Тема 2. Види перекладу Основні перекладацькі поняття за темою

• За ознакою характеру і ступеня відповідності текстів МО та МП розрізняють послівний переклад і адекватний переклад.

Послівний переклад (word – to – word, word – for – word translation) – вид перекладу, за якого кожне слово / член речення МО передається в МП у такому ж порядку слів, що представлений у МО, і повністю відповідає за семантикою.

Адекватний переклад – вид перекладу, за якого, по-перше, кожен варіант одержано шляхом встановлення відповідника, причому зберігається не тільки загальний зміст, а й стилістичні особливості; по-друге, одержані варіанти не порушують літературних норм МП.

• За ознакою повноти й засобу відтворення смислу оригіналу розрізняють повний письмовий переклад, реферований переклад і анотований переклад.

Реферований переклад – вид письмового перекладу, в якому зміст першотвору передається скорочено, стисло, так що вся основна інформація вміщується в ньому. Реферований переклад (реферат) складається за планом: тема, предмет, характер і мета роботи; у ньому зазначаються конкретні результати роботи, наводяться експериментальні, теоретичні, описові дані (перевага надається новим знанням, відкриттям, іншій актуальній інформації), висновки тощо. У рефераті дозволяється обмежуватися визначенням теми та основними результатами дослідження, спостереження та ін. Обсяг зробленого таким чином перекладу становить приблизно одну третину або не більше, ніж дві третини від обсягу оригінального тексту.

Анотований переклад являє собою коротку характеристику оригінального твору з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей. Анотація на друкований твір з природознавства, технічних і суспільних наук вимагає від перекладача зазначити тип першотвору, основну тему, проблему, об’єкт, цілі роботи та її результати. Вона визначає актуальність та новизну даної праці у порівнянні з іншими творами подібної тематики. Обсяг анотованого перекладу становить не більше півсторінки (3–7 речень).

• За ознакою репрезентації текстів МО і МП розрізняють письмовий і усний переклад.

Письмовий переклад – процес перекладу з однієї мови на іншу, результат якого фіксується у документальному письмовому вигляді.

Усний переклад – процес перекладу з однієї мови на іншу, який здійснюється перекладачем в усній формі без запису змісту повідомлення. Усний переклад представлений послідовним перекладом і синхронним перекладом.

Послідовний переклад – різновид усного перекладу, що виконується після прослуховування певної одиниці тексту МО в паузах автора тексту. Одиницями послідовного перекладу є абзаци, рідко – фрази; можливе використання й інших одиниць (див. детально: Міньяр-Бєлоручев, 1969).

Синхронний переклад – усний переклад, що здійснюється водночас зі слуховим сприйняттям вихідного тексту. Для синхронного перекладу використовується кабіна синхроніста, тобто, спеціально відведена для такого перекладу кабіна, укомплектована необхідними технічними засобами. Одиницями синхронного перекладу, як правило, є фрази і синтагми.