Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
«Просвітами»Слобожанщинибуловідкрито:
ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
Катеринославській,Харківській,Курській,Полтавськійгуберніях»,діяльність«Просвіт»Харківщини,якносіївнаціональноїкультури,булозгорнутомайжеповністю.
Проте, вже впродовж зимово-весняного періоду 1920 р. майже всі
«Просвіти»,закритіденікінцями,відновилисвоюроботуіудоповненнядоних,укожномуповітіутворилисядесяткинових.Активнуучастьувідродженні
«Просвіт»продовжувалибратидіячінауки,культури,інтелігенція,населення.Наслідкомїхспільнихзусильсталоте,щодопочатку1921р.просвітніхтовариствнаХарківщинідіялоужеблизько450.Зокрема,доосені1920р.лишеусферіпозашкільноїосвітирозпочалодіяти100вечірніхшкіл,400курсівлікнепу,5народнихуніверситетів,1050бібліотекіхат-читаленьтабагатоіншихосвітніхосередків.Цямережаосвітніхзакладівсприялатому,щокількістьнеписьменногоімалограмотногонаселеннякраюпомітнозменшилася.Зурахуваннямроботизліквідаціїнеписьменностіпопередніхроків,допочатку1921р.,залежновідповіту,чисельністьнеписьменногонаселенняскоротиласяна40-60відсотків.
Висновок:розвитокосвітинаСлобожанщинівпродовждругоїполовиниХVІІ-початкуХХст.тривавбезперервно.ХарківськийколегіумзпочаткусвогоіснуванняставцентромосвітитакультуринелишеСлобожанщини,алейусієїУкраїни.ВідкриттяуХІХст.університетусталознаковоюподієюдляЛівобережноїУкраїнитаРосійськоїімперії.ПотребивосвіченихлюдяхпризвелидовідкриттянизкисередніхнавчальнихзакладівуХарківськійгубернії.Діяльність«Просвіт»наХарківщиніврокиУкраїнськоїреволюціїсталаважливимчинникомувідродженнінаціональноїсвідомостінаселеннягубернії,зростаннярівняйогоосвіченості,бажанняотримуватизнаннярідноюмовою.
Запитаннядлясамоконтролю
ЩовплинулонастворенняХарківськогоколегіуму?
Визначитистани,дітиякихнавчалисяуколегіумі.ВизначитипричинивідкриттяХарківськогоуніверситету.
Учомуполягалискладнощіпривідкриттіуніверситету?
Якоюбуласистемаосвітина ХарківщиніуХІХст.?
У чому полягають причини успішної діяльності «Просвіт» наХарківщиніурокиУкраїнськоїреволюції?
Рекомендованалітература
БагалійД.І.ІсторіяСлобідськоїУкраїни.–Х.:Дельта,1993.–265с.
ДаниленкоВ.М.ОсвітаУкраїниврокинаціонально-демократичноїреволюції:хронікаподій(1917-1920).-К.-Под-й,2005.
ЗайцевБ.П.,СкирдаВ.В.таін.Історіярідногокраю.Ч.2.–Х.:Східно-регіональнийцентргуманітарно-освітніхініціатив,2002.–179с.
МедвідьЛ.А.ІсторіянаціональноїпедагогічноїдумкивУкраїні.–К.:Знання,2003.–335с.
ПосоховаЛ.Ю.Харківськийколегіум(XVIIІ–першаполовинаХІХст.).
–Х.:Бізнес-інформ,1999.–161с.
Ріднийкрай:Навчальнийпосібникзнародознавства/Зазаг.ред.І.Ф.Прокопенка.–Х.:ХДПУ,1999.–526с.
СірополкоС.ІсторіяосвітивУкраїні.–К.:Науковадумка,2001.–911с.
Харків–350.Історія,сучасність,стратегіярозвитку:Іст.-екон.огляд.–Х.:Золотісторінки,2004.–320с.
Л.М.Жванко -131- Краєзнавство.Курслекцій
Світоглядірисихарактеруслобожан.
Святаіобрядислобожан.
Житлоіодягслобожан.
Народністрави
Світоглядірисихарактеруслобожан
Першніжвстановитихтожтакіслобожани,короткозупинимосянатеоретичнихзасадахетнографічноїнауки.Так,потрібнозазначити,щонаосновіособливостейтрадиційноїматеріальноїідуховноїкультурийпобутународувизначаютьсяпевніетнографічнігрупийісторико-етнографічнізоничирегіонитериторіїйогорозселення.Локальнівідмінностійрізновидитрадиційноїкультурихарактернідлявсіхвеликихнародів,якізаймаютьзначнутериторію.Походженняетнографічнихгрупускладінародностічинаціїрізне.Частоценащадкиколишніхплемен,котрізлилисяународність,зберігшипевніособливостіпобуту,матеріальноїітрадиційноїдуховноїкультури,мовитощо.
Етнографіядотогождаєрозуміннясвогонароду,йоговідміннихрисупорівняннізіншиминародами,особливостіментальності,світосприйняття.Цеусвідомленнясебеяк«ми»іпротиставлення«вони».«Ми»–всі,хтоговоритьнашоюмовою,живеоднимжиттям,володієнаціональноюпам’яттю,знаннями,досвідом,мораллю,релігією,певноютериторією.«Ми»–українськийнарод,ізнаборомспецифічнихрисхарактеру–ментальністю.
ПорядзтимукраїнцівмежахУкраїнирозселенівкількохісторико-етнографічнихземлях,що,всвоючергу,накладаютьпевнівідмінностінаїїпредставників.
СьогодніприйнятовиділятивУкраїнішістьісторико-етнографічнихземель–Полісся,Карпати,Поділля,СередняНаддніпрянщина,ПівденьтаСлобожанщина.
Потрібнозазначити,щооднимізпершихісторичнихджерел,дебуло
згаданопросвітоглядніособливостіслобожанстав«ТопографічнийописХарківськогонамісництвазісторичноюпередмовою…»за1788р.НайогосторінкахавторІ.О.Переверзєвпро«всеобщийнравъжителевукраинскихъ»[певнарічвінмавнаметіслобожан]писавтак:
«Духъевропейскойлюдскости,отчужденныйазиатскойдикости,питаетъвнутренніячувствакакимъ-тоусладженіем;духлюбочестія,превратясьвънаслѣдноекачествожителей,предупреждаетърабскіянизриновенияипоползновенія;послушенъгласувластейсамопреклоннобезърабства.Духъобщагосоревнованіяпрепинаетъстезидеспотизмаимонополіи».
ДоцьогопитаннязвертавсяіГ.Ф.Квітка-Основ′яненко,опублікувавшиетнографічнийнарис«Украинцы»(Санкт-Петебурзі,1841р.)вінписав:
«Люди,щонаселялининішнюХарківськугубернію,переважнобулиукраїнціімали[зіншимиукраїнцями]однумовуйоднізвичаї,алезчасутутешньогопереселеннявсилужиттєвихумовзначновідхилилисявіднихдопомітноїрізниці…
Слобожанинохайний,гостинний,щиросердноввічливий…Безвладийначальстванеможепробути,чекаєрозпорядженняівиконуєїхбезухиляння;непринижуєтьсязкорисливості,прагнедознаньісправдідосягаєїх,особливо[цестосується]духовенства,якевХарківськійгуберніїщодознаньіморальностіможебутивзірцем…»
Однимізавторитетнихдослідниківдуховностіслобожан,безумовно,єМ.Ф.Сумцов.Самейомувдалосястворитиуявнийпортретслобожанина.Важливимджереломвизначеннясвітогляднароду,найогодумку,єписьмовіджерела,записанірідноюмовою–казки,пісні,оповідітазвичаї.Слобожанин,надумкувченого: