1.3.2. Цілі та завдання інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики у міжнародних відносинах

Інформаційно-аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики – сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів.

Від якості інформаційно-аналітичного забезпечення багато в чому залежить безпека не лише таких загальних об’єктів захисту як держава, суспільство, народ, а й будь-якого іншого об’єкту захисту, меншого за масштабом значення – недержавна юридична особа, громадянин тощо. У нашому випадку – безпека підприємницької або господарської діяльності на національному внутрідержавному і міжнародному рівні – юридичних і фізичних осіб, тобто невладних суб’єктів міжнародних відносин.

Мета ІАР – пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень.

Основні завдання ІАР у міжнародних відносинах:

1) знайти:

а) в інформаційному потоці ті факти, котрі викликають інтерес у царині міжнародних і міждержавних відносин;

б) у сукупності виділених фактів проблемну ситуацію, яку необхідно розв’язати;

2) на підставі проведеного аналітичного дослідження:

а) зробити висновки;

б) внести пропозиції для прийняття рішень.

Головна мета (кінцевий результат) реалізації поставлених перед ІАЗ, котра при цьому має бути досягнута, полягає у вирішенні інформаційно-аналітичними засобами не лише проблем захисту від загроз, що виникають, а, насамперед, завчасного викриття і попередження суб’єкта управління про причини та умови, котрі можуть сприяти виникненню ще ранніх ознак цих загроз, а саме: небезпек, ризиків і викликів.

Основним результатом інформаційно-аналітичної роботи – інформаційно-аналітичного продукту у вигляді вивідної (аналітичної) інформація, сформованої на підставі причинно-наслідкових зв’язків дій окремих осіб або груп осіб; подій та причетних до них осіб чи організацій; тенденцій, процесів, та чинників, що їх стимулюють або гальмують. За своєю змістовною сутністю аналітична інформація репрезентує нове знання, котре на момент його вироблення не були винайдені інші джерела, які б реально засвідчували про існування отриманої аналітичним шляхом інформації. Іншими словами вивідна (аналітична) інформація репрезентує відповідну гіпотезу, котра у подальшому інформаційними та оперативними підрозділами на практиці має бути перевірена, підтверджена або спростована. Якщо аналітична (вивідна інформація) максимально наближена до істинного знання, то, як правило, вона підтверджується практикою дипломатичної роботи та оперативною діяльністю спецслужб та правоохоронних органів. Такми чином, рівень достовірності аналітичної (вивідної) інформації при цілеспрямованій її перевірці знаходить свої підтвердження через інші джерела. Аналітична інформація є основою для організації розробки порушеної проблеми і в разі необхідності своєчасно застосувати адекватні запобіжні заходи у сфері безпеки в напрямку виявлення, нейтралізації і припинення функціонування чинників небезпек, ризиків, викликів і загроз.

В епоху інформаційно-психологічної боротьби, безлічі акцій меншого масштабу з дезінформації, котрі здійснюються супротивниками чи конкурентами, на противагу інформаційній зброї, націленої на дестабілізацію і руйнування опорних елементів цілісної системи світогляду, існують засоби, що стабілізують і організують процеси мислення і цілеспрямованості пізнання істини. Саме таким найефективнішим засобом протидії інформаційній зброї є аналітичні технології. Але для того, щоб інформаційно-аналітичні технології насправді змогли працювати як система засобів протидії інформаційній зброї, необхідно, щоб аналітик безупинно здійснював контроль за станом свого „модельного світу”. Цей „модельний світ”, „поміщений” у голові аналітика, виступає як основа для реалізації всіх процесів цілеспрямованого пізнання істини.

Таким чином, із визначеної вище соціальної користі діяльності в сфері інформаційно-аналітичного забезпечення формується саме той очікуваний суспільно значимий кінцевий результат – мета (ціль) інформаційно-аналітичного забезпечення як елементу управлінської діяльності. Ціль ІАЗ полягає в тому, щоб особа, яка приймає рішення, мала у своєму розпорядженні необхідний і достатній для прийняття рішення обсяг інформації у вигляді інформаційних одиниць (повідомлень, довідок, розрахунків, схем, діаграм тощо) та максимально можливих варіантів вирішення проблеми (пропозицій, порад чи рекомендацій) з оцінкою реально прогнозованих як позитивних, так і негативних наслідків.

Завдання (тобто шляхи та способи) реалізації зазначеної мети ІАЗ:

1) на державному рівні покладено на інформаційно-аналітичні служби, управління, центри;

2) на рівні суб’єктів адміністративно-господарської та економічної діяльності — на інформаційно-аналітичні відділи, експертні групи, ради директорів та інші організаційні одиниці.

Проте, основою цих всіх структур є людина – інформаційний співробітник і фахівець-аналітик.