3. Етапи виконання проекту мережі

Учбовий проект припускає розгортання мережі TETRA на заданій території (карта території і легенда видаються викладачем). У проекті необхідно виконати наступні дії:

− вибрати загальну топологію мережі (орієнтовні розміри зон, їх секторність, взаємне перекриття, розміщення на місцевості);

− вибрати місця для установки базових станцій;

− вибрати антени для організації покриття зон (див. Додаток);

− вибрати кількість радіоканалів для кожної зони (т.б. місткість зони);

− вибрати формальні номери(F1, F2 і так далі) радіоканалів для усіх зон

мережі з урахуванням мінімізації їх кількості і взаємного впливу;

− запропонувати варіант розташування обладнання (комутаторів, центрів управління, базових станцій, репітерів) на мережі;

− запропонувати варіант взаємного з'єднання устаткування ( дротяних ліній, ВОЛС, РРЛ);

− виконати розрахунки, що підтверджують працездатність мережі або параметри, що коригують її;

− оцінити межі зон і можливості хендовера для самих малопотужних АС;

− вказати місця установки автомобільних АС, ретрансляторів DMO, що грають роль, при руйнуванні основної інфраструктури мережі.

У транкінгових мережах не дотримуються регулярних кластерних ЧТП, що має місце в стільникових мережах. В результаті можна використати різновеликі, різносекторних зони, виходячи з важливості об'єктів, що знаходяться в ній, характеру рельєфу, наявність місць для антен, щільності забудови і т.п.

Місткість зони (кількість абонентів) вибирається з таблиці 3.1 [2], залежно від тривалості розмови абонентів, допустимого часу очікування і вірогідності попадання в чергу.

Точна кількість радіоабонентів в зоні як правило невідома. Тому кількість радіоканалів вибирається з апріорних уявлень про потеціальний трафік в зоні.

Розташування устаткування системи розпочинається з вибору зони(чи зон) для установки мобільного комутатора DSS-500 (чи комутаторів), оскільки в цьому місці організовується стик з іншими мережами і розташовується мережевий (або локальний) центр управління. Зони, що залишилися, оснащуються устаткуванням БС(DTX - 500 або TOB - 500) або репітерами (Avitec).

Взаємне з'єднання вузлів мережі (мобільних комутаторів і БС) може бути здійснене, наприклад, апаратурою РРЛ типу Mini - Link Eriksson з потоком Е1. При цьому знадобиться наявність прямої видимості між відповідними вузлами.

_{Таблиця 3.1 –} Оцінка кількості обслуговуваних абонентів

Кількість каналів БС	Час очікування в черзі, с	Час розмови, с	Розрахункове число абонентів на 1 канал при заданій вірогідності очікування в черзі
			Р=0,01	Р=0,05	Р=0,10	Р=0,20
4(3+1)	10	30 60 90 120	69 29 18 13	122 54 34 25	157 70 45 33	202 92 59 44
	20	30 60 90 120	90 34 20 14	151 61 37 27	187 78 48 35	230 101 63 46
8(7+1)	10	30 60 90 120	360 158 101 74	479 216 139 102	545 249 161 118	620 289 188 139
	20	30 60 90 120	438 180 110 79	555 239 149 108	612 272 171 124	676 310 198 144
12(11+1)	10	30 60 90 120	726 324 206 151	889 406 261 192	972 451 291 214	1065 503 327 241
	20	30 60 90 120	845 363 224 162	998 444 280 203	1066 486 309 225	1138 532 342 251
16(15+1)	10	30 60 90 120	1125 506 324 237	1319 608 392 288	1415 662 428 316	1521 722 470 348
	20	30 60 90 120	1292 562 350 253	1454 659 418 304	1530 707 452 331	1607 760 491 361

Розрахунок мережі виконується з урахуванням вибору класів потужності АС і БС (див. таблицю. 1.1-1.2 згідно варіанту). Методика розрахунку радіусів зон покриття і бюджету втрат приведена в пункті 4. Знайдена за цією методикою відстань до джерела соканальной перешкоди слід враховувати при призначенні робочих частот в інших зонах мережі.

За вказаною методикою необхідно оцінити межі зон для самих малопотужних АС класу 4L і зробити висновки про можливість їх використання.

Для вибору місць установки автомобільних АС ретрансляторів DMO, необхідно оцінити радіус створюваної ними зони радіопокриття, виходячи з параметрів: клас потужності 2, висота установки антени hбс = 4 м(з урахуванням розташування автомобіля на локальному підвищенні). АС ретранслятори повинні забезпечувати переговори тільки в декількох найбільш важливих місцях мережі.