикаментозного

лікування; 51 % при наявності медикаментозного лікування. В родинах з низь-

кою ЕЕ за умови відмови від лікування медикаментами частка рецидивів —

28 %, При наявності медикаментозної терапії — 18 %.

Дослідження манії накопичування

за Солсо Р. Л., Джонсон Х. Х., Бил М. К. Экспериментальная психология:

практический курс. — СПб.: праймЕВРОЗНАК, 2001. — 528 с.

В експерименті Т. Ейлона досліджувався випадок однієї манії. До-

сліджувана — 47-річна пацієнтка психіатричної клініки страждала на манії

накопичування, вона збирала по усій клініці рушники і зносила їх у власну

кімнату. Незважаючи на те, що медичні сестри постійно виносили рушники з

її кімнати, кожного дня їх налічувалося близько 20 штук.

Після 7-тижневого спостереження за поведінкою досліджуваної екс-

периментатор віддав розпорядження не забирати рушники з її кімнати, а

навпаки доносити нові і класти на перила ліжка. Така ситуація тривала п’ять

тижнів, доки в кімнаті пацієнтки зібралося 625 рушників. Після цього дослід-

жувана стала позбуватись рушників доти, доки не позбулась усіх непотрібних.

Спостереження за поведінкою досліджуваної протягом кількох років покази-

ли, що вона більше не поверталася до звички збирати і ховати рушники, до того ж

на зміну манії не прийшло жодного іншого не адаптивного поведінкового прояву.