- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
Ремесласлобожан
ЗдругоїполовиниXVIIст.наСлобожанщиніпочалирозвиватисяремесла
невід′ємначастинажиттяпереселенців.Потрібносказати,щоукраїнськіземліздавнаславилисязначноюкількістюремісників,яківелисамостійнегосподарствоівиготовляливиробиназамовлення.УXVI-XVIIст.вУкраїнівженалічувалосяпонад270ремісничихспеціальностей.Власневесьперелікремісничихпрофесій,якийіснувавнаЛівобережнійУкраїнібувпредставленийінаСлобожанщині.Ткачівироблялиполотно,сукно,коци(килими);шаповаливиготовлялиповсть,киреї(плащізбашликами);чинбарівичинялишкіридлявиробництвавзуття,кожухів,упряжі;кравці–свитки,кожухи,робилисідлатаупряж;ковалііслюсарі–різнігосподарськійпобутовіметалевіречі;столяри,теслярі,бондарі–скрині,діжки,рами,гонти;стельмахимайструваливози,карети,колеса;гончарі–посуд;ювеліри-сріблярі–прикраси.
Переселенцінановіземліпринеслиіструктуруремісничоговиробництва
цехи.ДляміськогоремеслаУкраїнитривалийчасбулахарактернацеховаорганізація–об'єднанняремісниківоднієїчи
Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
цехи.Заданимидокументувід1685р.уХарковісередремісниківбулоуже5цехмістрів,тобтокерівниківцехів.
ВТопографічномуописімістСлобідсько-Українськоїгуберніїза1767-1773рр.зокрема
Першазгадкапровиникнення
цехівнаСлобожанщинідатована1671роком,колиМосковськийцардозволивзасновуватицехивнашомукраї.
відзначалося,щоуВалкахіснувалиремесла:ковальське,шевське,кравецьке,ткацьке,теслярське,гончарське,бондарське,шаповальське,шкірянеталимарське(римарське).ВМерефіпрацювалиремісники:ткачі,шевці,ковалі,теслярі,чинбарі.СередремісниківХарковаособливославилисякоцарі.Вонисаміпряливовну,власнимспособомвиготовлялимінеральніірослинніфарбидляпряжіімайстерноткалигарнійдобротнікоци-килими.Урозвиткуцьогоремеславажливурольвідігралихарківськіжінки.В«ТопографічномуописіХарківськогонамісництвазісторичноюпередмовою…»за1788р.зазначено:
«Работаженскагополавъдѣланіиковровъразноймерыицѣны.Коврысіиназываютсякоци,амастерицыкоцарки,которыесамисоставляютъизминераловъирастений,здесъжесобираемыхъ,разныхъцвѣтовъкраски,коииприготовленнуюшерстянуюпряжукрасятъ,итогдаткутъковры…Торгъхарьковскимиковрамираспространенъ;кромѣупотребленіявнутрьвсейУкрайны,многіятысячионыхъвывозятъторговцывъвеликороссійскіяселеніяизаграницу».
ІзрозвиткомпромислівтаремеселнаСлобожанщиніпов′язановиникненнямануфактурноговиробництва,колисаменаХарківщинібулазаснованапершавУкраїнімануфактура.В1718р.саменаХарківщинібулозаснованопершувУкраїнііповсійРосійськійімперіїОхтирськутютюновумануфактуру.Виниклавонаякдержавневиробництво,аз1727р.булапереданауприватніруки.Донеїбулоприписано550селяндовколишніхсілдляроботинатютюновихплантаціях;з50десятинземліщорокузбиралипонад7тис.пудівтютюну.
ВеликарольвекономічномужиттіСлобожанщининалежаларізнимпромислам:бджільництву,рибальству,млинарству,ґуральництвувиробництвудьогтюісмолитарізнимремеслам,щобулипринесеніпереселенцяминановіземлітаадаптованідоновихумовжиття.
ТоргівлянаСлобожанщині
Торгівля,яківсегосподарськежиттяСлобожанщини,булапов'язаназформуваннямтарозвиткомвсеросійськогоімперськогоринкуіпройшла,усвоючергу,певнуеволюціювідмісцевоїторгівлідобагатолюднихярмарківзмільйоннимиоборотами.Українці,щопоселилисянаСлобожанщині,займалисякупівлеютапродажемрізнихпредметівужезпершихднівсвогожиттянановихземлях.Уряд,розуміючиважливезначенняторгівлі,допомагавторгівцямтапоселенцямуїхматеріальномузміцненні,постійноконтролювавмісцевуторгівлю.У1659р.делегаціяхарківцівпідкерівництвомотаманаТимофіяЛавриноваотрималавідцарядозвілнащотижневийторгучетвертанапроведеннящорічногоУспенськогоярмарку15серпня.Фактичноціторговцізапочаткувализовнішнюторгівлюкраю.Московськавлада,дозволяючирозгортатиторгівлю
слобожанам,надавалаостаннімтимчасові
торговіпільги,заохочуючитимсамимновихлюдейпереселятисянаСлобожанщину.ЯрмарковаторгівлярозпочаласянаСлобожанщиніщездругоїполовиниXVIIст.,протеярмаркибулималолюдні,аторговіобороти–невеликі.
