Типи засобів зв’язку за функцією:
засоби, що забезпечують семантичну єдність тексту (лексичний повтор, займенники, прислівники, синоніми, перифрази, родові й видові назви слова, що мають словотвірну спорідненість, предметно-логічна сітка висловлювання тощо);
засоби, що передають логічні відношення між частинами тексту (вставні слова, що вказують на послідовність, сполучники, частки, речення із загальним значенням, слова із просторовим чи часовим значенням тощо).
Серед мовних засобів, які створюють предметно-логічну сітку висловлювання, розрізняють: тематично близькі групи слів; протилежні за змістом слова, за допомогою яких створюються контрастні картини, забезпечується зіставлення двох різко відмінних тематичних ліній; дієслова, у вживанні яких важливий не тільки вибір самих слів, які мають передати послідовність дій, але й їх видо-часові форми.
Різноманітність міжфразових зв’язків розглянемо на прикладі:
Амвросій Бучма – митець величезної духовної культури. Тому на головну роль у двосерійному фільмі „Тарас Шевченко”, що знімався у 1926 році в Одесі, було запрошено саме його. Актор повинен був показати непохитну мужність і гідність Тараса Шевченка, ледь помітними, але точними деталями передавши найскладніші людські почуття.
Зовні Бучма дуже скидався на Шевченка. Коли ввімкнули юпітери й актор почав грати, всі завмерли: перед ними був справжній Тарас Григорович. Не можна було забути очей актора, живих і проникливих...
Треба було відтворити історичну обстановку тих часів – зйомки проводилися не тільки на кінофабриці. Творчу групу можна було побачити на Київщині, в Петербурзі, Нижньому Новгороді...
Мільйони людей побачили у фільмі Кобзаря таким, якого собі уявляли (Ю. Косач).
Між чотирма абзацами тексту (у цьому тексті абзаци збігаються із ССЦ) виразні смислові зв’язки: між першим і другим – контактний, ретроспективний, послідовний; між другим і третім – дистантний, ретроспективний, радіальний (третій абзац пов’язаний з першим); між третім і четвертим – дистантний, ретроспективний, радіальний (четвертий абзац пов’язаний з першим, що є зачином). До того ж дистантний зв’язок пронизує увесь текст, зв’язує початок і кінець висловлювання.
У межах кожного абзацу бачимо тісні зв’язки між реченнями: у межах першого – ланцюговий, у другому – ланцюговий між першим і другим реченням та радіальний між другим і третім; третій абзац складається з двох речень з послідовним видом зв’язку.
У перших двох абзацах ідеться про актора Амвросія Бучму. Ця тематична лінія забезпечується словами: Амвросій Бучма, митець, його, актор, Бучма, актор, справжній Тарас Шевченко, актор.
Наступні два абзаци поєднані з попередніми опосередковано: ідеться вже не про актора, а про всю знімальну групу, членом якої був і Амвросій Бучма.
Схематично зв’язки між абзацами в цьому тексті можна показати так:
3. Напрями міжфразового зв’язку:
Перспективний напрям зв’язку передбачає наявність у темі речення маркованих слів-зачинів, як-от: по-перше, по-друге, наприклад, уявімо, розкажу історію, послухайте тощо; указівки на час та місце подій.
Ретроспективний напрям зв’язку (анафоричний) передбачає опору на вже сказане; маркерами такого розгортання є знаки тоді, там, слова, що входять до тематичної групи „пам’ять” і подібне.