1. Для пересічних громадян:

1) будь-яка політична, соціальна, економічна, юридична та інша інформація, котра корисна для них під час вирішення їхніх соціальних, сімейних, цивільних, господарських, політичних, трудових проблем; ПІД час спілкування з представниками відповідних структур під час розгляду різних цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справ тощо;

2) відповідні рекомендації, поради та можливі наслідки від їх реалізації, що допомагають громадянам приймати правильні рішення.

2. Для керівників відповідних юридично-довідкових, консалтингових фірм, бюро тощо: доказова інформація та відповідно можливі варіанти порад щодо вирішення організаційно-управлінських та інших проблем, пов’язаних з виконанням замовлень, вказаних у запитах клієнтів, на їхню користь або визначення можливого ризику чи небезпеки отримання певної шкоди або невигоди.

3. Для керівників зовнішньополітичних, економічних, науково-технічних, політико-дипломатичних, правоохоронних органів, спецслужб, інших управлінських структур держави та суб’єктів господарювання:

-достовірна інформація, яка може бути використана при вирішенні організаційно-управлінських проблем і прийнятті рішень у сфері управління з напрямків діяльності;

- виважені варіанти вирішення проблем і відповідна поведінка керівних осіб під час вирішення організаційно-управлінських проблем, прийнятті відповідальних рішень та їх реалізації;

-достовірна прогностична інформація щодо характеру, тенденцій і перспектив розвитку ситуації в геополітичній, геоеконгомічній, геостратегічній, геоінформаційній, міжнародній, міждержавній, соціальній, політичній, економічній сферах, зовнішній політиці та конкретних міжнародних і міждержавних відносинах, кримінальному середовищі тощо, котра потрібна для планування і реалізації зовнішньої політики в політико-дипломатичній, міжнародно-економічній, науково-технічній діяльності, а також в конкретній оперативно-розшуковій, контррозвідувальній, розвідувальній, політико-дипломатичній, військово-дипломатичній, пропагандистській, мобілізаційній, профілактичній діяльності у сфері:

• боротьби зі злочинністю і правопорушеннями, забезпечення правопорядку;

• зовнішньої політики щодо реалізації геополітичних, геоекономічних, геостратегічних завдань;

• безпеки та захисту національних інтересів;

• оборони держави.

Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності. Фазхівці виділяють два рівні ІАД у міжнародних відносинах:

1) інформаційний рівень, котрий полягає у пошуку, збиранні, зберіганні, поширенні інформації;

2) аналітичний рівень, який полягає в узагальненні, класифікації інформації, її оцінці, аналізі та перетворенні, розробці висновків, прогнозів, пропозицій і рекомендацій.

З позицій прийняття рішень розрізняють рівні ІАР:

1) поточний (оперативний);

2) тактичний;

3) стратегічний.

Форми ІАД у міжнародних відносинах:

1) моніторинг, котрий включає інформаційні зведення та огляди;

2) оцінка і аналіз зовнішньополітичної діяльності (ефективності прийняття та реалізації рішень);

3) дослідження актуальних проблем (інформаційні розробки, оперативні дослідження, аналітичні дослідження.

У підсумку виходить — інформаційно-аналітичне забезпечення має дві головні мети:

1) постачання інформації, необхідної споживачам (замовникам);

2) забезпечення процесу управління діяльністю відповідних структур у вигляді:

2.1) розробки прогностичної інформації;

2.2) напрацювання варіантів вирішення проблем і можливих наслідків від ужитих заходів;

2.3) підготовки рекомендацій щодо поведінки осіб, які приймають рішення, під час процесу прийняття рішення та його реалізації.

Звідси виходить, що суб’єктами інформаційно-аналітичного забезпечення є:

• юридичні та інші довідково-консультативні контори, консалтингові бюро;

• нотаріальні фірми;

• спеціальні структури правоохоронних органів і спецслужб;

• органи державного управління;

• управлінські ланки суб’єктів господарювання.

Інформаційно-аналітичні технології дають змогу:

1. Знизити навантаження на особу, яка приймає рішення, за рахунок здійснення первинної фільтрації потоку інформаційних даних.

2. Звільнити фахівця-аналітика від рутинної роботи з систематизації та реферування даних.

3. Підвищити системність сприйняття інформаційних даних про обстановку за рахунок введення процедур інтеграції інформації.

4. Забезпечити перетворення інформаційних даних про обстановку до виду, більш зручного для сприйняття аналітиком.

5. Автоматизувати пошук аргументації на підтвердження чи заперечення висунутих аналітиком гіпотез.

6. Забезпечити автоматичну індикацію логічно суперечливих інформаційних даних (при наявності відповідних процедур їх формалізації).

7. Забезпечити автоматичну Індикацію очікуваних подій за рахунок постановки завдань автоматизованим системам.

8. Підвищити ефективність інформаційно-аналітичної роботи за рахунок алгоритмізації та стандартизації аналітичних процедур.

9. Забезпечити більш високу психологічну стійкість експерта-аналітика щодо стресових впливів за рахунок застосування спеціальних методик.