
- •Харківськанаціональнаакадеміяміськогогосподарства
- •Автор:л.М.Жванко,кандидатісторичнихнаук,доценткафедриісторіїікультурологіїХарківськоїнаціональноїакадеміїміськогогосподарства
- •©ЖванкоЛ.М.,2010
- •Вступ………………………………………………………………………………6
- •Бібліографіязкурсу……………………………………………………………...150Термінологічнийсловник……………………………………………………….153
- •Основнізавданнякурсу«Краєзнавство»:
- •Метаіпредметкурсу
- •Краєзнавство–цекомплекснауковихдисциплін,різнихзазмістомтаметодамидослідження,якіздійснюютьнауковетавсебічнепізнаннякраю.
- •Найхарактернішими ознакамикраєзнавстваєйогобагатогалузевість,
- •Напрямки,формитазавданнякраєзнавчихдосліджень
- •Становленнякраєзнавстваякнауки
- •ДолякраєзнавствауXXст.
- •Другаполовина80-хрр.
- •«Київськастаровина»,з1995р.–ІсторичнетовариствоНестора-Літописця.З1993р.Почаввиходитинауково-
- •Висновок: на початку XXI ст. Наукове краєзнавство набуває
- •2.1.Поняття«археологічнакультура»
- •Специфічнірисицьогопоняття:
- •2.2ПервіснаісторіяХарківщини
- •Археологічнізнахідкиумовноможнаподілитинатакігрупи:
- •Археологічнікультурикраю:
- •Середньостогівськакультура
- •КультурахмідноготабронзовоговіківУкраїни.
- •Ямнакультура
- •Катакомбнакультура
- •Культурабагатоваликової(багатопружкової)кераміки
- •Супроводжувальнаїжатаслідитризниувиглядічерепівтакістоктварин.
- •Зрубнакультура
- •Бондарихінськакультура
- •КочовийсвітіХарківщина
- •Досліджував скіфські поховання на
- •Харківщинавчасиранньогосередньовіччя
- •СтародавнємістоДонець
- •ДикеПоле.
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни.
- •Адміністративно-територіальнийустрійСлобожанщиниісоціальнаструктураудругійполовиніXvii–кінціXviiIстоліття.
- •ДикеПоле
- •Причини,етапи,напрямкизаселенняСлобідськоїУкраїни
- •ХвилізаселенняСлобожанщиниукраїнцями(заД.І.Багалієм):
- •Адміністративно–територіальнийустрійісоціальнаструктураСлобожанщиниуполовиніXvii–кінціXviiIстоліття
- •Структуравладислобожанськогополку
- •ВостаннірокиXviіІст.,асамеу1796р.ІмператорПавлоІнаказавліквідуватиХарківськенамісництвота
- •Відповідінапитання,пов′язанізісторієюХарковадаємонументальнапрацяД.І.БагаліятаД.П.Міллера«ИсториягородаХарковаза250летсуществования(с1665по1905-йгод.)»–найкращийінеперевершенийлітописміста.
- •Еволюція зростання кількості українського і великоросійськогонаселенняу60–70рр.ХviIст.(заданимиД.І.Багалія)
- •«Изначальнонаселениеданнойгуберниибылоукраинским».
- •Версіїщододатизаснуванняміста:
- •Теоріїпропоходженняназвиміста
- •РечкаХарковаотгородищасверсту…».І.
- •БудівництвоХарківськоїфортеці
- •УдругійполовиніXviІст.Харківськафортецямалавиглядспорудичотирикутноїформи,оточеноїукріпленнями,характернимидлябагатьох
- •ГербмістаХарковаігербиповітовихмістХарківськогонамісництва
- •УxiXст.ГербмістаХарковата Харківської губернії двічі
- •Ремесласлобожан
- •Рядупрофесійвмежахмістауспілки–
- •ТоргівлянаСлобожанщині
- •Вигіднегосподарсько-географічнерозташуванняХарковаперетворилойогоуXviiІст.НаодинзнайпотужнішихекономічнихцентрівРосійськоїімперії.
- •УцічасинаСлобожанщиніфункціонувалиярмаркитрьохступенів:
- •Маліярмарки–«маловажныяторжища,которыхздѣсьоченьмного;тутпродажаикуплябываетскоропостижная».
- •ВеликимиярмаркамиХарковауXviiІст.Були:
- •На1732рікцінинаярмаркахтабазарахХарковабулитакі:
- •ЕкономічніпроцесинаСлобожанщиніуХіХстолітті
- •ЛітератураСлобожанщиниуХіх-початкуХХстоліття
- •У ці роки розкрився поетичний
- •Літературнийпроцес20–30рр.XXстоліття
- •Активнествореннялітературнихорганізаційсупроводжувалосьпоявоюзначноїкількостіперіодичнихвидань.
- •Висновок:розвитокхудожньогослованаСлобожанщиніпройшовтривалий,позначенийзлетамиітрагедіями:відпершихнароднихпісень,якілуналинадДикимПолемдовисокохудожніхтворівсвітовогорівнядоби
- •XiXст.ДаломистецтвуХарківщинитасвітувидатніімена–художників-реалістівС.І.Васильківського,і.Ю.Репіна,п.О.Левченка,г.Семирадського.
- •ІлляЮхимовичРєпін(1844-1930)своєютворчістюпринісвсесвітнювідомістьхудожньомумистецтвуХарківщини.Його«Спаситель»,
- •Театральнемистецтво
- •ВеликийуспіхмавОлдріджухарківськихстудентів,якілюбилиіохочечиталиВ.Шекспіра.
- •У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
- •ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
- •Музичнемистецтво
- •ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
- •Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
- •Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
- •Назвуж«колегіум»училищеотрималоЖалуваноюграмотою,якувиклопотавуЄ.ТихорськийцариціАннив1731р.
- •8.2.ВідкриттяХарківськогоуніверситету
- •ПершадокументальназгадкапроідеювідкриттяуніверситетувХарковіміститьсявприватномулистіВ.Н.Каразінахарківськомусвященику,місцевомудіячуосвітиВ.Фотієвувід2травня1802р.
- •ОфіційноХарківськийуніверситетрозпочавсвоюдіяльністьлише17січня1805р.Зтогочасуцядатасталавважатисяофіційнимуніверситетськимсвятом,якевідзначалося,здеякимиперервами,упродовжужепонаддвохсотроків.
- •РозвитоксередньоїосвітивХарківськійгуберніїуХіХстолітті
- •У 1860 р. Було затверджено «Положення про жіночі училища».
- •ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції
- •Отже,«Просвіти»Харківщинидоденікінськоговторгненнявгуберніюу1919р.Провелизначнукультурно-освітнюроботу,спрямовуючисвоюдіяльністьнавиданняукраїнськоїлітературитаперіодичнихвидань.
- •ОднакізвторгненнямнаХарківщинуденікінськихвійськ(червень1919р.),азгодомівиданнявійськовимкомандуваннямнаказу№22(вересень1919р.)«Прообмеженнявивченняукраїнськоїмовиусистеміосвітиу
- •Восновісвітоглядуслобожан,надумкуМ.Ф.Сумцовалежатьтакіпереконання:
- •Святаіобрядислобожан
- •Житлоіодягслобожан
- •М.Ф.Сумцовтакописавінтер′єрслобожанськоїхати:
- •НаціональнийодягХарківщини–якмистецтво,тіснопов'язанеізнароднимизвичаями,фольклором,побутом.ТрадиційневбраннянаселенняСлобожанщинизасвоїмирисаминаближенедоодягуполтавців,хоча
- •Особливостіслобожанськогоодягу:
- •Народністрави
- •М.Ф.Сумцоввиділивтакіголовнінародністравислобожан:
- •.Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губерния.(Пособиепородиноведению).Репринт.Изд.–х.:Сага,2007.–346с.А33.РассохаИ.Н.Украинскаяпрародинаиндоевропейцев.–х.:хнамг,
- •Краєзнавство
ОсвітаслобожанудругійполовиніХVII–ХVIIІстоліттях.
ВідкриттяХарківськогоуніверситету.
РозвитокосвітивХарківськійгуберніїуХІХстолітті.
ОсвітанаСлобожанщинівчасиУкраїнськоїреволюції.
8.1.ОсвітаслобожанудругійполовиніХVII-ХVIIIстоліттях
ПершзавсенеобхіднопобіжнозупинитисянапередумовахрозвиткуосвітинаСлобожанщиніудругійполовиніXVIIст.,тобтозчасу,колипершіпереселенціприбулинаДикеПоле.ВизначнурольуцьомупpoцeciвідігралипереселенцізПравобережноїтаНаддніпрянськоїУкраїни,якіпринеслизсобоюбагатікультурнітапросвітницькітрадиції.УцейчаснаХарківщинібулистворенішколи,ініціаторамиякихбулонаселеннякраю,якехотілонавчатисвоїхдітей.Школивцейчасзасновувалисяпри
Церквах,прицьомупарафіянисаміплатилигpoшiдиректорові,тобтодякові.Томуцізакладиотрималиназвуцерковно-парафіяльних,ащеїхназивали«дяківки».
Церковнішколибулитрикласними.Посададяка
прицерквібулапоєднанаізпосадоюшкільноговчителя.Уцихшколах,якправило,навчалисядітикозаків,заможнихселян,міщанiдуховенства.Iхочанароднішколидавалилишеелементарнізнания(алевтойперіодiцемаловеликепозитивнезначения),слобожаниставилисядонихзповагою.Унихвсебулорідним:iпомешкання,iзв'язокзцерквою,
УXVIIIст.такихнавчальнихзакладівнаХарківщинібулодоситьбагато.Такзпереписуслобідсъкихполків1732р.відомо,щовчотирьохполкахСлобідськоїУкраїнифункціонувало124школи.
братствамиiучитель-дяк,якийбувсамізнародуйживйогожиттям,iмова(навчаннявелосяукраїнськоюмовою),iшкільнізвичаї.
У документах XVIII ст. збереглися згадки про діяльність церковно-парафіяльнихшкілнаХарківщині.
«..Школамістиласябіляцерквийподіляласянадвіхати:воднійживдякзсімействомудругійпоміщалосяшколаздовгимистолами,заякимисиділитрикласишколярів:упершому–ті,щовчилибуквар,удругому–деучиличасословіутретьому–девивчалиПсалтирі;удругомуітретьомуучилийписьму.Школярамибулиймалідіти,йдорослі.Писалиабокрейдоюначорнихдощечках,абочорниламинапапері...Шумливобуловшколі,бокожнийіз30-40школярівувесьголосчитавабоспівавсвоє.Батькиплатилидяковізанаукуінатурою,ігрішми.Якхтокінчавшколу,топовиненбувпринестигорщик
здобноїкаші,покритийхусткою.Дякбравсобіхустку,кашупоїдалишколярі,агорщикрозбивалинадворіудрібнічерепки.Батькотакогошколярапригощавдяка.Ізшколярівскладавсяхор,регентомкотрогобувдяк.Школяріпомогалидяковідзвонитинадзвониці.Літомдякодпускавїхкупатисяурічці,ловитирибу,збиратиулісітаприноситийомугоріхи,груші,калину.Напразникивінвиучувавїхвіршів.Окрімтого,траплялося,щойсіклиучнів,особливопосуботах,борізкапанувалаусюдидумали,щовонаможесправитидитину».
ПевнурольупоширенніграмотийпочатковоїосвітинаХарківщинівідігралимандрівнідяки–учителям,якіпереходилизмісцянамісцеівселахнавчалидітей.Більшістьізнихбуливихованцямирізнихукраїнськихшкілі
«мандрували»вониздебільшогопідчасканікулупошукахзаробітку.ЗдругоїполовиниXVIIIст.кількістьнароднихшкілпоступовозменшується.Цеявищеможнапояснитипроцесомзакріпаченнякозацтватаселян.Требазазначити,щокріпацтвосталонайкрутішимпереломомвекономічномуісоціальномужиттіукраїнцівдругоїполовиниXVIIIст.
Церковнішколи,атакожмандрівнідяки,хочідавалилишепочатковуосвіту,відігралиуXvii-xviiIст.НаХарківщинівеликупросвітницькуроль.
ВідтакпотребаувідкриттінавчальногозакладунаСлобожанщинібула
цілкомлогічноютазакономірною.Томуйперенесенняу1726р.духовноїшколизБілгородадоХарковасталопоштовхомдорозвиткуосвітинаСлобожанщині.Колегіумбуввідкритийу1722р.уБєлгородізавдякибілгородськомуєпископуЄпіфаніюТихорському,вихованцевіКиєво-Могилянськоїакадемії.Проте,якзазначилидослідники,зачотирирокиіснуванняколегіумувцьомумістівінневідчувнавітьчогосьсхожогонатупідтримку,якупотімотримаввіднаселенняХарківщини.
У1726р.духовнашколапочаладіятиуХарковіубудинку,якийЄ.ТихорськийпридбавдлянеїзасвоїкоштиухарківськогополковникаЛ.Шидловського.Школабулаз’єднаназприходськоюкам’яноюПокровськоюцерквою,іувеськомплексзанаказомСиноду1729р.діставназвуУчилищногоПокровськогомонастиря.ОдразужпопереїздішколидоХарковапочалискладатисяїїволодіння.Найбільшзначніблагодійнівнескизробилигенерал-фельдмаршаркнязьМ.М.ГоліцинтаЄ.Тихорський.М.М.ГоліцинкупивселаПісочки,ЗамоськийКуттаіншізхуторамитаугіддямиіпередавнаутриманнявчителівтаучнів.ВолодіннябулирозташованівтакожуВалківському,Зміївському,Ізюмському,Грайворонськомуповітах.ТакихвеликихпожертвуваньнезналапризаснуванніжодназдуховнихшкілРосійськоїімперії.
ПісляперенесенняшколидоХарковавонаотрималастатусвсестановогонавчальногозакладу,уякому,крімдітейдухівництва(хочвонийсклалибільшість),моглиодержуватиосвітудітиіншихстанів:дворянства,козацтва,
міщан,купців,інодіселянства.Уцьомувиявилисядемократичнітрадиціїукраїнськогосуспільства.Самецяобставинастаєпричиноюактивноїпідтримкишколирізнимикатегоріяминаселення,яківважалиїї«своїм»навчальнимзакладом.Крімтого,післяперенесенняшколидоХарковаз’явивсявищийбогословськийклас.Такимчиномсклавсяповнийкурснаук–8класів:богослів’яфілософії,риторики,поетики,синтаксисуіграматики,інфіми,фари,слов’янського.ТакийтипнавчальногозакладуприйшоввУкраїнуізЗахідної
«Всестановністьбулаоднієюзособливостейколегіуму,запозиченанимуКиєво-Могилянськоїакадемії.Цяриса,притаманнаколегіумудовшийчас,буланайхарактернішоюзйогогуманістичнихтрадицій,і
самецимвіндосягпопулярностійповагиурегіоні».
Л.Ю.ПОСОХОВА,дослідницяісторіїХарківськогоколегіуму
Європи,насампередізПольші,девієзуітськихколегіумахіснуваввідповіднийподілнавищі(богослів'ятафілософія)танижчі(риторикатаінші)класи.
ВУкраїніХарківськашколасталадругоюпісляКиєво-Могилянськоїакадемії,школою,якамалаповнийкурснаук,хочнавсійтериторіїРосійськоїІмперіїдоцьогомоментубулолише60осібдуховногозваннязбогословськоюосвітою.