1 Основы обучения н воспитания аномальных детей.— м., 1965.— с. 45.

Значна кількість слабозорих дітей потрапляє до спеціальних шкіл після кількох років перебування в загальноосвітній школі, де вони відчували певні труд­нощі. Ці діти не можуть оволодіти технікою читання або зрозуміти зміст прочитаного, розв'язати задачу або приклад. Те, що написано на класній дошці, зобра­жене на таблицях, недоступне для їхнього візуального сприйняття. Працездатність таких дітей нестійка че­рез швидку втомлюваність від зорової роботи, тому в умовах звичайного шкільного режиму в них може ста тися перенапруження зору.

Учитель початкових класів масової школи пови­нен своєчасно розпізнати слабозору дитину, прокон­сультуватися з лікарем-офтальмологом про доціль­ність її подальшого навчання в масовій школі або направлення до школи для слабозорих.

Продовження навчання слабозорого в загальноосвіт­ній школі.без контролю з боку лїкаря-спеціаліста мо­же призвести до хронічної .неуспішності, педагогічної занедбаності й подальшого погіршення зору. Така ди­тина потребує спеціального режиму, який виключає тривалі розумові й фізичні навантаження, різкі рухи і стрибки, нахили голови тощо.

Найбільшу групу становлять діти з порушенням зору, які за умови забезпечення "Тм індивідуального підходу можуть навчатися в масовій школі. Це діти з відносно легким порушенням зору, аномалією реЛ-ракції (короткозорість, далекозорість, астигматизм). В масових школах короткозорість — дуже поширене явище. Кількість дітей, які страждають на цей дефект зору, помітно збільшується від молодшого до старшо­го шкільного віку. Одна з причин цього полягає в тому, що навантаження на зоровий аналізатор постій­на зростає. Наприклад, доведено, шо до погіршення зору певною мірою призводить робота з дисплеєм. Тому необхідний суворий контроль за обсягом зав­дань, які пов'язані з роботою на комп'ютері.

Усі види порушення зору, які викликані аномалією рефракції, як правило, коригуються за допомогою оку­лярів. Разом з тим короткозорість й Інші дефекти зо­ру в дітей можуть прогресувати. Коригуючі окуляри в цьому випадку обов'язкові. Повинні бути¹ забезпече­ні такі умови: правильне освітлення, додержання ре­жиму зорової роботи (чергування різних видів робо­ти та відпочинку), лікування супутніх хвороб, які.ос­лаблюють організм та сприяють розвитку коротко­зорості.

Однак при виражених порушеннях або прогресую­чих формах слабозоростї дітей слід направляти до спеціальних шкіл і дошкільних закладів, де для них створюються оптимальні умови, спрямовані на ви­правлення дефектів з використанням оптичних засобів корекції (звичайних і телескопічних окулярів, луп), спеціальних навчальних посібників і технічних засо­бів, із забезпеченням підвищеного освітлення робочого місця, раціонального режиму зорових та загальних на­вантажень. Необхідно забезпечити охорону та доціль­не тренування порушеного зору слабозорих дітей. При цьому слід враховувати їхню підвищену втомлюваність при навантаженнях на зоровий аналізатор, що може викликати зниження як розумової, так і.фізичної пра­цездатності. При постійних перевантаженнях зору й організму дитини в цілому часто може спостерігатися погіршення зорових функцій, в той час як при охороні та розумному тренуванні в багатьох випадках зір мо­же поліпшуватись.

Коригуючи пізнавальний і особистий розвиток сла­бозорих дітей, особливу увагу слід приділяти форму­ванню в них цілеспрямованої розумової діяльності (зокрема .процесів зорового сприймання), активності й свідомості, поширенню й поглибленню кола їхніх ін­тересів. Виховання вищих психічних процесів позитив­но впливає на пізнавальну діяльність слабозорих ді­тей, Сприяє компенсації порушень, викликаних зоро­вою недостатністю.

Навіть найтяжчі зорові дефекти (включаючи врод­жену тотальну сліпоту) не є перешкодою у досягненні високих результатів у розумовому розвитку й набутті людиною високоморальної суспільно цінної, активної життєвої позиції.

Виробничо-трудова діяльність сліпих і слабозорих (із значним порушенням зору) організується головним чином на підприємствах товариства сліпих, де перед­бачені види професійної праці, доступні до виконання. Ці виробництва виготовляють складні електро- і ра­діоприлади, електродвигуни, світлотехнічну апаратуру, деталі й запасні частини для автомашин і сільськогос­подарських агрегатів тощо. Сліпі працівники, серед яких багато передовиків виробництва, проявляють творче ставлення до праці, про що свідчать тисячі їх­ніх раціоналізаторських пропозицій та винаходів. ,

Трудова діяльність осіб з глибокими порушеннями зору не обмежується роботою на підприємствах това­риства сліпих. Серед них чимало тих, хто займається інтелектуальною працею,— викладачів вищих і серед­ніх спеціальних навчальних закладів, учителів серед­ніх шкіл, професійних вчених, музикантів, письменни­ків тощо. Згадаймо імена письменника Миколи Ост­ровського, поета Едуарда Асадова, поета й переклада­ча Володимира Забаштанського, який унаслідок не­щасного випадку втратив зір, обидві руки, і частково слух, піаніста Леоніда Зюзіна. Широко відомі наукові праці одного з провідних математиків Л. С. Понтрягі-на, лауреата Державної премії доктора фізико-мате-матичних наук В. І. Зубова, доктора геолого-мінерало-гічних наук В. В. Тихомирова, доктора біологічних наук А. І. Лопиріна та ін. Великий внесок у розробку наукових проблем навчання й виховання сліпих дітей зробив незрячий професор Б. Г. Коваленко.

Показово, що навіть у тих видах творчої діяль­ності, де зорове сприйняття відіграє принципову роль, сліпі можуть домогтися великих результатів. Напри­клад, балерина Ліна По (Поліна Михайлівна Горен-штейн) після повної втрати зору захопилася скульп­турою й досягла в .цьому мистецтві значних успіхів. У роботах цього майстра талановито передано не ли­ше зовнішні риси героїв її скульптурних портретів та композицій, а й експресію руху, танцю.

Таким чином, компенсаторні процеси при глибоких порушеннях зору під впливом соціальних факторів й активної особистої позиції самого сліпого досягають такого рівня, який забезпечує високий розвиток твор­чих сил і здібностей особистості.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яка роль слуху в розвитку дитини? До яких особливос­тей розвитку призводить порушення слухової функції?

2. Наведіть класифікацію слухових порушень та назвіть їх причини.

3. Порівняйте особливості розвитку глухої, пізиооглухлої та слабочуючої дитини. Назвіть загальні та відмінні риси розвитку цих категорій дітей. .

4. Що повинен знати вчитель початкових класів про дітей з різними вадами слуху, які навчаються в загальноосвітній школі?

5. Самостійно ознайомтеся з прикладами досягнень осіб з порушеннями слуху за книгою М. Д. Ярмачеика «Проблема ком­пенсації глухоти».

6. Як впливають глибокі порушення зору на особливості психічного розвитку дитини?

7. За якими ознаками диференціюють дітей з дефектами зорового аналізатора?

8: Чим відрізняються картини розвитку сліпих і слабозорих дітей? Що спільного між ними?

9. Розкажіть про шляхи соціальної адаптації дітей з пору­шенням зору.

10. У чому полягає профілактика порушений аору в дітей у початковій школі? Що ви знаєте про заходи з охорони зору дітей у школі?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Акимушкин В. Н., Моргулис И. С. Трудовая реа­билитация инвалидов по зрению.— К, І983.

' В о с к и с Р. М. Учителю о детях с нарушениями слуха.— М., 1987.

Дефектологический словарь / Под ред. А. И. Дьяч-кова.—М., 1970.

Єременко I. Г. Аномалії у дітей.—К., 1966.—С. 9—10, 30—35.

Земцова М. И. Учителю о детях с нарушениями зре­ния.—М., 1973.

Л и т в а к А. Г. Тифлопснхология.— М., 1985.

Основы обучения и воспитания аномальных детей.— М., 1965.— С. 38—48, 65—74, 75—85.

Свиридюк Т. П. Подготовка слабовидящих детей к шко­ле.— К., 1984.

Ярмаченко Н. Д. Проблема компенсации глухоты.— К-, 1976—С. 148—164.

Розділ 3. ДІТИ З ПОРУШЕННЯМ МОВИ ТА ІНТЕЛЕКТУ