Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:

• розуміння необхідності працювати, головним чином на землі.

Джереломайна–праця.Земельнавласність–недоторкана;

• головніпідвалинижиттялюдини–родина,«добраспілкачоловіктажінка»;

• молодьнеобхідноодружуватизарані–«щобпарубокнедовгогуляв,

незледащів,нез'явивсянахилдопияцтватарозбишацтва»;

• вибірпаримолодих–щобибулипрацьовиті:«Жінка,хочкорова,абибулаздорова»,«Хочзавола,абидоманебула»;примусунебуває,іпарубок,ідівчинатепервільнібратисьпосвоїйуподобі;

• поділпраціначоловічу,жіночу,спільнупрацю;

Чоловічапраця–робитивполі,лагодитидвір,вози,придбатидровецьназиму,змолотитийзмолотимуки,доглядатиконі,лататичоботи,лагодитивіжки,черезсідельники.

Жіночапраця–засадитийполотиогород,варитиобідівечерю,пектихліб,вибратиплоскінь,вимочитиконоплі,напрястиполотна,пратибілизну,годуватидітей,доглядатиптицю,мазатихату,всіхобшивати.

Спільнапраця–збиратихлібнаполі,молотити,натокуснопи,гребтисіно,складатистогийкопиці.

• добреставленнядодітейособливододочок–докивонаживевбатьківїїбережутьіголублять,боніхтонезнає,якаїїдоляспіткає.

Яскравимиприкладамиважкоїжіночоїдолібулинародніпісні.Такою,є,

наприклад,пісня,записанавідомиметнографомПавломЧубинським.

Д.І.Багалій,усвоючергутежзвернувсядопитання:«Якужнатуруірисихарактерумалислобожане?»Найогодумку,слобожани:

Можнасказати,щослобожаниввібралиусобівсішляхетнірисиукраїнськогонароду.Слобожанинамагалисяствердитисвоєособисте«я»зарахунокмирноїтворчоїпраці,восновіякоїбулоземлеробство.Самерисиземлеробасталиосновнимиприґрунтуванніментальностіслобожанина.Навчилицінуватиріднуземлюіпостійністьідеалівселянськоїродини.Протепостійнесусідствозкочовимсвітомзагартувалодухселянина-землероба,надаючийомухарактернихрисвояків–кочівників:стійкостіінезламності,щостаютьосновнимизаумовборотьбизавиживання.

Усімандрівники,якіподорожувалиУкраїною,авідтакіСлобожанщиною,

Адівочкамусяволенька:Заюпочкутанавуличку,

Занамистечкотанамістечко,

Завіночоктаутаночок.Ажіночкамтанемаволі:

Узапічкутаворкунворчить,Уколисцітадитякричить,

Підпорогомтасвиняхрючить,Авпечітагорщикбіжить.

Дитякаже:«похитаймене!»Горщиккаже:«помішаймене!»Свинякаже:«погодуймене!»Воркункаже:«поцілуймене!»

НАРОДНАПІСНЯ

підкреслювалиразючувідмінністьміжукраїнцямиіросіянами.Особливоцей

контраствпадавувічі,колиподорожнійприбувавдоУкраїнизМосковії,якцюкраїнуупродовжХVІІ-ХVІІІст.частоназивалиіноземці.

Так,наприклад,ЕдвардКларк,професорКембриджськогоуніверситетув

своїйкнизі«ПодорождоРосії,КримуйТуреччини»(Лондон,1812р.)писав:

«Мизустріливалкиукраїнців,щорізнятьсяпідкожнимоглядомвідіншихмешканцівРосії.Цедужешляхетнараса.Вонивиглядаютькріпкішетакращевідмоскалівіперевищуютьїхувсьому,делишможеоднаклясалюдейможеперевищуватидругу.Вониєчистіші,запопадливіші,чесніші,благородніші,ввічливіші,відважніші,гостинніші,побожнішітаменшзабобонні…

ХатинаУкраїнічистіібілі,яквУельсі…НаріднаУкраїнінагадуєверховинцівізШотландії…Застоломукраїнськогоселянинабільшачистота,аніжзастоломумосковськогокнязя…».

РосійськийвченийВасильЗуєв,якийу1781-1782рр.задорученнямімперськоїакадеміїнаукподорожувавУкраїною,подавцікавівідомості,головнимчином,проСлобожанщину.Вінвиразнозазначив,щонаХарківщинінародсвоєюмовою,одягомізвичаємзовсімвідміннівідросіян.Зокремапрооселіслобожанвінговорить,щовонидоситьрозлогі,всібудівлідерев′яні,вимазанізовніглиноюівибілені;всерединіхатдужечисто.

Найбільшоїувагисередподорожніх,яківідвідалиУкраїну,заслуговуєпрацяЙоганаГеоргаКоля(1808-1878рр.),німецькоговченогоймандрівника,якийпроїхавусюУкраїнувідХарковадоОдесиівідОдесидоПеремишля.Не

разторкаючисьвзаємовідносинміжукраїнцямиіросіянами,вказуєнаїхрізницю,причомупідкреслюєкультурнуперевагуукраїнцівнад«москалями».

«ВідразаУкраїнцівдоМоскалів,їхніхгнобителів,єтакавелика,щоцеможнаназватиненавистю.Цяненавистьрадшезростаєніжпослаблюється…ВластиваМоскалямлюбовдообожненняцаря,єдляУкраїнцівцілковиточужіінезрозумілі.КоливинехочетеобразитиУкраїнця,тонесмійтеговоритийомупрозавоюванняУкраїниМосковщиною».

Специфічнимирисамислобожанськоїментальностіякорганічноїчастиниукраїнськоїментальностієвідкритістьдозмініновизни;орієнтаціянаіндивідуальнудуховністьіцінністьокремоїуспішноїжиттєвоїпрактики;привітність,переважання«сердечного»,чутливогоначала;схильністьдосамовираженнязадопомогоюмистецтватаосвіти.