
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
Становленнякраєзнавстваякнауки
Становлення краєзнавства як науки, розробка його теоретичних таметодологічнихпринципіввідбувалосявпродовжXIXстоліття.
Українськийкраєзнавчийрухведесвійславетнийродовідвідлегендарних
літописцівчасівмогутньоїКиївськоїРусітагероїчноїдобикозаччини,віднауковихтовариств,археологічнихз'їздів,комісій,видатнихдіячівлітературиімистецтва,багатьохмеценатів,шанувальниківкультури,аматорськихгуртків,якізапочаткувалиретельневивченнятадбайливезбереженнядляприйдешніхпоколіньісторичних,мистецьких,фольклорно-етнографічнихнадбаньтапобутово-господарськихтрадиційрідногонароду.
У40рр.XIXст.виниклаідеястворенняінституції,якабзаймаласядослідженнямирегіональноїісторії.У1843р.уКиєвібулоствореноТимчасовукомісіюдлярозглядудавніхактів,якучастішеназиваютьАрхеографічноюкомісією.Воназаймаласявиявленнямдокументіввархівахдержавнихустанов,магістратів,монастирівтаїхвиданням.СередчленівкомісіїбулиМ.Костомаров,О.Лазаревський,О.Левицький,М.Максимович,В.Іконниковтаін.БравучастьуїїроботіТ.Шевченко,якийздійснивтринауково-пошуковіподорожіпоКиївщині,Полтавщині,Чернігівщині,ПоділлютаВолині.Протягом40-50-хрр.Комісієюбулоопубліковано4томи«Памятников»,літописиГригоріяГрабянки,СамійлаВеличка.З1859р.почаввиходити
«АрхивЮго-ЗападнойРоссии».До1914р.буловидано35йоготомів.
ВеличезнезначеннядлястановленняукраїнськогокраєзнавствамалавеликатапліднадіяльністьісторичноготоваристваНестора-Літописця,
заснованогоу1874р.приКиївськомууніверситетіім.Св.Володимира.ВонофактичносталонауковимцентромдослідженняісторіїУкраїниХVІ-ХVШст.АктивнимидіячамитовариствабулиВ.Антонович,І.Срезневський,В.Іконников,О.Лазаревський,Д.Багалій,М.Костомаров,М.Сумцовтаін.З1879р.по1914р.товариствовидало24випускизбірниканауковихпраць–
«ЧтениявобществеНестора-Летописца».ГоловниминапрямкамидослідженьТовариствабулистудіїзісторіїУкраїни,археології,історичноїгеографії.
Одеськенауковетовариствоісторіїістарожитностей(ОТІС),створенеуквітні1839р.,займалосядослідженнямпам'ятокархеологіїтаісторіїПівденноїУкраїни,етнографічнимитастатистичнимидослідженнямикраю.Йогодіяльністьтривала83роки.ВроботітовариствабралиучастьД.Княжевич,М.Кір'яков,А.Скальковський,Д.Яворницькийтаін.ЗгідностатусуОТІСмалонаметіпоширенняісторичнихтаархеологічнихвідомостейпропівденьРосії.Йогоголовнимизавданнямибули:збирання,опистазбереженнязалишківстаровини,відкритихнапівдніРосії;пошук,упорядкуванняіроз'ясненнядокументівіактів,щостосуютьсяісторіїкраю;критичнедослідженнясвідченьдревніхписьменниківпромісцевостікраю;підготовказаписівдлямайбутньоїісторіїкраю,збірвідомостейпройоготеперішнійстан;публікаціярезультатівдослідженьу«Записках»,яківиходилипротягом1844–1919рр.
У1887р.приХарківськомууніверситетібулоутвореноХарківськенауковеісторико-філологічнетовариство.ВонозаймалосявивченняметнографіїтаісторіїСлобідськоїтаЛівобережноїУкраїни,українськоїфілології.Товариствовидавало«Сборники»(1886-1914),«Труды»(1893-1902),
«Вестник»(1911-1914).ВйогороботібралиучастьД.Багалій,М.Дринов,М.Сумцов,О.Потребнятаін.З1880р.притовариствіпочалифункціонуватиархів,етнографічниймузей,двібібліотеки.
У1880р.булозаснованоНауковетовариствоім.Т.ШевченкаЛьвові(НТШ),якесталоголовноюареноюдля
розгортанняукраїнознавчихдослідженьназахідноукраїнськихземлях.ЧленамиНТШурізнийчасбуливидатнідіячінаукиталітератури–І.Нечуй-Левицький,І.Франко,Ф.Вовк,В.Антонович,М.Грушевський,А.Шептицький.НайважливішимзавданнямНТШбуловивченняісторії,археології,культуриУкраїни.Регіональнимидослідженнямизаймаласьетнографічнакомісія,створена
В.Вернадський,перший
президентмайбутньоїАкадеміїНаук,вважав,щоНТШ
«...намагалосясвоєюдіяльністюнаблизитисядотихзавдань,які
виконуєНаціональнаакадеміянаук,інадеякихділянках
науковоїпраці–вдослідженніукраїнськогонароду–воназ
честюмаларівнятисядо
академіїіншихнацій».
1898р.,комісіїмови,літератури,археографічна.З1884р.почалистворюватисягубернськівченіархівиікомісії(ВАК).ВУкраїнідіяло7комісій,якіпрацювалидо1919р.–Таврійська(1887),Чернігівська(1896),Херсонська(1898),КатеринославськатаПолтавська(1903),Київська(1914),Харківська(1915).Комісії,доскладуяких
входилигредстваникимісцевої
громадськості,займалисязбираннямархівнихматеріалів,свідоцтвпропам'яткистаровини,створенняархівів,музейнихколекційтощо.
Протягом1882-1906рр.головноютрибуноюкраєзнавчогорухувУкраїніставдрукованийорганКиївськоїСтароїГромади–історико-філологічнийчасопис«Киевскаястаровина»,заснованийВолодимиромАнтоновичем.Найогосторінках
У1917р.уКиєвіпідголовуванням
М.С.ГрушевськогорозпочавроботуЦентральнийкомітетохоронипам'ятокстаровиниімистецтва.Улистопаді1918р.гетьманП.П.СкоропадськийпідписавзаконпростворенняВсеукраїнськоїакадеміїнаук(ВУАН),якавідігралапровіднурольурозвиткутаорганізаціїкраєзнавчоїроботи.
неодноразовопублікувалисяпрацівидатнихдослідниківісторіїтаетнографіїСлобожанщини–Д.І.БагаліятаМ.Ф.Сумцова.Протевумовахцрськоїреакціїчасописбулозаборонено.
XIXстоліттязаклалоосновинауковихзнаньпрозаселенняУкраїни,їїмістаісела,культурутапобутїїмешканців.Увкрайнесприятливихумовахбездержавностіірозчленованостіукраїнськихземельісторикикиївської,харківської,львівської,одеськоїнауковихшкілформувалиуявленняпроУкраїну,специфікурозвиткуїїрегіонів,проподвигийзвершеннянашихдалекихпредків.