5. Теми та плани лекційних занять

№

з/п

Тема 1. «Науки про дух» як методологія соціогуманітарного знання і його антропоцентризм.

1.Антропоцентризм сучасного соціогуманітарного знання.

2.Індивід як творчий виток знання та світу в цілому.

3.Культура як найширше антропологічне поняття.

4.Цінності як міра людського в будь-якій сфері.

5.Структури над людиною (мовні, політичні, соціальні.

Кількість

Годин

4

1

Тема 2.

Проблема «особистість в історії».

1.Формування сучасного типу особистості: історичний релятивізм і теорія типів. (Дискусія, «Одисей», 1990).

2.Особистість як здобуток доби Відродження. (Л.М.Баткін, «Італійське Відродження в пошуках особистості»).

3.Середньовічна особистість (А.Я.Гуревич, «Категорії середньовічної культури»).

4.Типи особистості в традиційних культурах. (Штайнер, «Іккю Содзюн»).

5.Етико – правовий аспект в формуванні європейського типу особистості. (Е.Соловйов, «Одисей»).

4

2

Тема3. Психоаналітичні підходи до проблеми «людина – культура».

1.Неминучість конфлікту індивіда і культури, за Фройдом.

2.Що обмежує прагнення індивіда до щастя і які засоби його досягнення передбачає культура? («Невдоволення культурою»).

3.Поняття «доданого витіснення» та «не репресивної культури» в роботі Г.Маркузе «Ерос і цивілізація».

4.Психобіографічний метод в роботах Фройда («Леонардо да Вінчі»).

5.Основні принципи психобіографічного методу в роботах Е.Еріксона («Молодий Лютер»).

6.Психоісторичні дослідження Л.Дюмоза.

Образ дитинства в різноманітні епохи і практики виховання: полеміка Дюмоза з Ф.Карієсом («Психоісторія»).

4

3

Тема4. Традиційні культури Сходу: типи трансляції та моделі особистості.

.

1.Ритуалізація повсякденного життя на прикладі «Бхагавадгіти» (В.Семенцов, «Бхагавадгіта», коментар).

2.Конфуціанство та даосизм у середньовічному Китаї. (Н.Абаєв, «Чань-буддизм»).

3.Буддистські практики в Китаї та Японії (Н.Абаєв).

4

4

Тема 5. Основні парадигми і школи історичної антропології

1. Історична антропологія як історична наука про зміни людської свідомості та поведінки (школа «Анналів»).

2. Міфічна свідомість і міфологічне мислення. Феноменологія сучасних і архаїчних міфів.

3.Структуралістські та постструктуралістські дослідження в історичній та культурній антропології К.Леві-Строса та М.Фуко.

4

5

Тема6. Концепція цілісної людини у філософії Г.Башляра

1.Теорія образу і концепція уяви у Г.Башляра.

2.Діалог між «людиною уявляючою» і «людиною мислячою».

3.Структурні елементи моделі «людини уявляючої».

4.Модель «Людини мислячої» в історії філософії.

5.Людина Телематична і Людина Віртуальна (Ж.Бодріяр «Прозорість зла»).

4

6

Тема7 Конституювання людини-маси в просторі влади.

1.Поява людини-маси у ХХ столітті, її риси і характеристики буття в культурі, за Х. Ортегою-і-Гассетом.

2. Актуалізація людини-маси для розуміння становлення і розвитку життя сучасної людини, як відкриття універсальних структур людського існування.

3. Масова людина як носій прав людини.

4. Людина маси як оціночне поняття.

5. Образ влади і її складові, за Е.Канетті (насильство, погроза смертю за невиконання наказу, утаємниченість, стрімкість нападу, право ставити питання, право судити, прощати і милувати.

4

Тема8. Семіотичні механізми індивідуалізації і персоналізації постсучасної особистості: індивідуалізація, фрагментація та консумеризм.

Всього

1.Наше постлюдське майбутнє, за Фукуямою. Ф.

2.Одномірна людина як тип сучасника (Г. Маркузе).

3.Науки про людину: універсалізація і конфлікт методологій в перспективі ХХI ст.

4.Полісутнісне homo: філософсько-мистецька думка в пошуках «нової суб’єктивності (В.Г. Табачковський).

5.Ідентичність у сучасному вимірі. [

6

34