2. Особлива частина

Тема 7. Сутність, структура та завдання аналітичної діяльності

Поняття та сутність аналітики. Структура, завдання та місце аналітики в сучасних інтелектуальних технологіях. Аналітика як засіб добування знань. Понятійний апарат аналітики.

Тема 8. Аналітика як зважений підхід до оцінювання і розробки управлінських рішень

Проблема прийняття рішень. Розробка та аналіз управлінських рішень. Освіта, кар’єра та особа, яка приймає рішення. Концептуалізація проблеми. Оцінювання ефективності. Технології прогнозування. Методика виявлення неформальних управлінських структур (центрів сил) у регіонах держави чи навколо підприємницької структури, об’єктів дослідження. Проблеми та протиріччя в регіонах держави чи навколо підприємницької структури, об’єктів дослідження як наслідок боротьби центрів сил чи іншого рівня конкурентів. Введення до концептуальної системи. Методики проведення дослідження. Експертна система соціально-економічного моніторингу. Показники та алгоритми виявлення центрів сил чи іншого рівня конкуруючих угруповань.

Тема 9. Сутність логічно-організаційних елементів пізнання відомого та невідомого в процесі аналітичного дослідження і прогнозування

Загальні елементи логіки організації дослідження: проблема, об’єкт, предмет, послідовність вирішення завдань і досягнення мети, методи, котрі застосовуються в дослідженні. Основні елементи пізнання явищ, дій та подій: суб’єкти та учасники, цілі, завдання, об’єкти спрямувань (посягань), виконавчий механізм (сили, засоби), методи (технологія), форми (зовнішній вияв технології, способи, інструментарій).

Рівні наукового підходу до дослідження: емпіричний та теоретичний. Факти реальності, наукові факти. Емпіричний рівень: стадії, цілі та завдання, послідовність їх реалізації. Теоретичний рівень: стадії, цілі та завдання, послідовність їх реалізації. Структура та етапи дослідження.

Головні завдання дослідника на етапі прийняття рішення про проведення дослідження: проблема, цілі, завдання, гіпотеза (версія), доказування, методична задумка. Методологія, методи та методика дослідження.

Структурні компоненти та етапи безпосередньо процесу дослідження: загальне ознайомлення з проблемою і визначення її меж; формулювання цілей; розробка гіпотези (версії); постановка завдань; уточнення тлумачень і понять, що використовуються в дослідженні, визначення тактики дослідження; збір фактологічних даних та їх тлумачення, особливості організації та проведення експериментів; узагальнення експериментальних та інших даних, формулювання висновків, підготовка підсумкового аналітичного документу.

Філософські основи аналізу і прогнозування: основні філософські принципи (взаємозв’язку, історизму політичних явищ) у політичному аналізі; закони діалектики (переходу кількості змін в якісні, єдності та боротьби протилежностей), категорії філософії (сутність і явище; зміст і форма; одиночне, особливе і загальне; причина і наслідок; випадковість і необхідність, можливість і дійсність, індивідуальне і масове, імовірність), обґрунтованість висновків фактами та наукове абстрагування, принцип єдності історичного і логічного, категорії, методи та закони діалектичної логіки (порівняння, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, гіпотеза, метод сходження від абстрактного до конкретного і навпаки, елементарні закони мислення).

Методологія аналітичної діяльності. Основні методологічні системи. Філософія, логіка, семіотика. Природознавчі наукові концепції. Гуманітарні науки. Кібернетика та системний аналіз. Теоретичні основи системного аналізу як методологічного ядра аналітики. Безпекознавча парадигма методів синергетики в підході до дослідження об’єкту аналітики. Методи формалізації предметної області та моделювання. Поняття складної системи. Моделювання як метод пізнання. Вербальні чи понятійні моделі. Логіко-лінгвістичні та семіотичні моделі та уявлення. Логічні моделі. Статистичні, теоретико-ймовірні моделі. Аналітичні моделі. Імітаційні моделі. Аналітика як інтерфейс між теорією і практикою. Методи активізації мислення. Методи структурування інформації. Методи обробки та аналізу числових даних.

Сутність наукового дослідження та інформаційно-аналітичної роботи у вигляді аналізу і прогнозування: характеристика основних рис наукової та аналітико-прогностичної діяльності, їхня схожість і відмінності, сфери застосування; характер взаємозв’язку науки та аналітико-прогностичної діяльності.