МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Л. П. Будівська, П. О. Будівський, І. В. Сушина

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ФОЛЬКЛОРНОЇ ПРАКТИКИ

З А Т В Е Р Д Ж Е НО

на засіданні кафедри

української мови та літератури

Протокол № від

Луганськ 2011

УДК

ББК

Рецензент:

В.Ю. Пустовіт, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.

Методичні рекомендації для проходження фольклорної практики / Укладачі: Л.П.Будівська, П.О.Будівський, І.В. Сушина. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 16 с.

За редакцією

Л. П. Будівської

Запропоновані методичні рекомендації мають на меті допомогти майбутнім філологам поглибити й закріпити теоретичні відомості, виробити навички самостійного збирання творів української усної народної творчості та вміння узагальнювати й робити висновки.

Посібник призначений для студентів спеціальностей «Українська мова та література» і «Прикладна лінгвістика», а також для всіх, хто цікавиться фольклором і збиранням української народної словесності.

Відповідальний за випуск

ЗМІСТ

• Передмова.

• Методичні основи фольклорної практики.

• Використана література

Передмова

Народна творчість виникла у незапам’ятні часи. Кожне нове покоління зберігало створене в минулі епохи, уключало краще з нього в повсякденний художній побут, удосконалювало й шліфувало його, доводило впродовж століть до найкращого мистецького рівня. Фольклор – це справжня енциклопедія поетичних знань. Створюючи свою художню мову, поетичну образність, засоби художньої типізації дійсності, народ віками виробляв свої естетичні поняття, свій художній метод і стиль.

Вивчення українського фольклору на І курсі філологічного факультету філології становить перший і необхідний крок у засвоєнні культури народу, проникненні у значення створених ним міфів, казок, пісень, звичаїв, обрядів, вірувань. Цей перший крок дає змогу ознайомитись зі складом мислення свого народу, із початком мистецтва слова взагалі, підготуватися до усвідомленого сприйняття писемної словесності.

Видатний етнограф й історик культури ХІХ століття Е.Б.Тейлор писав: „Вивчення джерел і початкового розвитку цивілізації заслуговує старанної роботи не тільки як предмет зацікавлення, а й як досить важливе практичне керівництво для розуміння теперішнього і розмірковування про майбутнє ”.

Фольклорна пошукова робота є важливим засобом прилучення до неоціненного досвіду, моралі, світогляду, традиційної матеріальної та нематеріальної культури народу – джерела формування почуттів високої людської гідності, громадянської національної свідомості.

Збирацька діяльність сприяє збереженню, популяризації скарбів народної пам'яті, формуванню естетично розвиненої особистості. Окрім того, збирання фольклору – ефективний спосіб глибокого пізнання життя, вивчення історії, побуту, обрядів та звичаїв своєї держави.