У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
Приймалидоучилищадівчатусіхстанів.У1870р.жіночіучилищаперетворені
угімназії.Курсповноїгімназіїзбільшивсянаодинрік,тобто7років.Обов'язковіпредметипоповнилисьвідомостямищодоведеннядомашньогогосподарюваннятагігієни.Длятихдівчаток,якізакінчиликурсжіночоїгімназіїібажалиодержатиправоназваннядомашніхнаставницьівчителів,булоорганізовано8(спеціальний)клас.
ЖіночимнавчальнимзакладомуХарковібулоучилищедлядівчатоксвященників.МетаЄпархіальногоучилища-укоріненняусвідомостіучнівправославноговчення,християнськоїблагопристойності,духусмиренності,любовдопорядку,атакожпідготовкамайбутніхдружинсільськихсвященників.У1866р.приучилищібуловідкритопрактичнушколудляпідготовкивикладачокцерковно-парафіяльнихучилищ.Програмавикладаннябуладоповненакурсомпедагогіки.
У1868р.буловідкритохарківськужіночугімназіюД.Д.Оболенської.Допочатку1870р.внійбулошістьзвичайнихіодинпідготовчийклас,вякихвикладанняпроводилосьзапрограмами,затвердженимиМіністерствомНародноїосвітидляжіночихгімназій.Основнимизасобамиестетичноговихованнябулималювання,співи,музика.Дляознайомленнягімназистокізкращимитворамиросійськихтаіноземнихлітераторіввлаштовувалисьлітературнівечори,виконувалисьмузичніп'єси,повідомлялисьпрорізніподіївжиттітадіяльностіписьменників,пояснювалисьтворитапідкреслювалосьїхзначення.Деяківихованкистаршихкласівчиталисвоїтвори.Крімтого,ученицівивчалианглійськумову,бухгалтерію,гігієну.Слідзазначити,щожіночігімназіїдіялиівповітовихмістахХарківськоїгубернії.
У50–60рр.Російськуімперіюохопивмогутнійгромадськийрухнакористьнародноїосвіти.УпершійполовиніХІХст.уХарковііснувалодвічоловічітаоднажіночінедільнішколидлядорослогонаселення.НайбільшоюпопулярністюуХарковікористуваласянедільнашколаХристиниДмитрівниАлчевської(1841-1920),видатноїподвижниціосвітисереднаселення,знаногопедагога,віце-президентаМіжнародноїлігинародноїосвіти.У1862р.Х.Д.Алчевськанелегальновідкрилабезкоштовнужіночунедільнушколу,вякійнавчалося50учениць.Їїпереслідували,залякували,часвідчасупримушувалиприпинитизаняття.
22березня1870р.Харківськажіночанедільнашколабулавідкритаофіційно.Удосконалюючиформитаметодинавчанняйзастосовуючиїхнапрактиці,«учні-недільники»всегострішевідчувалипотребувпосібниках.Ітутїмставупригодітритомнийбібліографічнийпокажчик«Чточитатьнароду»
У1869р.уХарковібуло
створеноТовариствопоширенняграмотностісереднароду,першимголовоюякогоставвидатнийвченийМ.М.Бекетов.
(1884-1906),1150статейякогоналежитьХ.Д.Алчевській.Третійтомпокажчикамістив«Изданиядлянароданаукраинскомязыке».За43рокиіснуванняшколиосвітуздобули20тис.жінок.ЗаїїзразкомвідкривалисянедільнішколивіншихмістахРосійськоїімперії.
ЗагаломрозвитоксередньоїосвітинаСлобожанщиніуХІХст.відбувавсявруслізагальноімперськоїосвітньоїполітики.Утойжечасзростаннякількостінавчальнихзакладівсвідчивпропотягдознаньнаселеннякраю,причомуяквгубернськомумісті,таківповітахХарківщини.
ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
УчасиУкраїнськоїреволюції(1917-1921рр.)наХарківщиніактивізуєтьсядіяльність«Просвіти»,якапочалаактивновпливатиназростаннянаціональноїсвідомостіукраїнстваСлобожанщини,зростаннярівняйогоосвіченості.Активнеутворення«Просвіт»наХарківщині,якувсійУкраїні,розпочалосянавесні1917р.,коливгуберніїбулоутвореномайже100
«Просвіт»,анасередину1919р.їхужедіяло300,окремізякихмалиподекількафілій.Природо,щоцентромкультурно-освітньогожиттягуберніїбувХарків.Уньомупрацювавуніверситет,5інститутів,великагубернськабібліотекатадесяткиіншихкультурнихіосвітніхзакладів.Навесні1917р.заініціативиД.Багалія(голова),І.Світличного(секретар),М.Сушицького,Д.Зеленінатаіншихвідомихдіячівнаукиікультурикраюбулозаснованотовариство«Просвіта»ім.Г.Квітки-Основ’яненка.Оскількикультурно-освітнясферамістабула,якнатойчас,доситьрозвинена,то«Просвіта»усвоїйдіяльності,напочатковомуетапісвоєїроботи,поставилатакізавдання:
Длявирішенняпоставленихзавдань,насамперед,необхіднобулопідготуватиновіпедагогічнікадританалагодитисистемуперепідготовкипрацюючихосвітян,якібмогливестиукраїномовненавчання.Реалізовуючицюпрограму,«Просвіта»допомоглаорганізувати,учительськікурсиприХарківськомууніверситеті.ДороботинанихбулизалученівикладачіукраїнськоїфілологіїО.Синявський,Л.Булаховський,П.Ковалевський,
розширюваласяпідготовкаучителів-україністівінаісторико-філологічномуфакультеті.Курсидіялинапостійнійоснові.Нанихводночаснавчалосяпонад
300освітянХаркова,атакожгрупаучителівзгубернії.Наприклад,однавчителька,щобпотрапитинакурси,авонамешкаланавіддаленомувідзалізниціхуторі,прийшлапішкидоХаркова,подолавшиприцьому120км.
Закошти«Просвіти»вмістібуловідкритоукраїнськугімназіюім.Б.Грінченка,заснованодекількапочатковихшкіл.ЗаклопотаннямРадитовариства«Просвіти»восени1917р.ушколахмістарозпочалосяуведеннявивченняукраїнознавчихдисциплін:українськоїмови,літератури,історії,географії,культуриУкраїни.Забезпечуючиїхвивченнянеобхідноюлітературою«Просвіта»закупиладлядрукуваннякнижокзначнукількістьпаперуізамовилаїхвиданняумісцевійдрукарні.Фінансовопідтримувала
«Просвіта»газету«Ріднеслово».Наїїсторінкахсистематичнодрукувалисяматеріали,спрямованінапідтримкуукраїнськоїосвітинашогокраю.Коштомтовариствабулотакожнадрукованосеріюкнижокіброшурзтворамиукраїнськихписьменників.Виданоблизько35тисячпримірниківплакатівталистівокірозісланоупросвітніосередкимістаігубернії.Уцихдрукованихматеріалахпропагуваласянеобхідністьпідтримкитаподальшогорозвиткуукраїнськоїшколи.
Заходи«Просвіти»,місцевихорганіввлади,різнихгромадськихорганізаційщодоформуванняукраїнськоїшколиуХарковісприялитому,щовпродовж1917-1919рр.умістівідкрилосяабоперейшлонаукраїномовневикладання11із122шкіл.З23,5тис.учніввукраїнськихшколахнавчалося3,2тис.,анавчанняпроводило100учителів-україністів.
«Просвіта»,враховуючирішенняурядівУНРтаУкраїнськоїДержави,надавалаорганізаційнуіпрактичнудопомогупоствореннюумістісистемидошкільноговиховання.За1917-1919рр.такихдошкільнихзакладівуХарковібуловідкритоблизько20тадекількадесятківкімнатдитининазаводахіфабриках.Дляроботиунихготувалисяпедагогидошкільноговиховання.Дитсадкистворювалисяякукраїнські,такідлядітейнаціональнихменшин.
«Просвіта»бралаучастьурозбудовіпрофосвітивмісті.Товаристводопомагаловідкриватиустаршихкласахвищихпочатковихшкілтагімназіях.Запрофесієюнавчанняунихбулопереважнозорієнтованонанаданняпервиннихнавиківпідростаючомупоколіннюдляроботинапідприємствахлегкоїабоважкоїпромисловості.Поступовоупрофесійнікласи,апотіміуавтомобільніпрофучилищауводилосяукраїномовневикладання.
Длямалограмотнихабонеписьменних«Просвіти»організовуваликурсиліквідаціїнеписьменності,вечірні,недільнішколи.Практикуваласяітака
формаборотьбизнеписьменністюякорганізаціяубібліотеках,клубах,при
«Просвітах» вечорів читання художньої літератури для неписьменнихгромадян.
Вагомимзасобомпідвищеннязагальногорівнянаселеннябулибібліотеки.УХарковіу1917р.діялагубернськабібліотека.Їїфондинарахувалипонад200тис.найменуваньрізноїлітературитаперіодичнихвидань.Длябібліотечноїмережізакуповувалисякнигинаринках,убукіністичнихмагазинах,середякихбулобагатоістаровиннихтарідкіснихвидань.Фондибібліотекпоповнювалисятакожукраїнськоюперіодикою.
У Харкові великою популярністю користувалося кіно. «Просвіта»підтримала ініціативу створення у Харкові кіноакадемії. Допомагала
«Просвіта»поширюватикіноусільськумісцевістьгубернії.Зцієюметоюдіялокількамандрівнихкінотеатрів.Вагомемісце
уроботі«Просвіти»ім.Г.Квітки-Основ'яненказаймалапроблемарозвиткуукраїнськогообразотворчогомистецтватаналагодженняохоронийзбереженняпам'ятоккультуривіднищення,пограбуванняівивезеннязарубіж.БагатоцінностейбуловивезенодоРосіїпідчасукраїнсько-більшовицькоївійнизимою1917-1918рр.Утовариствіцимпитаннямзаймалисябезпосередньомистецькітамузейнікомісії.УнихпрацювалиД.Багалій,А.Покровський,В.Штефенко,О.Федоровськийтаіншівідомідіячінаукитамистецтва.
Заучастюкомісії,місцевихорганіввлади,зацікавленихорганізацій,відомогохудожникаС.Васильківськоговлітку1918р.уХарковібуловідкритомузей«СлобідськоїУкраїни»ізібранодойогофондівпонад600полотенрізнихшкілживописуЄвропиіАзії,утомучисліособистіроботиС.Васильківськоготачастинаполотенйогоприватноїколекції.
«Просвіта»організуваладляпрацівниківдержавнихустановпостійнодіючіукраїномовнікурси.Нанихводночаснавчалосяблизько300державнихслужбовців,керівниківпрофспілкових,кооперативнихорганізацій,закладівкультуриХарковатаіншихмістгубернії.
Важливимнапрямкомрозбудовиосвітиуцірокибуловиданнятакоїлітератури,насторінкахякоїширокагромадськістьмоглапрочитатиправдупроісторіюукраїнськогонароду,буливідображеніздобуткикультури,особливостіприродитаекономікирідногокраю.ЦюскладнуйводночаспатріотичнуроботувзявнасебеХарківськийкредитнийсоюзкооператорів,якийу1918р.заснувавумістівидавництво«Союз».Метоюйогоствореннябуловиданнякнигдля«…підняттянародноїсвідомостійбулинеобхіднимидляПросвіт,народнихбібліотекікооперативів».Така
патріотичнапозиціябулазумовленаспівробітництвомізвидавництвомгромадськихдіячівтавидатнихвченихХаркова–О.Єфіменко,М.Сумцова,Г.Хоткевича,О.Синявського,Ф.ШмітаізголовоюправлінняСоюзуД.ГасенкомтачленамиправлінняВ.РубінськимтаП.Шніпко.Д.Багалійочолювавспеціальнувидавничукомісію,іякий,якпідмітивМ.Сумцов,поставивукраїнськевидавництвонаміцнийґрунт.
Протягом 1918 р. світ побачили
Восени1918р.,коливУкраїнірозгорнуласядискусіяпронаданняросійськімові
статусудругоїдержавноїмови,«Просвіта»Харковавиступилаактивнимпоборникомвідстоюванняєдиноїдержавноїмови–української.
надзвичайноважливівидання:«ІсторіяСлобідськоїУкраїни»(Д.Багалій),
«Короткийнарисукраїнськоїмови»(О.Синявський),«Слобожане.Історико-етнографічнарозвідка»(М.Сумцов),«Местныефинансы»(О.Марков),колективнийкраєзнавчийпосібник«ПриродаинаелениеХарьковскойгубернии»(укладачі–професориМ.СумцовтаВ.Талієв,приват-доцентиО.ФедоровськийтаВ.Барвінськй,В.Аверін,І.Ємельянов).Упередмовідокраєзнавчогопосібника«ПриродаинаселениеСлобоскойУкраины»професорВ.Талієвписав:
«НиніпереднаселеннямУкраїниізокремаСлобожанщинисходитьзоряновогожиття.Йоготворчійпродуктивнійдіяльностівідкриваєтьсяширокийпростір,непов’язанийзнасильницькимиполітичнимипутами.Аледляйогопотрібнознатисвійкрай,йогоминуле,йогоприроду,йогопозитивніінегативністорони.Стараросійськаісторіябуламалосприятливадля
«самодіяльності»йзнайомствазвласноювітчизною,якаперебувалауповнійзневазі.Тепертакогонемаєбути».
Упланахбуловиданнялітературизатематичниминапрямами.Нажаль,денікінськийрежим,азгодомновевторгненнябільшовиківтавстановленнярадянськоївладиприпинилодіяльністьпатріотичноговидавництва.
Порядзхарківською«Просвітою»активнодіялибагатоіншихпросвітніхорганізаційумістах,повітовихцентрахіселахгубернії.ЗаприкладможнавзятиБогодухівськийповіт.Уньомуна258сілдіяло36
«Просвіт»,кожназякихмалаподекількафілій.Просвітницькоюроботоювповітібулоохопленомайжеполовинанаселенихпунктів.Особливоплідносередпросвітніхорганізаційповітупрацювала«Просвіта»селаПрохорівки.Цетовариствоутворилосяуквітні1917р.ідойоговступило150жителівсела.
«Просвіта»малатакожтрифіліїусусідніхселах,уякихпрацювало160активнихчленів.Зафінансовоїпідтримки«Просвіти»нижчупочатковушколу
булореформованоусемирічнугімназію.Закупленодляшкільноїбібліотеки600,середіншихйукраїномовних,підручників,підготовленідляроботиугімназіїучителізнеобхіднимрівнемкваліфікації.Піклуючисьпропідростаючепокоління,«Просвіта»відкрилауселідитсадокзупорядкованоюсистемоюпедагогічногоіфізичноговихованнямалят.НаХарківщинітакихактивнихорганізаційукожномуповітідіялодесятки.Зокрема,«Просвіта»с.Слобода-БарвінковаІзюмськогоповітувідкрилаусвоємуселіукраїнськугімназію,вечірнюшколу,курсиукраїнознавствадлякерівників
УСумськомуповітібулозаснованомережубібліотек,
хат-читалень,клубів,гуртків
художньоїсамодіяльності,авСумах-Українськийнароднийуніверситет.Ужовтні1918р.цейгромадськийнавчальнийзаклад,зарішеннямповітовогоз'їздутовариств«Просвіта»,бувреформованийуповноціннийвуз.Уйогоструктурідіялиісторичнийтафілологічнийфакультети.
місцевихорганіввлади,бібліотеку,клуб.Заснувалавеликугрупуіхудожньоїсамодіяльності,длякерівництваякоюзапросилинавітьспеціалістазКиєваівизначилийомуоплатупраціу500крб.намісяць.Цебуланатойчасдоситьвисоказарплата,бо1пуд(16кг.)крупинабазарікоштуваввід7до10крб.Великаівпливова«Просвіта»діялауСумах,якадотогожмаладесятьфілійуселахповіту.