.ПотрашковС.В.Харьковскиеполки:Тривекаистории.–Х.:Око,1998.–150с.
.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
2007.–391с.А
.Репресованекраєзнавство(20-30-тіроки).–К.:Ріднийкрай,1991.–478с.А
.Ріднийкрай:Навчальнийпосібникзнародознавства/Зазаг.ред.І.Ф.Прокопенка.–Х.:ХДПУ,1999.–526с.А
.СаратовІ.Ю.ІсторіяХарківськихгербів.–Х.:ХДАМГ,2000.–277с.А
.СаратовІ.Ю.ХарківськийполковникІванДмитровичСірко.–Х.:Майдан,2008.–97с.А
.СаратовІ.Ю.Харкове,звідкиім'ятвоє?–Х.:ХНАМГ,2005.–246с.А
.СірополкоС.ІсторіяосвітивУкраїні.–К.:Науковадумка,2001.–911с.40.СічинськийВ.ЧужинціпроУкраїну.ВибірописівподорожейпоУкраїні
таіншихписаньчужинцівпроУкраїнузадесятьстоліть.–Прага,1942.–К.:Довіра,1992.–246с.
.Слобожанськаяса.АнтологіягромадянськоїлірикикінцяХІІ–початкуХХІстоліть.–Х.:«Майдан»,2006.–960с.
.СлюсарскийА.Г.Социально-экономическоеположениеСлобожанщиныв17–18в.–Х.:Кн.Изд-во,1963.–457с.
.СумцовМ.Ф.ДослідженнязетнографіїтаісторіїкультуриСлобідськоїУкраїни.–Х.:Атос,2008.–588с.
.СумцовМ.Ф.Слобожане.Історико-етнографічнарозвідка.–Х.:Акта,2002.–229с.А
.ТитарО.В.КультураСлобожанщини:проблеминаціонально-культурної
ідентичності.–Х.:Райдер,2006.–240с.
.ТронькоП.Т.Історичнекраєзнавство:крокуноветисячоліття(досвід,проблеми,перспективи).К.:ІнститутісторіїУкраїни,2001.–271с.
.Україна:етнокультурнамозаїка.–К.:Либідь,2006.–328с.А
.Українськаетнологія:Навч.посібник.–К.:Либідь,2007.–400с.49.Харків – 350. Історія, сучасність, стратегія розвитку: Історико-
економічнийогляд/В.Н.Майорченко,В.М.Бабаєв,Л.М.Шутенкота
ін.–Х.:Золотісторінки,2004.–320с.А
.Харківський художній музей. 200 років колекції/ Авт.-упоряд.: В.Мизгина,Т.Прокатоватаін.–Х.:Фоліо,2005.–167с.
.Хрестоматіязлітературирідногокраю.–Х.:Східно-регіональнийцентр
гуманітарно-освітніхініціатив,2001.–416с.А
.ХудожникиХаркова.Довідник/Ред.кол.:М.М.Безхутрий,В.В.Сизиковтаін.–Х.:Прапор,1967.–176с.
.ШрамкоБ.А.ДревностиСеверскогоДонца.–Х.:Харьк.гос.ун-т,1962.–
404с.
.ШрамкоБ.А.,МихеевВ.К.идр.СправочникпоархеологииУкраины.
Харьковскаяобласть.–К.:Науковадумка,1974.–374с.
.ШрамкоБ.А.,СкирдаВ.В.РождениеХарькова.–Х.:Вост.-регион.центргуманитар.-образоват.инициатив,2004.–117с.А
Авангардизм–умовнаназвакількохантиреалістичнихтечійумистецтвіXXст.Прагненнядокорінногооновленнямистецтва,розривузіснуючимитрадиціями.
Автономія(грецькою«сам»і«закон»)–самоврядуванняпевноїчастинидержави(населення),щоздійснюєтьсявмежах,передбаченихзагальнодержавнимизаконами.
Автохтони–споконвічні,коріннімешканціданоїмісцевостічидержави.
Археологічнакультура–групаспорідненихпам'яток(поселення,поховання,оборонніспорудитаін.),якіналежатьдооднієїісторичноїепохи,займаютьпевнутериторію,характеризуютьжиттяокремогоетносуабоетнічноїспільностілюдей. Білгородськазахисналінія–оборонналініядлязахиступівденнихкордонівРосійськоїдержавивідкримськихіногайськихтатарнаприкінціХVІ-ХVПст.Будуваласяпротягом1635-1658рр.ПроходилапотериторіїсучаснихСумської,Білгородської,Воронізької,ЛипецькоїіТамбовськоїобластей.ПочиналасявОхтирці,йшлавнапряміБілгорода(звідсийназва)—Тамбова,перетинаючиМуравськийшляхтаІзюмськийшлях.Загальнадовжинасмугиукріплень798кмзісходуназахід.Булопобудованопонад20міст-фортець:Усмань,Коротояк,Острогозьк,НовийОскіл,Короча,Хотмизьк,Олешнятаіін.Деякізнихзбереглисвій статус, але більшість після заселення Слобідської України поступовоперетворилисянаселища.
«Березіль»–українськийтеатр.ЗаснованийЛ.Курбасому1922р.якмистецькеоб'єднання«Березіль»навкологрупиакторівколишнього«Молодоготеатру»(створенийу1918р.).Назвапоходитьвідпершогомісяцявесни.Працюваву1922-1926рр.уКиєві,1926-1933рр.–уХаркові.Завданнятеатру«формуватижиттєвіпринципилюдейусуспільстві».Творчийпроцесперебувавпідвпливомекспресіонізмуйконструктивізму.Ставилисяп'єсисвітовихіукраїнськихдраматургів.Особливимуспіхомкористуваласяп'єсаМ.Куліша«НароднийМалахій,«МинаМазайло».УтеатріпрацювалиА.Бучма,Л.Сердюк,Н.Ужвій.
«Березіль»зйогонаціональноюпозицієюзазнававутисків.У1933р.Л.Курбасаарештовано,атеатрпереформованойперейменованоуХарківськийдержавнийдраматичнийтеатрім.Т.Г.Шевченка.
ВАПЛІТЕ–«Вільнаакадеміяпролетарськоїлітератури».Архітектурнаорганізаціядіялав1925-1928рр.Стояланазасадахтворенняновоїукраїнськоїлітературишляхомзасвоєннянайкращихздобутківзахідноєвропейськоїкультури.Фактичнийлідер–М.Хвильовий,якийвисунувлозунг:«ГетьвідМоскви!»ЧлениВАПЛІТЕ:М.Яловий,М.Йогансен,М.Бажан,А.Любченко,Ю.Яновський,Ю.Смолич,П.Тичина.Організаціявидавалачасопис«ВАПЛІТЕ».ПоглядиМ.
ХвильовогозумовиликритикуВАПЛІТЕзбокупартійнихідержавнихдіячівУСРР.ВнаслідокпостійнихнападоктапереслідуваньВАПЛІТЕбулазмушена
«саморозпуститися».
Воєвода–представникцарськогоурядунамісцях.УСлобідськійУкраїнівоєводиякправителімістаіснувализпочаткузаселеннякраюівпродовжXVIIIст.Офіційноголовнимобов'язкомвоєводбулавійськоваоборонавіднападівтатар,доглядзафортецеюінаглядзаросійськимислужилимилюдьми.Фактично,владавоєводбулазначноширшою:вонибулипредставникамицаризмувУкраїніівтручалисявполітичнетаадміністративнежиття,щонерідкопризводилодосуперечокзкозацькимиполковниками.Найстаршимибулибілгородськівоєводи:віднихзалежалийслобідськіполковники,вонистверджувалиполковничівибориуСлобожанщині,пропонувалисвоїхкандидатів.
ГАРТ–«СпілкапролетарськихписьменниківУкраїни».Заснованав1923р.зцентромуХарковііфіліямивКиєві,Одесітаін.містах.ОчолювавВ.Блакитний.Членамиоб'єднаннябулиО.Довженко,В.Сосюра,П.Тичина,М.Йогансен,В.Поліщуктаін.Метоюзаснуваннябулооб'єднанняукраїнськихпролетарськихписьменниківтазабезпеченняактивноївиховноїроліукраїнськоїлітературивсуспільстві.В1925р.центральнаспілкауХарковірозпалася,наосновіоднодумцівМ.ХвильовогобулоутвореноВАПЛІТЕ.
Городища–укріпленіпоселенняпоберегахрічок,частопривпадінніоднієївіншу,обнесеніземлянимиваламиіобкопаніровами.
ДикеПоле–територіяміжДоном,верхньоюОкоюілівимипритокамиДесни
йДніпра.НайчастішепідцієюназвоюрозумілинезаселенутериторіючастиниЛівобережної,СлобідськоїтаПівденноїУкраїни,якуврізнічасиспустошуваликочовіплемена.Донецькегородище-містоДонець-форпостпівденно-східнихокраїнКиївськоїРусі.ЗгадуєтьсявІпатіївськомулітописіпід1185р.узв'язкуізповідомленнямпровтечуновгород-сіверськогокнязяІгоряСвятославовичазполовецькогополону.
Димка(мальованка)–спідницязсаморобногополотназвибійчастиммалюнком.ПобутувалавцентральнихізахіднихобластяхУкраїни.
Дукач(личман)–прикрасаувиглядівеликоїмедалеподібноїмонетизметалевимбантом,прикрашенимкамінцями.Займавцентральнекомпозиційнемісцеувсьомукомплексінагруднихприкрас.ДукачіуXIX-напочаткуXXст.називалидужерізнізаматеріальноютахудожньоюцінністюжіночіприкраси–відгрубого,алестаранновиготовленогоювелірноговиробудофабричноїштампованоїбляшки.
Жупан–давнійтипслов'янськоговерхньогоодягу.УXVII–XVIIIст.бувчастиноюсвятковогочоловічогоабожіночогокостюмазаможноїкозацькоїстаршини,шляхтитаміщан,апізнішенабувпоширенняуселянськомупобуті.Наявністьжупанабулаознакоюзаможності.Шилийогоздорогихтканин–штофу,парчіабозтонкогофабричногосукна,частішесиньогоабозеленогокольору.Жупанбувдоситьдовгий,приталений,ізпризбираноюспинкоюіполами,що
ледвесходилися,звідкладнимабостоячимкоміром,манжетамиікишенями,наполотнянійпідкладці.Поли,відлоги,манжетитакишеніобшивалисякольоровоютканиною,прикрашалисятасьмою,шнурами,гарусом;уздовжпілокудварядиінакишеняхпришивалисяґудзики.
ЕкстратпроСлобідськіполки(«ЭкстратоСлободскихполках»)–складений1734р.навимогуДержавногокабінетуіСенатуРосійськоїімперіїнапідставіматеріалівРозрядногоархіву.ЦезбіркапершихдокументальнихвідомостейпрозаселенняСлобожанщини.
Етногенез–сукупністьісторичних,соціально-культурнихявищ,іпроцесів,якіспричиниливиникненняетносу.
Етнографія–(відгр.етнос–народіграфо-пишу)–ценаука,якавивчає(описує)етногенез,культуруіпобутнародівсвіту,їхнаціональнийхарактер,розселеннятакультурно-побутовівзаємозв'язки.
Етнологія–(відетнос–народ,логос–наука,вчення)теоретичнанаука,якавирішуєзагальнісуспільно-філософськінародознавчіпроблеми.Дослівно–«наукапронарод».
Етнос–стійкеоб'єднаннялюдей,щоісторичносклалосянапевнійтериторіїнаґрунтіспільногопоходження.Характеризуєтьсяєдиноюмовою,культурою,побутом,психікоютасвідомістю.Вживаєтьсяузначенні«народ».
Етнографічнерайонування–цеподілтериторіїналокальнікультурно-побутовігрупинаселення,якімаютьспільнірисимовного,звичаєвого,господарськогохарактеру,зумовленіприроднимсередовищемтаісторичнимрозвиткомкожноїгрупи,атакожетнокультурнимивзаємозв’язкамизсусідніминародами.
Етнографічнерозташування–цеумовнийподілтериторіїналокальнікультурно-побутовігрупи,населенняякихмаєспільнірисимовного,звичайного,господарськогохарактеру,зумовленіприроднимсередовищемтаісторичнимрозвиткомкожноїгрупи,атакожетнокультурнимивзаємозв'язкамиізсусідніминародами.СьогодніприйнятовиділятивУкраїні6історико-етнографічнихземель-Полісся,Карпати,Поділля,СередняНаддніпрянщина,ПівденьтаСлобожанщина
Ізюмськийшлях–однезрозгалуженьМуравськогошляху.Починавсяуверхів'яхрічціОрелі,перетинавІзюмськийбрід(звідсиназва)наСіверськомуДінці,далійшовуздовжправогоберегаОсколуівмежиріччіверхів'ївПсла,Ворскли,СіверськогоДінцяйОсколузновувиходивнаМуравськийшлях.
Історико-етноґрафічнийреґіон–етнотериторіальнеутворенняврамкахвсьогоетносу,якийзасвоєюісторичноюдолеютаетнічнимобличчямйогонаселенняєсамобутнім,щозафіксовановісторичнихдокументахівідтвореновкрайовійсимволіціталюдськійпам'яті.Територія,щовирізняєтьсякомплексометнокультурнихприкмет(народнаархітектура,одяг,господарство),йсформуваласявнаслідокландшафтно-кліматичнихтаісторичнихособливостей.
ІменнийсписокмешканцівмістаХаркова(1655р.)–перелікпрізвищнаселеннячоловічоїстатіХарківськоїфортеці(всього587чол.).ДокументзберігаєтьсявЦентральномудержавномуархівідревніхактівуМоскві.
Кальміуськийшлях(Кальміуськасакма)–однезрозгалуженьМуравськогошляху,якимкористувалисякримськійногайськітатаридлярозбійнихнападівнаСлобідськуУкраїнутаРосійськудержавувXVI-напочаткуXVIIIст.
Керея(сіряк,затула,кобеняк,бурка,свитазкобеняком)–плащеподібнийодягоднотипногокрою,щопобутувавнавсійтериторіїУкраїниуXIXст.Шивсязодногоабодвохперегнутихнаплечахполотнищсаморобногосукнагіршогоґатунку(рядовини)чорногоабосірогокольору.Побокахвставлялисявеликіклини,доневеликогокомірапришивавсяприкрашенийвишивкоюкапюшон.Застібоккереянемала,апідперезуваласяпоясом.Носилиїїповерхусіхвидівверхньогоодягувнегоду.
Керсетка–безрукавказфабричноїтканини,якамалабагатомісцевихваріантівдовжини,пропорцій,декорування.ПобутувалаздебільшогонаКиївщині,Чернігівщині,Полтавщині,СлобожанщинічастковонаПівдніУкраїни.
Класицизм(латин,classicus–«взірцевий»)–одинзосновнихнапрямківуєвропейськійлітературіймистецтвіXVII-XVIIIст.,зразкомдляякогобулокласичне(давньогрецькейдавньоримське)мистецтво.
Кожух–зимовийодягзовечихшкірхутромусередину.ВрізнихмісцевостяхУкраїнимавособливостікрою,пропорцій,кольору,оздоблення.Коліркожухапереважнобілий,рідшечервонийзвідтінкамиабочорний.Вичинкабілоїовчинибуласкладнішою,івиробництвокожухівізнеїзанепалораніше,протевиробизчервонихдубленихшкірідосьогоднікористуютьсяпопитом.Кожухиприкрашаливишивкою,аплікацієюзкольоровоїшкіри,нашивкамизяскравихплетенихшнурів,китичкамизрізнокольоровихвовнянихнитоктаін.
Крайки(оправки,попружки)–доситьвузькіпояси,задопомогоюякихутримувавсястегновийнезшитий,апізнішезшитийодяг.Ширинаїхдорівнювала3-15см,довжина-до3м.
Кургани–доситьзвичнідлядописемноїісторіїпам'ятки,місцяпохованнядоситьвисокімогильнінасипи,якназивалиїхукраїнці«могили».Розташованівониякосібнотакігрупами,іноді–навітьпокількадесятків.
Мандрівнідяки–вихованцірізнихшкілуСлобідськійУкраїніХVІІ-ХVІІІст.,якіпідчасканікулрозходилисьпомістахіселахупошукахджереліснування.Вонинавчалиграмоті,співалидуховнійсвітськіпісні,складаливірші.ВостаннійчвертіXVIIIст.узв'язкуізпосиленнямкріпацтвамандруваннядяківбулозаборонено.
Ментальність–ценаціональнийтипсвітовідчуття,якийґрунтуєтьсяаетнічнихобразахтасимволах,щозумовлюютьстереотипиповедінки,оцінкупевнихподійчиосіб,ставленнядонавколишньоїдійсності.Іншимисловамиментальність−це«духнароду»,йогокритерій,щорізнитьзіншихнародівземлі.
Модернізм–загальнаназванапрямівітечійулітературітамистецтвіXXст.,якізаперечувалиреалістичнітрадиції,цінностістарихепох.
Монументальнедерев'янебудівництвоСлобожанщини–найбільш
поширенаформабудівництвауХVІІ-ХVІІІст.Характеризуєтьсябагатствомтипівспоруд,великоюрізноманітністюформівисокимрівнемтехнікибудування.Виділяютькількаслобожанськихархітектурнихшкілзокресленоютериторієюрозповсюдженнятаулюбленимиформами.Прізвищамайстрів,якправило,невідомі.Крімширокоїрізноманітностіконструктивнихособливостеймайстриволоділиілюзійно-живописнимиметодамиархітектурногостилю,широковикористовуючиприцьомувластивостіосвітлення.
МонументальнийживописСлобожанщиниХVІІ-ХVІІІст.характеризуєтьсявисокорозвинутимдекораційнимчуттям,єспробивведеннямотивівпобуту(здебільшогоодягу)вікону,тобто«націоналізація»живопису.УXVIIIст.вінпоступововідходитьвідмонументально-статичних,декоративно-площиннихформ,натомістьз'являютьсяпевнийрух,вибагливістькомпоновки.
Муравськийшлях–одинзголовнихшляхівXVI-XVIIст.,якимкримськійногайськітатарикористувалисядлянападівнаЛівобережнуіСлобідськуУкраїнутаРосію.ПочинавсязПерекопу,внапрямінапівнічперетинавпівденноукраїнськістепи,територіюХарківськогополку,потімз'єднувавсязІзюмськимшляхом,КальміуськимшляхомійшовдоТули.
Намисто–найпоширенішаскладоважіночихнагруднихприкраснавсійтериторіїУкраїни.Булорізнимякзаматеріалом,кольором,формою,такізаспособаминосіння.Найбільшецінилосяздорогихприроднихматеріалів–коралів,бурштину,перлів,гранатів,скла,смальти
Недільнішколи–безплатнізагальноосвітніабопрофесійно-технічнішколивУкраїніу50-хрокахХІХ–напочаткуХХст.длядітейтадорослих,якізрізнихпричиннемогливідвідуватизагальнішколи.ПершанавчальнашколабулавідкритавКиєві11жовтня1859р.Навчаннявелосяукраїнськоюмовою.Викладаливнихпредставникиукраїнськоїінтелігенції,студенти,вчителі:В.Антонович,М.Драгоманов,П.Чубинськийтаін.
Обряд–узвичаєне,обов′язковесимволічнедійство,приуроченедовідзначеннянайбільшважливихподійужиттялюдськогоколективу,родиничинавітьокремоїособи.
Очіпок(очепок,чепець,чіпець,каптур,капор,чепак,керпа)–
обов'язковийголовнийубірзаміжніхжінок.
Очкур–вузькийшкірянийабозрослиннихволоконпояс,якийвтягувавсявобшивку(очкурню)широкихштанів.ПобутувавнаПодніпров'ї.
Плахта–частковозшитийрозпашнийсвятковийодяг,невід'ємначастинацентральноукраїнськогожіночогонаціональногокостюма.П.виконуваласяіздвохполотнищ(гривок)барвистоїклітчастоївовняноїсаморобноїтканини.Ціполотнищазшивалиприблизнонаполовинуабонадвітретини.Зшитачастинаохоплювалафігуруззаду,анезшитікрила(криси)вільнозвисалипобоках.Іноді
переднікінціП.підтикалипідпояс.Заможніжінкинадягалидорогінарядніплахти,аспередупов'язуваливізерунчастувовнянуабопарчевузапаску.
Плем′я–сукупністьпевноїкількостіродів,пов'язанихміжсобоюспільним
походженнямтавіруваннями,однаковимизвичаямитаобрядами.
Постоли(моршні,ходаки)–взуття,щозберігалосянаУкраїнідопочаткуXXст.Цедужедавнійтипшкіряногостягнутоговзуття.Робилипостолизодногошматкатовстої,алепоможливостім'якоїкоров'ячоїабосвинячоїсиром'ятноїшкіри.
Реалізм–одназосновнихвластивостеймистецтвайлітератури,якаполягаєвпрагненніправдивогооб'єктивноговідображенняйвідтвореннядійсностіуформах,щоїйвідповідають.Увужчомурозумінні–течіявмистецтві,щопротистояламодернізмутаавангардизму.
«Розстріляневідродження»–поняття,якимпозначаєтьсязнищенняпровіднихдіячівукраїнськоїкультури1920-1930-хpp.Загаломбулознищеноблизько500діячів.
Русифікація–насильницькезапровадженняросійськоїмови,культуритощо.
Сап'янці(чорнобривці)–святковіжіночічоботизособливоїшкіри–сап'яну(червоного,зеленого,жовтогокольорів),ізтрохизадертиминосами,невисокимихалявкамиівищими,ніжучоловічихчоботях,підборами,якібуливиразнооформленіорнаментом,томуїхносилиголовнимчиномдужезаможніжінки.Убіднотижколийбулиякічоботи,тонерідкооднапаранавсюродину,якувдягалинайчастішетількинасвята.
Свита–приталенийверхнійодягіздомотканогосукна,різновидиякогонабулизначногорозвиткувцентральнихрайонахУкраїниуXIXст.
Сіверяни–носіїроменськоїархеологічноїкультури.ПроживаливбасейнірічокДесна,Псел,Сула,Ворскла,СіверськийДонець,якомузасвідченнямиіноземнихджерелXVIст.ідалиназву.Сіверянисклаливеликийімогутнійплеміннийсоюз,одинз12слов'янськихплеміннихсоюзів,якіістворилиКиївськуРусь,булисередсемисоюзників-поляни,древляни,дуліби,уличі,біліхорвати,сіверяни,щосклалиосновуукраїнськоїнародності.
СіркоІванДмитрович(орієнт.1605-1680)–видатнийполітичнийдіячікозацькийполководець.НародивсязалегендоювкозацькійслободіМерефі.БравучастьувизвольнійвійніукраїнськогонародувсерединіXVIIст.Вісімразів(з1663р.)обиравсякошовимотаманомЗапорозькоїСічі.Здійснивнеменшяк100походівпротиТуреччинийКримськогоханства.1668р.,колибувполковникомуЗмієві,очоливповстанняпротиМосквиназахисткозацькихправ.ПіслянетривалихвоєннихдійнаСлобожанщинірушивназ'єднаннязП.Дорошенком.ПісляцьогоповернувсянаСіч.У1672рокубувзасланийдоСибіру.1673р.зновуповернувсянаСіч.Похованийпоблизус.КапулівкаДніпропетровськоїобластінатакзванійСторожовійМогилі.ОбразкошовогоІСіркаставцентральнимукартиніІ.Ю.Рєпіна«Запорожціпишутьлистатурецькомусултанові».
Слобода–походитьвідслова«свобода»чи«слобода».Місцепоселеннявільнихпереселенців,яківоювалиізалюднювалитериторіюДикогоПоля.
СлобідськаУкраїна–історико-географічнаобластьпівнічно-східноїчастини
України.ЗаймалатериторіюХарківської,Сумської,північДонецькоїіЛуганськоїобластей,атакожпівденно-східноїчастиниВоронізької,півдняКурськоїтабільшістьБілгородськоїобластейРосійськоїФедерації.
Слобідськікозаки–козацькенаселенняСлобідськоїУкраїни.Однізпершихкозацькихслобідбулизаснованів1638р.козаками–учасникамиповстанняпідкерівництвомЯ.Остряниці.ОсобливопосиливсяпотікпереселенцівзУкраїнивдругійполовиніXVIIст.Вонивідігрализначнурольуборотьбіпротитурецько-татарськоїагресії(серединаXVII-серединаXVIIIст.),шведськихзагарбників(1708-1709).Козакинеодноразовоповставалипротисоціальногойнаціональногогноблення.Внаслідокрозвиткуземлеробства,скотарства,ремесла,торгівлізаснованівXVIIст.військовіопорніпунктиперетворилисяуXVIIIст.наторгово-ремісничіцентри.ПісляреформиЄ.О.Щербинінакозаківіпідпомічниківбулопозбавленокозацькихпривілеївіперетворенонавійськовихобивателів,акозацькустаршинузрівнянозросійськимдворянством.
Слобідськікозацькіполки–військовійадміністративніодиницівСлобідськійУкраїні:Ізюмський,Острогозький,Охтирський.Сумський,Харківський.ДоXVIIIст.вонибулипідпорядкованіспочаткуРозрядному,аз1688р.–Посольськомуприказам,атакожпевноюміроюпідлягаливоєводам,щознаходилисявслобідськихполковихмістах.З1708р.підпорядковувалисяазовськомугенерал-губернатору,з1718р.-київськомуіворонізькому,з1726р.-Військовійколегії.В1765р.булиреорганізованіврегулярні-гусарськийтауланськийполки.
Сотник–особа,якаочолювалаадміністративно-територіальнутавійськовуодиницю–сотню,аінодіневеликийзагінз2-3сотень.ЗXVIIIст.Сотниказдебільшогопризначаламісцевацарськаадміністрація.Поступовоцяпосада,якіполковника,перетвориласянадовічнийінавітьспадковийпривілей.ЯксимволсвоєївладиСотникпісляпризначеннянапосадуотримувавсотеннезнамено–хоругву,яказберігаласявцеркві,апідчаспоходуперевозиласязсотнею.ПісляліквідаціїавтономногоустроювСлобідськійУкраїніцюпосадубулоліквідовано.
Слобідсько-Українськагубернія–адміністративнаодиниця,утвореназгіднозманіфестомКатериниІІвід28липня1765р.натериторіїліквідованихп'ятиСлобідськихполківізцентромвм.Харкові.ПоділяласянапровінціїзцентрамивОхтирці,Ізюмі,ОстрозькуСумах.Існуваладо29вересня1780р.
ПокровськийсоборуХаркові–найдавнішакам'янаспорудаміста,зведенаневідомимархітектором1689р.До1726р.булаприходськоюцерквоюХарківськоїфортеці,до1799р.-колегіумнимхрамом,з1799р.-кафедральнимсобором.Цевидатнапам'яткаархітектуриXVIIст.,вякійвтіленіхудожніідеалиукраїнськогонародуітрадиційніформинародноїкультовоїархітектури.Верхнійхолоднийхрамтрибанноїспорудиобведенийгалереєюіоб'єднується«гульбищем»зшатровою
дзвіницею.Уцьомуансамблівсеспрямованедогори:ігранчастіоб'єми,яківиростаютьодинзодного,івузьківікна.Більшсуворіформидзвіницісоборуасоціюютьсязфортечноювежею.
Полк–військоваадміністративно-територіальнаодиниця.ДоСлобідськогокозацькоговійськавходило5полків.Чисельнийскладкожногознихмінявсятаксамо,якікількістьсотеньуполках.
ОписитопографічніХарківськогонамісництвакінцяXVIIIст.–оригінальнірукописнійдрукованіпам'ятки,вякихподанохарактеристикутериторіїСлобідськоїУкраїни,їїадміністративно-політичногоустрою,наведенокількіснийскладісоціально-етнічнаструктуранаселення,описанійогопобутікультуранаприкінціXVIIIст.
Українізація(складовакоренізації)–політикабільшовицькогокерівництвав1920-хpp.,спрямовананазбільшенняпредставництваукраїнцівворганахвлади,культури,освіти,державнихустанов;розширеннясферизастосуванняукраїнськоїмовивсуспільстві;пробудженняінтересудонаціональноїукраїнськоїкультури.Основнаметаукраїнізації–утвердженнярадянськоївладивУкраїні,створеннядлянеїнаціональногопідґрунтя.
Українськазахисналінія–системаукріплень,збудованиху1731-1733рр.вУкраїнідляоборонипівденнихкордонівРосійськоїдержавивідтурецько-татарськоїагресії.ПочиналасявідДніпраіпроходилапорічкахОрелійБерестовій,далійшлапор.Берецідоїївпадінняур.СіверськийДонець.Довжиналініїстановилапонад285км.Черезкожні15-25кмбулоспорудженоземляніфортеці.Більшачастинаукріплень(12з16)буларозташовананатериторіїнинішньоїХарківщини.Їхзалишкизаразєпам'яткамиісторіїзразкамифортифікаційнихспорудXVIIIст.(наприклад Тамбовськафортеця): фрагментивалуможнапобачитинатериторіїмістаПервомайського.
Українськареволюція(1917–1921рр.)–складовазагальноросійськоїреволюції,щопочаласяулютому1917р.,спрямовананаповаленняімперськогопануванняйздобуттянаціональноговизволення.Маладемократичний,національно-визвольнийхарактер.ПриводомдореволюціїсталоповаленнясамодержавствавРосії(2березня1917р.).УрезультатіреволюціївиниклаУкраїнськаНароднаРеспубліка.
«ТопографическоеописаниеХарьковскогонаместничества»–одинзописівнамісництв,якібулискладеніузв'язкуіззапровадженнямвРосійськоїімперіїгубернськоїреформи1775р.длявивченнягосподарськихіфінансовихресурсівкраїни.ОдинзваріантівописуХарківськогонамісництвабувскладенийдиректоромХарківськогоучилищаІ.А.Переверзевим,виданий1788р.вМосквійперевиданийД.І.Багалієму1888р.Докладнозмальовуєгеографічнеположеннянамісництва,даєхарактеристикуземлеробства,ремесла,торгівлі,відомостіпрокультуруіпобутнароду,характеристикуповітовихмістісіл.
ФортеціУкраїнськоїлінії–склалиукраїнськузахиснулінію,якапочиналасяфортецеюнаСіверськомуДінціпригирлірічкиСухоїБерічкиіназивалася
спочаткуДонецькою(згодом,у1738р.,фортецілініїнабулиновихназвіДонецькапочаланазиватисяфортецеюсв.Петра).Занеюйшлитакіфортеці(первісніназвиподаютьсявдужках):Тамбовська(Бузова)приБузовомуплесі;Св.Михаїла(Кисіль)прир.Кисіль;Слобідська(Лузова)прир.Лузовій;Св.Олексія(Берецька)уверхів'їр.Береки;Єфремовська(Троїцька)притрійчастихбайраках;Св.Парасковії;ОрловськаЩев'ята);Св.Іоанна;Бєлевська(Десята);Св.Федора(Крутяцька)нар.Орелі;Козловська;Василівська(Ряськівська);Василівська(Маячківська);Лівенська;Борисоглібська,якарозміщувалисяоднавідодноїнавідстані20-30верст.Більшістьзнихскладаласязбастіоннихчотирикутників,якіпозалінієюбулиобнесеніпалісадом,щопролягавпорову.Фортечніслободиобводилисяневеликимземлянимваломабонадовбами.Редутипозалінієютакожобносилипалісадом.Всерединікожноїфортецімістилисяказарми,пороховийльох,продуктовиймагазин,цейхгаузікриниця.Українськалініямаланаозброєнні180гармат,30мортирігаубиць.
Харківськеісторико-філологічнетовариство–науковетовариствоприуніверситеті.Займалосядослідженнямпитаньісторії,археологіїтаетнографіїСлобідськоїтаЛівобережноїУкраїни,українськоюфілологією,охороноюпам'ятоккультури,велонауково-просвітницькуроботу.Видавало«Сборник»(т.1-21;1886-1914),«Труди»(т.1-7;1893-1902)та«Вестник»(т.1-5:1911-14),уньомупрацювалиД.І.Багалій,М.С.Дринов,М.Ф.Сумцов,О.О.Потебня,В.І.Савватаін.
Харківськевоєводство–органдержавногоуправлінняРосійськоїімперіїнаХарківщині.СтворенезанаказомцаряОлексіяМихайловича1656року.ПершимхарківськимвоєводоюставВоїньСеліфонтов.Головнимобов'язкомвоєводбуловеденнявійськовихсправ(оборонавідтатар,доглядзафортецеютаслужилимилюдьми),алеїхвладавиходиладалекозамежіцихфункцій.ВоноіснувалодопочаткуXVIIIст.
Харківськегенерал-губернаторство–адміністративно-територіальнаодиниця,створена1775р.іоб'єднувалаСлобідсько-УкраїнськутаВоронізькугубернії,губернаториякихбулипідпорядкованіхарківськомугенерал-губернатору. Хозарськийкаганат–держава,щовиниклавсерединіVІІст.устепахміжКаспійськиміАзовськимморями,внаслідокрозпадуЗахідно-Тюрськогокаганату.Північнікордониїїдоходилидоверхів'яСіверськогоДінцяіПсла.Основнимзаняттямхозарбулокочовескотарство.ІзVІІІст.узалежністьвідхозарськогокаганатупотрапилидеякіслов'янськіплемена,середнихісіверяни.У964-965рр.буврозгромленийурезультатіпоходукнязяСвятославаІгоревичанаВолгу.ПереставіснуватизкінцяХст.
Черевики–жіночішкірянітуфлінаневисокомупідборі.Моглибутивідкритимиабозхалявкою,щомалашнуровкучиґудзики.Прикрашалисябагатиморнаментом,виконанимрізноманітноютехнікою.
Чоботи–зшитешкіряневзуття,якебуловідоменатериторіїУкраїнищезадавньокиївськоїдоби.Протеуселянськийпобутвониввійшлинабагатопізніше–лишенаприкінціXVIIIст.,тайтоздебільшогосередзаможногонаселення.
Шаровари–термінперськогопоходження.Старовинніширокішароварискладалиобов'язковучастинуодягузапорізькогокозацтва.ШирокийкрійштанівуСхіднійтаЦентральнійУкраїнізберігсядокінцяXIXст.,покиназмінуїмнеприйшлибрюкиміськогокрою.
Шушун(шушпан,халат,бурнус)–старовиннийверхнійодягзпокупнихтканин,розширенийдонизу,вільногохалатоподібногокрою.НаприкінціXIXст.молодітапохилоговікузаміжніселянкицентральнихобластейУкраїниодягалийогонасвята,доцеркви,використовувавсявініякобрядовий.Шилишушун.ізвибійчастогоабооднотонногоситцю,тонкоївовняноїчишовковоїтканини.Об'ємностійомунадавалавеликакількістьдрібнихскладокпоспинціабовздовжталії.Звичайновінмаввеликийпризбиранийвиложистийкоміріманжети.
Юпка(куртка,кохта)–нагруднийодягзрукавами,відомийурізнихрегіонахУкраїни.Найчастішевиконувавсязфабричнихтканиніповторювавформутакріймісцевихбезрукавок.Цюжназвумавірізновидверхньогоодягу.
Л.М.Жванко 2 Краєзнавство.Курслекцій
НАВЧАЛЬНЕВИДАННЯ
ЖВАНКОЛюбовМиколаївна