- •1. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •3. Обов’язкові чи вибіркові розділи програми навчання.
- •Програма навчальної дисципліни
- •Постлюдина: трансгуманізм і футурологія.
- •5. Теми та плани лекційних занять
- •7. Самостійна робота
- •Титульний аркуш
- •Список першоджерел та наукової літератури для анотування.
- •Методичні рекомендації до написання анотації філософського першоджерела:
- •Структура анотації:
- •Методи контролю
- •Поточний контроль
- •Усне (письмове) поточне опитування та виконання срс
- •11. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •14. Інформаційні ресурси
- •Контрольні запитання:
- •Тестові завдання
- •Творчі завдання:
5. Теми та плани лекційних занять
№ з/п |
Тема 1. «Науки про дух» як методологія соціогуманітарного знання і його антропоцентризм. |
1.Антропоцентризм сучасного соціогуманітарного знання. 2.Індивід як творчий виток знання та світу в цілому. 3.Культура як найширше антропологічне поняття. 4.Цінності як міра людського в будь-якій сфері. 5.Структури над людиною (мовні, політичні, соціальні. |
Кількість Годин 4 |
1 |
Тема 2. Проблема «особистість в історії».
|
1.Формування сучасного типу особистості: історичний релятивізм і теорія типів. (Дискусія, «Одисей», 1990). 2.Особистість як здобуток доби Відродження. (Л.М.Баткін, «Італійське Відродження в пошуках особистості»). 3.Середньовічна особистість (А.Я.Гуревич, «Категорії середньовічної культури»). 4.Типи особистості в традиційних культурах. (Штайнер, «Іккю Содзюн»). 5.Етико – правовий аспект в формуванні європейського типу особистості. (Е.Соловйов, «Одисей»).
|
4 |
2 |
Тема3. Психоаналітичні підходи до проблеми «людина – культура».
|
1.Неминучість конфлікту індивіда і культури, за Фройдом. 2.Що обмежує прагнення індивіда до щастя і які засоби його досягнення передбачає культура? («Невдоволення культурою»). 3.Поняття «доданого витіснення» та «не репресивної культури» в роботі Г.Маркузе «Ерос і цивілізація». 4.Психобіографічний метод в роботах Фройда («Леонардо да Вінчі»). 5.Основні принципи психобіографічного методу в роботах Е.Еріксона («Молодий Лютер»). 6.Психоісторичні дослідження Л.Дюмоза. Образ дитинства в різноманітні епохи і практики виховання: полеміка Дюмоза з Ф.Карієсом («Психоісторія»).
|
4 |
3 |
Тема4. Традиційні культури Сходу: типи трансляції та моделі особистості.
. |
1.Ритуалізація повсякденного життя на прикладі «Бхагавадгіти» (В.Семенцов, «Бхагавадгіта», коментар). 2.Конфуціанство та даосизм у середньовічному Китаї. (Н.Абаєв, «Чань-буддизм»). 3.Буддистські практики в Китаї та Японії (Н.Абаєв).
|
4 |
4 |
Тема 5. Основні парадигми і школи історичної антропології
|
1. Історична антропологія як історична наука про зміни людської свідомості та поведінки (школа «Анналів»). 2. Міфічна свідомість і міфологічне мислення. Феноменологія сучасних і архаїчних міфів. 3.Структуралістські та постструктуралістські дослідження в історичній та культурній антропології К.Леві-Строса та М.Фуко.
|
4 |
5 |
Тема6. Концепція цілісної людини у філософії Г.Башляра |
1.Теорія образу і концепція уяви у Г.Башляра. 2.Діалог між «людиною уявляючою» і «людиною мислячою». 3.Структурні елементи моделі «людини уявляючої». 4.Модель «Людини мислячої» в історії філософії. 5.Людина Телематична і Людина Віртуальна (Ж.Бодріяр «Прозорість зла»). |
4 |
6 |
Тема7 Конституювання людини-маси в просторі влади.
|
1.Поява людини-маси у ХХ столітті, її риси і характеристики буття в культурі, за Х. Ортегою-і-Гассетом. 2. Актуалізація людини-маси для розуміння становлення і розвитку життя сучасної людини, як відкриття універсальних структур людського існування. 3. Масова людина як носій прав людини. 4. Людина маси як оціночне поняття. 5. Образ влади і її складові, за Е.Канетті (насильство, погроза смертю за невиконання наказу, утаємниченість, стрімкість нападу, право ставити питання, право судити, прощати і милувати.
|
4 |
|
Тема8. Семіотичні механізми індивідуалізації і персоналізації постсучасної особистості: індивідуалізація, фрагментація та консумеризм.
Всього |
1.Наше постлюдське майбутнє, за Фукуямою. Ф. 2.Одномірна людина як тип сучасника (Г. Маркузе). 3.Науки про людину: універсалізація і конфлікт методологій в перспективі ХХI ст. 4.Полісутнісне homo: філософсько-мистецька думка в пошуках «нової суб’єктивності (В.Г. Табачковський). 5.Ідентичність у сучасному вимірі. [
|
6
34 |
