
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
Святаіобрядислобожан
Усежиттяслобожанбулонаповненерізнимизвичаямитаобрядами,святкуваннямчисленнихправославнихсвяттаокремихднівтижня.Красивідійствабулипереплетенізважкоюсільськогосподарськоюпрацею.Танашіпредкивмілиіпрацювати,ітимбільше,відпочивати!Святабулиувеликійпошанійбуливикликані,головнимчином,релігійнимипотребами.Головнідвасвята–РіздвотаВеликдень,дляякихготуваласяособливаїжа,луналаособливапісня,примова,зіскриньдіставалиновийодяг.Зісвятамибулитіснопов'язаніповір'я,приказкийлегенди.Слобожанийкалендарподілялизасвятами:«Післяріздва»,«ПередВеликоднем”,«НаДругийспас».Першіпереселенціособливоцінувалитритриднітижня–понеділок,середуіп'ятницю.М.Ф.Сумцовдавтакетлумаченняслобожанамиднівтижня.
ПонеділокнаСлобожанщиніприйнявнасеберисистарогрецькогодідаХарона,провідникадушпомершихлюдей.Старілюди,здебільшогобаби,понеділкували,цебтонеїливпонеділокнічогоскоромного,щобпіслясмертідушазнайшладушазнайшласобідорогу.ВКу'пянці[Куп′янськомуповітіХарківськоїгубернії]записано,що«якстаромуважкойтивгорубезпалки,такнатойсвітважкойтибезпонеділка».
Середа–таємнадівчина,начебтосвята,якадоглядає,щобжінки,особливодівчата,неробилипосередах,немилисобіголови,нечесаливолосся;лінивихтанедбалихвонакарає,ащоїїшанують,тимдопомагаєвхазяйстві.П'ятінка,абосвятаП'ятниця–постатьщебільшоїреальності.Якісереда,вонаретельнодоглядає,хтоїїшанує…П'ятниця–деньпісний.Хтонепостить,дотогоніччюпідвікноприходитьсвятаП'ятницяйголоситьтаплаче…Особливозавеликийгріхвважалипрястиабочесатикосувп'ятницю,атакожзолитибілизну.
Проте,поступоводотриманнясуворихприписівшануванняцихднівтижнязійшлонанівець.Загаломуслобожанськихповір'яхтіснопереплетеніязичницькііхристиянськімотиви,аобрядипідпорядкованізгіднодосвятнародногокалендаря.Дослідникистверджують,щосаменароднісвятамаютьглибокігенетичнікорені,якісягаютьщепервісноїдоби.Річнийнароднийкалендарувібравранніміфологічніуявленнялюдейпросилуосновнихстихій–повітря,води,вогню,продобрихізлихдухів,провоскреслихбогіврослинності,вірувсилумагічнихзасобіввпливунаприроду,забезпеченняврожайності,родючості
Зимовісвятаслобожан,якіукраїнцівзагалом,булинадзвичайнонасиченими,
CередчисленнихпереказівслобожанпобутувавіодинпростворенняБогом
Єви,першоїжінки:«Ізчогоїїсотворити?Зглини?Небудутьлюбитиодинодного.Ні,візьмучасткувідАдама.Тількизчогожїївзяти?
Зголови–будедужеро-зумною.Зруки–візьмечо-ловікавруки.Зноги–будебігативідчоловіка.Візьмуреброзлівогобокувідса-могосерця,з-підруки,щобщиролюбилачоловікаібулавньогопідрукою.
яскравимизасвоїдійствомтаритуальноюспрямованістю.Розпочиналисязимовісвятаугрудні–одномузнайбагатшихмісяців«насвятайприсвятки».Груденьдотогожбувбагатийнапокровителівмолоді,якігрудневимивечорамизбиралисяневечорниці.Так,7грудня–святоїКатерини,покровителькидівочоїдолі,а13грудня–святогоАндрія,покровителямолоді,якийсприявщасливимшлюбам.Зцимисвятамипов′язаніворожіннянасвоюдолю,судженого,випіканнямритуальногопечивакалити–круглогопісногокоржика,щосимволізувавсонце.ТакслобожанськідівчатанаКатеринуламаливишневугілочку,якуставилинапокутіугорщикузводою.Заповір′ям,колигілочказацвітедоРіздва,тодівчинауцьомуроцівийдезаміж.НаАндріяждівчатавиконувалицілунизкуритуальнихдійств,щобитакидізнатися,якимбудеїїмайбутнійчоловік,йогоім'я,статкиінавітьзріст.
Від19груднядняСвятого,зимовогоМиколая,заступникаскривджених,до19січня–ВодохрещаабоЙорданітривають
найвеличнішісвятароку,вінцемяких,безумовноєРіздво(7січня).Цісвятасупроводжувалисяколядкамитащедрівками,піснями-молитвами,піснями-віншівками,піснями-привітаннями.М.Ф.Сумцов,говорячипро«великийгуманізмтаідеалізм»обрядовихріздвянихпісень,наголошував,щоколядка–піснясвітла,радісна.
Cаменавечорницяхмолодьіскладалатакіприслів’я
таприказки:уроботі«ох»,
аїстьзатрьох;дороботинедужа,адотанцю–якружа;якнавечорниційде,тоземлягуде,аякдороботи,тонемаохоти.
“Колядкийщедрівкиоточенідоброзичливістюічерезтевонибуливельмиулюбленінародомімалинаньогогарнийморальнийвплив”.
УлютомуслобожанисвяткувалиСтрітення(15лютого):вірили,щоуцейденьзустрічаютьсязимазвесною.Уцерквах,святиливодуйсвічки–
«громичні»,якізапалювалипідчасгрози.ПоширенимнаСлобожанщинібулочастуванняСвятогоВласа(24лютого)–покровителяхудоби.
ВеснянісвятарозпочинаєМасницяМаслянаабоСирнийтиждень,який,
фактичноготувавслобожандовеликогопасхальногопосту.Томувареникиізсиром,млинці,гуляннятапроводизими–атрибутицихсемиднів.Крімтого,Масницявирішуєіморально-етичнізавдання,коли,невісткитазяті,вшановувалиматерівсвоїхполовинок:«Деньтещі»,«Деньвшануваннясвекрухи».ВостаннійденьМасниціходилимиритисязусіма,зкимбулиусварці,щобуВеликийПістнемативорогів,боцевважалосязавеликийгріх.ПередВеликоднем–вінцемвеснянихсвят–людинамалапройтисимволічнівіхи:Благовіщення,Вербнунеділю,ЧистийЧетвер.Головнимиатрибутамипасхальнихсвятєритуальнийхлібпаскатаписанка,яксимволпочаткусвітотворення,зародокжиття.Фарбованеяйце–це,фактично,символсамогосвята.М.Ф.Сумцовпередаєопис,якпеклипаску.
Літнійциклсвятбувнетакийчисленний,щопов'язаноізпостійнимисільськогосподарськимироботами.Найважливішісвята–Трійця(«Зеленанеділя»),припадаєзасімтижнівпісляПасхи–святопроводіввесниізустрічіліта.НаСлобожанщинівцейденьпередпорогомхатипосипалищейжовтимпіском.Підлогуабодолівкувстелялизапашнимитравами:осокою,любистком,м'ятою,пижмом,мелісою,чебрецем.Іконинабожниціприкрашалирозшитимирушниками,садовиміпольовимиквітами,
галузкамиберізок,липи,повсьомубудинкурозставлялибукети.Церквидоцьогодняначебтоперетворювалисьугаї.Уздовжстінтаіконостасарядамиставилимолодізрубаніберізки,місцевіобразивбиралиживимиквітами,підлогувкривалилуговимитравами.Духівництвоодягалосявзеленіпарчевішати,жінкидоцьогоднянамагалисяубратисяводежузеленогокольору.Дівчатавпліталивкосиквітиізеленістрічки.НаТроїцькуслужбувсітрималибукетиквітівуруках.Застаримпобожнимзвичаєм,укліннімолитвисвященикапотрібнобулослухати,упавши
«Марусяучинилапаску,положилатудияєчок,імбирю,шапрану,іспекласяпаскаівисокаіжовта,іщеупечізарум'янилась.НаВеликденьвранцівонапонесладоцерквинапосвяченняпаску,баранцяпеченого,порося,ковбасу,крашанокздесяток,салаігрудкусолі,ірозіславшинацвинтаріурядуздругимихустку,розложилаусегарненько».
долілиць,опустившиголову.Вважалося,щовцейчасулюдиниповиннобутистількислізрозчуленняікаяттяпросвоїгріхи,щобнакожнуквіткувпаласльозинка.Цісльозиназивалися«росоюблагодаті».Підчасмолебняосвячуваласявсязелень,щоростеназемлі.ЗнаступногопісляТрійціДуховаднярозпочинаєтьсянайжаркішапорароку.Ународіказали:«ЗДуховаднянезодногонеба,з-підземлітеплойде»,«ПрийдеСвятийДух–буденадворі,якнагрубці».
Ворота,будинки,господарськібудівліприкрашалисяквітучимзеломтаклечанням,якемаловберегтивідмавок,русалок.таіншоїнечисті,щовцейчасвилудилазісвоїхзимовихсховків.
Улипнісвяткувалиоднезнайбільшихлітніхсвят–ІванаКупала(7липня),зякимпов′язанобагатолегенд,одназних–цепошукиквіткипапороті.Усерпні–порізборуурожаюісвятабулиприсвяченівшануваннюприроди:Маковія(14серпня),дляякогослобожанкипеклиперіжкизмакомабоспеціальнікоржики-маківнички.Зустрічлітазосінню–цеСпас(19серпня),аПершаПречиста(28серпня)–часзакінченнялітайнаближенняосенібагатоїнаврожай,святатавесілля.«ПрийшлаПречиста,сталадівкаречиста».
Вересеньбувбагатийна«каральні»свята:11вересня–Головосіки,колине
можнанелишеважкопрацювати,їстискоромне,айнавітьнеможнаспоживатинічогокруглоготанесліднічогорізати;19вересня–Михайловедиво,колинеможнабулонімазати,нівзагаліробитищосьважке,навітьходитивліспогрибибулонебезпечно–боначудиш;27вересня,наЗдвиження,вважалося,щоздвигаєтьсяназимувсяземля,всегаддяземнешукаєпритулкунадовгухолоднузиму,томунеслідходитивліставідкриватильохів.З21вересня–ДругоїПречистоїдоПокрови(14жовтня)–пораслобожанськоговесілля.Загалом,народнісвятатапов′язанізнимиобряди,прикмети,символікасприяливихованнюлюдяності,почуттядобра,краси,духовності.
Крімсвят,увесьжиттєвийциклслобожан:–народження–хрещення–заручини–весілля–смерть–бувпозначенийпевнимиобрядами,їхсправлялигучнотавитрачализатогочаснимиміркамикупугрошей.Однимзнайяскравішихобрядівбуловесілля.Д.І.Багалійпроцедійствописавтак:
«Починалосявесіллязтого,щопосилалисясвахидобатьківмолодої,вонибрализсобою,якопосланці,хлібтапосохи.Призгодімолодої,вонадаваластаростамрушники,котріубагатихбуливишитішовкомабозолотом.Зтогоднямолодиймігнавіщатизасватанудівчину.Усуботупередвінчанням(вонозвичайнобувалоунеділювранці)молодаробилабенкетівечерюподружкамзпіснямийтанками.Післявінцямолодійшлидобатьківжениханатрапезу.Батькойматиженихасиділинакожусі,вивернутомууверхшерстю,ідержалиурукаххліб,которимблагословлялимолодого,одпускаючи
йогонаконідомолодої.Тамбатькойматимолодоївиходилиїмназустрічувивороченомукожусінакочерзіабонавилахзгорщикомзводоюабовівсом.
Наконясідавродичмолодоїінемовутікаводбояр,котрійогодоганялитежнаконяхіприводилинадвір,девінбравнемоввикупзамолоду.Викупбравтежмалолітнійбратмолодоїзасвоюсестру.Сідализастіл,молодаусіромуабобіломукунтуші,обутавчервонічеревикизпідковками,вплахті,запасці,ввишитійсорочцізстрічкамиуволосі,внамисті;молодий-ужупанітачеркесі,усуконнихштанях,увисокійчервонійшапці.Роздавалисяподарунки,потімвиходилинадвіртанцюватидообідупідмузику.Гралазвичайнітроїстамузика-скрипка,басіфлейта.Настолістоявкоровай,передобразами-шабляззапаленимисвічками.Подавалибагатоусякоїстрави:локшинузсвининоюікуркою,борщ,жарене,капусту.Дружкороздававкоровай.Післяобідузновтанцювали,апотімвечеряли.Потімїхалиудвірмолодого,дезапалюваликульсоломи,ічерезсейкостерусіпереїздили.Молодароззуваламолодого,авінзлегенькабивїїхалявоюпоспині.Якщомолодасоблюласвоєдівоцтво,усірадувалися,ізрадощівбиливікнаіусе,щопопадалосяпідруку(таккажеКалиновський,алездається,розбивалиусенезрадощів,атоді,колимолоданесоблюласвоєїдівочоїчесті).
Упонеділокходилизперезвоюпоусіхдружкахібоярахйтанцювали,давалимолодимподарункинановехазяйство.Приносиликуркудотещі.Такпразникувалитабенкетувалицілийтиждень.Весілляобходилосябатькамолодоїу17карб.,амолодого16карб.,усьогоу33карб.Утомучислінагорілкувиходило12карб.».
Переселенцівідпочаткусвогожиттянановихземляхзбереглисвоїзвичаїтаобряди,зпошаноюсвяткувалирелігійні«празники».НажальнакінецьXIXст.,якписавМ.Ф.Сумцов,«всетипичнепідвпливомміської,сучасноїцивілізації(певнаріч,низькопробної)міняється,перемінюючисьнаречісвіжіші,якізадовольняютьпотребисвогочасу».