- •Луганськ 2011
- •Передмова
- •Методичні основи фольклорної практики
- •Основними метою та завданнями фольклорної практики є:
- •Зміст практики
- •Підсумки фольклорної практики
- •Орієнтований опитувальник для роботи з носіями традиційного фольклору(неказкова проза)
- •Опитувальник для роботи з носіями пісенного репертуару
- •Оформлення звітної документації
- •Використана література
Оформлення звітної документації
І. Щоденник практики
У даному документі зазначено місце проходження практики із підписом і печаткою керівника селищної, районної чи міської ради. Загальний звіт практиканта про виконану роботу.
ІІ. Роздрукована збірка фольклорних матеріалів
На титульній сторінці збірки чітко виписується рік проходження практики, позначається час і місце проходження практики, вказується прізвище наукового керівника.
Зібрані під час практики тексти переписуються на односторонні білі неліновані аркуші формату А 4. Фольклорні матеріали паспортизуються, під кожним фольклорним зразком зазначаюься :
Повна адреса місця запису.
Відомості про особу, від якої записано народний твір (прізвище, ім'я та по-батькові, вік, освіта, професія).
Дата запису твору.
4) Підпис збирача ( записано студентом/кою П.І.П.).
У збірці нумеруються сторінки. Кожен текст незалежно від обсягу має свій порядковий номер.
Збірку фольклорних матеріалів відкриває історично-етнографічний нарис. У ньому характеризується населений пункт, де проходила практика. Подаються коротка історія села (міста), опис його географічного становища, сучасного розвитку економіки та культури. Тут можна наводити різноманітні відомості, що дають уявлення про життя населеного пункту: наскільки велика відстань до обласного (районного) центру, інших міст, чим займаються мешканці, хто вони за національністю, яка вікова група переважає тощо.
Твори, уміщені у збірці матеріалів, мають наскрізну нумерацію. Послідовність запису творів у збірці фольклорних матеріалів має бути наступною:
1. Календарно-обрядові пісні (колядки, щедрівки, посівальні пісні, веснянки, русальні, купальські, петрівочні, жнивні пісні).
2. Родинні обрядові пісні (весільні пісні; пісні, що виконуються на родини та хрестини; голосіння).
3. Замовляння (лікарські, любовні, промислові).
4. Загадки.
5. Прислів’я та приказки.
7. Казки (про тварин, чарівні, соціально-побутові).
8.Легенди (космогонічні, зоогонічні, топонімічні, історичні та героїчні, демонологічні, християнські).
9. Перекази та оповідання.
10. Анекдоти.
11. Історичні пісні.
12. Ліричні пісні (соціально-побутові, родинно-побутові, гумористичні та сатиричні).
13. Балади (фантастичні, соціально-побутові, історичні).
14. Короткі пісеньки (коломийки, частушки, приспівки, дрібушки, козачки).
15. Народна драма (вертеп, «коза»).
16.Дитячий фольклор (колискові пісні, забавлянки, заклички, примовки, прозивалки, небилиці, скоромовки, лічилки).
Наприкінці збірки вміщуються два покажчики: перший – «Виконавці фольклорних творів. Персоналії», другий – «Зміст».
У першому вказуються відомості про виконавця і сторінки, на яких знаходяться твори, записані від нього, коментарі до них.
« Зміст» характеризує жанрову структуру зібраного матеріалу та визначає сторінку із конкретним фольклорним зразком.
