Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
Краєзнавствозазмістовимнаповненняммаєкільканапрямків.Прицьому,данийподілдоситьумовний,оскількидомоглисязгрупуванняйогона
«чисті»складові(напрямки)–справанепроста.Томувсілякийподілна
практиці–доситьумовний.П.Т.Тронько,головаНаціональноїспілкикраєзнавцівУкраїни,якнезаперечнийавторитеткраєзнавчоїнауки,середіншихвиділяєтакінапрямкикраєзнавчихдосліджень:
Зупинимосянахарактеристицідеякихкраєзнавчихнапрямків:
Історичнекраєзнавствовивчаєісторіюокремовзятоїмісцевостітарозмаїтогоколаоб'єктівісторіїміст,сіл,фабрикізаводів,навчальнихзакладів,науковихустанов,суспільно-політичнихрухів,родоводіввидатнихосібтаін.,якіоб'єднанітериторіальноюспільністю–краєм.Водночаснаісторичнекраєзнавствопокладаєтьсянадзвичайноважливезавдання–дослідженнямаловідомихсторінокісторіїУкраїни,позбавленняхибнихнашаруванняназначніпластинашоїісторії,сприяннявідродженнянаціональноїгідностіукраїнцівтаформуванняісторичноїпам'ятінароду,тобтогенетичноїпам'ятіцілихпоколіньтакожноїлюдини.
Багатохарків'янпідвпливомідеологіїколишньогоСРСРтасучасноїінформаційноїекспансіїзбокуРосійськоїФедераціїуспотвореномувиглядісприймаютьфактголодомору1932-1933рр.–геноцидуукраїнськогонароду.Утойжечас,вартопам'ятати,щосамеХарківськаобластьсталаепіцентромголодомору,щосамезХарковапоширювалисякремлівськідирективищодовилученняпродовольстватакоштівуголодуючогонаселення.
Етнографічнекраєзнавстводосліджуєнароднуматеріальнуйдуховнукультуру–звичаїтаобряди,побут,одяг,уснународнутворчість.
Завданняцогонапряму–відродженняізбереженнятрадиційнародувйогорегіональномубагатоманітті;відродженнятапопуляризаціянароднихсвят,звичаївіобрядів,народнихремеселтощо.
П.Т.Тронькозазначє:«…малоприділяєтьсяувагидослідженнюпроблеметнографічногокраєзнавствавУкраїні.Міжтим,цягалузькраєзнавства–одназвизначальнихланоквивченняісторіїтакультурикраю,щоповиннапосістиналежнемісцеудіяльностікраєзнавців…Цеважливийнапрямоккраєзнавства,щопередбачаєширокийспектрстудійматеріальноїідуховноїкультури».
Літературнекраєзнавствовивчаєлітературнийпроцесрідногокраю,досліджуєжиттявидатнихземляків-письменниківіпоетівтаін.
Надзвичайноважливезавданнялітературногокраєзнавства–відродження
забутихіменрепресованихпоетівіписьменниківдоби«Розстріляноговідродження»,плеядаякиху20-поч.30-хрр.XXст.творилисамеуХаркові–столицірадянськоїУкраїни.ІменатакихсвіточівукраїнськоїлітературиякМиколаХвильовий,ВалеріанПідмогильний,МайкЙогансон,СергійПилипенкоібагатоіншихлишезіздобуттямнезалежностіУкраїнисталивідоміширокомузагалуіцепритому,щосамевонитворилиновітнюукраїнськулітературуХХст.вумовахрадянськоїтоталітарноїсистеми.Крімтого,необхідновідродитивсюповнотурозвиткуукраїнськогонаціональногописьменства,оскількибагатозних«приписувалися»російськійлітературі,атакожвстановитимісцяпохованнялітераторів.
Географічнекраєзнавстводосліджуєріднийкрай,керуючисьосновамигеографічнихзнань.
Доважливихйогозавданьналежитьповерненняісторичних,власнеавтентичнихукраїнськихгеографічнихназввулиць,місттаін.ЩейдосівХарковієвулиціКосіораіПостишева,проспектироковинрадянськоїісторії,утойжечасіменавизначнихдіячівУкраїниназванімалесеньківуличкиабовзагалізабуті.ДепроспектиД.І.Багалія,М.Ф.Сумцова,ІванаСірка,В.Н.Каразіна?Питаннябільшніжриторичне.
Відкритоюзалишаєтьсяйпроблеманалежногодоглядумогилвидатниххарків'ян,якіпринеслимістувсесвітнюславу.НамісціпохованняархітектораО.М.Бекетова,істориківД.І.МіллератаД.І.Багалія,театральногокорифеяМ.Л.Кропивницького,просвітниціХ.Алчевської,ректорауніверситетуП.П.Гулака-Артемівського,всесвітньовідомогомовознавцяО.О.Потебні,М.Ф.Сумцова,С.І.Васильківськоготаіншиху70-тірр.XXст.керівництвоПолітехнічногоінститутуспорудилоспорткомплекстамолодіжнийпарк.
Краєзнавчідослідженняведутьнадержавномутагромадськомурівні,тобтомаютьдвіформиреалізаціїсвоїх
завдань.Громадськекраєзнавствоохоплюєширокийсуспільнийзагал,який,усвоючергу,об'єднуєтьсянавколоВсеукраїнськоїспілкикраєзнавців.Українськоготоваристваохорони
16жовтня2008р.ПостановоюКабінетуМіністрівУкраїниСпілцікраєзнавцівУкраїнибулонаданостатуснаціональної.
пам'ятокісторіїтакультури,історико-краєзнавчихмузеїв,щодіютьнагромадськихзасадах.Якнаприклад,можнаназватимузейнийкомплексХНАМГ,працівникиякогопроводятьдлястудентствавиховнізаходисамезкраєзнавчоїтематики.
УХНАМГпрацюєІванЮхимовичСаратов,кандидаттехнічнихнаук,лауреатпреміїРадиміністрівСРСР,ЗаслуженийпрацівниккультуриУкраїни,головаХарківськоїобласноїорганізаціїВсеукраїнськоїспілкикраєзнавців,якийбагатороківзаймаєтьсякраєзнавчимидослідженнями.Їхрезультатомсталипонад50працьзкраєзнавстваСлобожанщиниувітчизнянихтазакордоннихвиданнях,зних–монографії«Харкове,звідкиім'ятвоє?»,«ІванСірко».Закнигу«ІсторіяХарківськихгербів»І.Ю.Саратовотримавпреміюім.Д.І.БагаліяХарківськогоміськвиконкому(2000р.),ау2004р.нагородженийвідзнакоюміськогоголови«Застаранність.350роківзаснуванняХаркова.1654
2004».У2005р.світпобачилановапрацякраєзнавця–«Харкове,звідкиім’ятвоє?»,у2008р.–«ХарківськийполковникІванДмитровичСірко».
НадержавномурівнікраєзнавчідослідженняздійснюютьнауковціІнститутуісторіїУкраїниНАНУкраїни.
ЗаразвУкраїнідієдержавна«Програмарозвиткукраєзнавстванаперіоддо2010року».Їїзавдання:
удосконаленнянауково–методичноїбазикраєзнавства,посилення
науковоїобґрунтованості,забезпеченнянеупередженостікраєзнавчоїлітератури;
сприянняформуваннюугромадянусвідомленнясвоєївідповідальності
зазбереженняіпримноженнядуховнихскарбів;
перевиданнябагатотомноїенциклопедії«ІсторіямістісілУкраїни»,енциклопедичногодовідника«ІсторичнімістаУкраїни,іншихдовідників,путівниківуційсфері».
25листопада2002р.навиконанняположень«Програмирозвиткукраєзнавстванаперіоддо2010р.»постановоюПрезидіїНаціональноїакадеміїнаукУкраїнибулоствореноМіжвідомчукоординаційнурадузпитанькраєзнавства,якуочоливакадемікП.Т.Тронька.Уїїскладі–С.І.Посохов,докторісторичнихнаук,професор,деканісторичногофакультетуХарківського
національногоуніверситетуім.В.Н.Каразіна,знанийісториктакраєзнавець.ОсновнимзавданнямРадиєкоординаціянауковихдослідженьтагромадськоїдіяльностіугалузікраєзнавства,краєзнавчоїроботинавчальнихзакладів,архівів,музеївібібліотек,іншихдержавнихустановтагромадськихорганізацій.
Викладачівищихнавчальнихзакладів,співробітникиархівів,бібліотек,
музеївтакожзаймаютьсякраєзнавчимидослідженнями,оприлюднюючирезультатироботинарізнихконференціях,семінарах,круглихстолах,учисленнихпублікаціях.Так,надзвичайноцікавоюсталамонографіякандидатаісторичнихнаук,доцентаХНУім.В.Н.КаразінаА.В.Скоробагатова«Харківучасинімецькоїокупації(1941-1943)»(X.,2004),насторінкахякоїпостаєжиттяхарків’янустрашнірокифашистськоїокупації.
Такимчином,лишекомплексневивченнярізнихнапрямківкраєзнавстваіззалученнямвченихтааматорів-краєзнавцівдозволитьвідтворитинеповторнукартинужиття,історії,матеріальноїйдуховноїкультурикраю.