7. Дайте визначення складного (комбінованого) дефекту.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

К л и н и ко-психологическое исследование глухих детей со сложным дефектом: Сб. науч. трудов / Под ред. М. С. Певзнер, Т. В. Розановой —М.. 1980.

Мещеряков А. И. Опыт обучения детей, страдающих множественными дефектами // Дефектология.— 1973.— N° 3.

Мещеряков А. И. Слепоглухонемые дети.— М., 1974.

Молчановская И. В. Анализ трудностей овладения пра­вописанием умственно отсталыми учащимися с нарушением зре­ния ,'/ Дефектология.— 1979.— № 5.

ІІсвзнер M. С, Бе рты нь Г. П., Донская Н. Ю. Клигшко-пеихолого-педагогичсское изучение учащихся вспомога­тельных классов школ для слабослышащих детей // Дефектоло­гия. — 1979.— № 3.

Певзнер М. С, Бе рты н ь Г. П., Мареева P.A. Ком­плексное изучение детей со сложными сенсорными дефектами // Дефектология.— 1979.— № 4.

Скоро ходова О. И. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мнр.— М., 1972.

У чащиеся вспомогательной школы (клинико-психологи-ческое изучение) / Под ред, М. С. Певзнер, К. С, Лебединской.— М., 1979,—С. 135—158.

Розділ 5. ДІТИ З ІНШИМИ ВАДАМИ РОЗВИТКУ

§ 1. Діти з порушеннями опорно-рухового апарата

Серед дітей з відхиленнями в розвитку виділяють тегорію дітей з важкими порушеннями опорно-ру-вого апарата. До таких порушень призводять різні хворювання, найчастіше — дитячий церебральний раліч, при якому вражуються рухові системи голов-го мозку.

Церебральні паралічі розрізняють за часом ви-ікнення. Інфекції, інтоксикації, травми, перенесені ігітиою, особливо в перші 3—4 місяці, можуть при-ієсти до вродженого (внутрішньоутробного) перев­ального паралічу. Припологові та післяпологові па-алічі пов'язані з травматичними ураженнями толов­ого мозку плода та народженої дитини, порушенням озкового кровообігу в результаті асфіксії тощо.

У дітей, які страждають на дитячий церебральний араліч, спостерігаються важкі порушення рухів рук, іг, голови, тулуба, зумовлені спазмом м'язової систе-іи. Паралічі, гіперкінези (від грец. гіірег — надмірно, іпвйїв — рух) — надмірні мимовільні, зайві, недоціль-і, неупоряджені рухи (повороти, вигинання, тремтін-ія, посмикування). Затримується загальний розвиток >ухових функцій — дитина з помітним запізненням по-іипяє тримати голову, повертатися, сидіти, стояти, хо-іити. Досить часто церебральний параліч поєднується ? органічно зумовленими іншими дефектами розвит­ку— порушеннями слуху, розладами рухів очей, різ­ними мовними аномаліями, найчастіше дизартріями, тобто порушеннями вимови, викликаними обмеженою рухливістю артикуляційного апарата. Всі ці дефекти в сукупності призводять до затримки загального роз­витку дитини. Виявляються утруднення в оволодінні читанням, писанням, у формуванні просторових та ча­сових уявлень.

Порушення опорно-рухового апарата у дітей мо­жуть бути пов'язані з м'язовою дистрофією — захво­рюванням, яке поступово веде до наростаючої атрофії м'язів без ураження нервової системи. Атрофія (від грец. а — префікс, що означає заперечення, та Ігорів — годування)—це патологічні зміни в будові тканин організму, пов'язані з порушенням обміну ре­човин у них, що призводить до розладу їх функцій. Залежно від того, у якій групі м'язів переважно роз­вивається атрофічний процес, м'язова дистрофія ви­кликає різноманітні порушення опорно-рухового апа­рата— ураження м'язів спини та тазового поясу, м'я­зів верхніх або нижніх кінцівок тощо. Серед причин прогресуючої м'язової дистрофії виділяють спадкову схильність, хоча бувають випадки цього захворюван­ня, не пов'язані із спадковістю, а зумовлені загальними захворюваннями організму, зокрема інфекційного ха­рактеру, недокрів'ям та ін. Раніше ця хвороба вва­жалась невиліковною, зараз медицина знайшла деякі комплексні шляхи боротьби з нею: вітамінозні ін'єк­ції, переливання донорської крові тощо.

Тривалий час однією з основних причин, що викли­кають глибокі порушення опорно-рухового апарата у дітей, був поліомієліт (від грец. polios — сірий, туе-los — спинний мозок) — гостре інфекційне захворю­вання центральної нервової системи, що вражає пе­реважно сіру речовину спинного мозку. Потрапляння до організму дитини фільтрівного вірусу внаслідок контакту з хворим, зараження краплинним шляхом че­рез травлення, органи дихання викликає в'ялі пара­лічі кінцівок, атрофію м'язів, зниження рухових рефлексів. Нині завдяки успіхам медицини, яка запро­понувала ефективні засоби вакцинації, що попереджа­ють виникнення захворювання, а також послідовній реалізації ряду гігієнічних умов поліомієліт майже переборено. Проте якщо дитина все ж таки перенесла цю тяжку хворобу, яка викликала порушення опорно-рухового апарата, вона отримує неврологічну та орто­педичну допомогу, їй створюють спеціальні педагогічні умови.

В окремих випадках порушення опорно-рухового апарата у дітей зумовлені й іншими причинами. Вони виникають як наслідки артрогрипозу (від грец. artro — суглоб і фраиц. gripp — гостре інфекційне вірусне захворювання) — ураження суглобів грипозною інфек­цією; травм, що викликають механічні пошкодження рухового апарата; вроджених деформацій.

Основним дефектом цієї категорії аномальних ді­тей є різні вади моторної сфери: серйозні утруднення у виконанні як спонтанних (мимовільних), так і довіль­них рухів, у пересуванні, значні порушення коорди­ції, уповільненість, швидка втомлюваність. Такі діти сто виявляються безпорадними, пасивними, замкне-.ми, уникають контактів з однолітками, позбавлені )жливості брати повноцінну участь у рухливих і ро-ювих іграх та інших видах колективної діяльності.

Тривале обмеження рухової активності таких дітей, докремленість від середовища одноліток, які розви­неться нормально, надмірна опіка з боку батьків, ігостреність уваги на власному дефекті — все це зу-овлює своєрідність їхнього розвитку. Певне звужен-і джерел життєвого досвіду, пов'язане з хворобою, ікож може відчутно відбитися на розвиткові таких тей. Так, при вивченні деяких якостей особистості під-!тків з порушеннями опорно-рухового апарата з'ясо-ано, що в них часто знижені мотиви навчальної діяль-ості. Це виявляється у пізнавальній пасивності, ерегулярності виконання навчальних завдань, пору-іеннях уваги при сприйманні навчального матеріалу, 'агато хто з підлітків своєрідно проводить свій вільний ас — «хворі діти менше читають, грають, гуляють, >ідше майструють, спілкуються з природою. Значна астина вільного часу хворих підлітків присвячена іайдикуванню» що пов'язане з пасивністю їхніх по-• анавчальних інтересів. Вольові риси характеру (ціле-:прямованість, наполегливість, ініціативність, самос­тійність, стриманість) у дітей з порушеннями опорно-зухового апарата розвинені недостатньо. Тут певну юль відіграє власне захворювання та такі його наслід­ки, як загальне послаблення організму, труднощі при виконанні діяльності, що вимагає активних рухів, м'я­зових зусиль, обмеженість моторної діяльності.