У1919р.УХарковібулостворенопершийпостійнийукраїнськийтеатр«ПершийРадянськийтеатрім.Шевченка».
20-ті-поч.30-хрр.ХХст.–часзлетутеатральногомистецтваміста,
босаметуттворивславетнийрежисерЛесьСтепановичКурбас(25лютого1887,Самбір–1937,Соловки).У1926р.вінперевіздостоличногоХарковатеатр«Березіль»,якийзаснувавуКиєвів1922р.ЛесьКурбасі
«березільці»знайшлисвогодраматурга,п'єсиякогобулиспівзвучніїхніместетичнимзасадам.ТакимдраматургомставМиколаГуровичКуліш.Першоюйогоп'єсою,щопобачиласвітлорампинасцені«Березолю»,стала
«Комунаустепах»(Київ).ТворчаспівпрацятривалаівХаркові.У1926р.результатомйоготворчоїспівпрацііздраматургомМ.Кулішемсталидвіп′єси–«МинаМазало»та«НароднийМалахій».
Уберезні–квітні1927р.уХарковівідбувсязагальноукраїнськийтеатральнийдиспут,вякомуактивнуучастьбравіЛесьКурбас.ПолемікаміжфранківцямиКиєваГнатаЮрія,якминулогоі«Березоля»,якмайбутнього,окрилилоКурбасавтворчихпошуках.Протевжедругийзагальноукраїнськийтеатральнийдиспутучервні1929р.засудивтворчістьрежисера.5жовтня1933р.Л.Курбасабулозвільненозаначебтопровалп’єси«МакленГраса»М.Куліша(головнурольвиконалаНаталяУжвій).БагаточогозтворчихпошуківКурбасанерозумілосяширокимимасамиглядачів.
Одначе,незважаючинанесприятливудлятворчостіатмосферунерозуміння,недоброзичливості,ЛесьКурбаснезанепадавдухом,віндоостанньоїможливостівівборотьбузпоширенимиутойчастенденціямиспрощенства,вульгаризаціїмистецтва.Можливо,саметому,щорежисерневідступив,непоступивсясвоїмипереконаннями,йогобулонаклепницькиобмовлено,звільненозпосадикерівника«Березолю»ізаарештованоуМоскві,девінкількамісяцівпрацювавуєврейськомутеатрінаМалійБронній.ЙогобуловисланонабудівництвоБіломорсько-БалтійськогоканалунаМедвежуГору,потімвідправленонаСоловки.У1937р.після
ПовторногосудуЛесяКурбасаразомзізначноюкількістюпредставників
самеукраїнськоїінтелігенціїбулорозстрілянонаознаменування20-ї
річницібільшовицькогоперевороту.
Музичнемистецтво
НайпершівідомостіпромузичнежиттяХарковаприпадаютьнапочатокXVIIIст.ВжетодіХарківмавнасиченекультурнежиття.Музиказвучалавбудинкахпоміщиків,навулицях,торговихярмарках,демісцевіакторидаваливиставитаконцерти.Умістівеликоїпопулярностінабулицеховімузиканти.ПершідокументипроіснуваннямузичногоцехувХарковідатовані1780р.Цікавийтойфакт,щопоявацьогоцехусприялавиникненнюподібнихколективівуповітахСлобожанщини,чогонебуловіншихгуберніях.
Цехи були не тільки суто ремісничими організаціями, бо в них
поєднувалисямайстри,яківиготовлялимузичніінструменти,виконавцінарізнихінструментах,щотакожспівалинародніпісні,аінодіскладалийсвоїтвори.МузикантиотримувалимузичнуосвітувдодатковихкласахприХарківськомуколегіумі,відкритиху1768р.длявихідцівіздворян,купцівтарізночинців.Учнідодатковихкласіввиступалинаурочистихзборах,приватнихвечірках:співаликанти,граливоркестрі.Уцихкласахвикладаливідомімузиканти:Г.Сковорода,М.Концевич,А.Ведель,Я.Ціх.
НапочаткуХІХст.активізувалосякультурнежиттяХаркова,щопов’язанепершзавсезвідкриттямуніверситету(1805р.),вякомупрацювалинеординарніособи,середякихслідназватиІванаМиколайовичаВітовського.Самевінв1806р.відкривуХарковінотодрукарню,азгодомпершумузичнукрамницю,організувавфортепіаннуфабрику.ЗайогоініціативоювХарковірегулярновідбувалисясимфонічніконцерти.Значноюподієювжиттімістабуловиконанняв1808-1809рр.підкеруваннямІ.ВітовськогодвохораторійЙ.Гайдна–«Порироку»і«Створеннясвіту».ЦеймузикантбувзнайомийзкласикомросійськоїмузикиМ.Глінкою,якийу1838р.перебувавуХаркові.
У1841р.умістібулаздійсненапостановкапершогоактуопери«Життязацаря»М.Глінки.Студентськіхориуніверситетупропагуваликращізразкиукраїнськоїнародноїмузики.У1810-1820-хрр.уХарковібуловідкрито14навчальнихзакладів,у10зякихвикладаласямузика.
РозвитокмузичногомистецтванаХарківщиніудругійполовиніХІХст.пов’язанийзім’ямвидатногомузичноготагромадськогодіяча,диригентаІлліІллічаСлатіна,якийу1871р.очоливХарківськевідділенняРосійськогомузичноготовариства.ЗаініціативоюІ.Слатінаучнівськийсимфонічнийоркестрщорічнодавав10симфонічнихконцертів.УдругійполовиніХІХст.танапочаткуХХст.уХарковігастролювалидиригентитакомпозиториП.Чайковський,О.Глазунов,піаністиікомпозиториА.Рубінштейн.
ХарківвідвідувалийспівакиФ.Шаляпін,М.Баттистині,ТіттаРуффотаін.У1925р.опероюМ.Мусоргського«Сорочинськийярмарок»буловідкритоукраїнськийтеатроперитабалетуім.М.Лисенканабазіросійськоїдержавноїопери.ОпернівиставиставилисявХарковіщенаприкінціXVIIIст.танапочаткуХІХст.,ау1874р.бувзбудованийспеціальнийтеатральнийбудинок,на
СамеуХарковівпершебулипоставленіопериМ.І.Лисенка«Різдвянаніч»(1883)та
«Утоплена»1885).
сценіякоговиступалирізніопернітрупи.У1928р.булавідкритафілармонія,ау1929р.–театрмузичноїкомедії.Театроперитабалетуім.М.Лисенка,театрмузичноїкомедіїтаобласнафілармоніявелизначнумузичнутапросвітницькудіяльністьдраматичномуінституті.
КартинамузичногожиттянаХарківщинібулабнеповною,якщоневисвітитипитаннявиконавськоїкультури–співівтагринаінструментах.СередневтомнихбудівниківукраїнськоїкультурислідзгадатиГнатаМартиновичаХоткевича(1877-1938).Вінзалишивпомітнийслідвбелетристиці,драматургії,етнографії,літературо-імузикознавстві,історіїтаперекладітворів.Окрімтого,вінбувактором,режисером,педагогом,співаком-бандуристом,реконструкторомбандури–небуло,власнекажучи,галузігуманітарнихзнань,дебвіннепрацював.ГруіспівГ.ХоткевичависокоцінилиМ.Лисенко,С.Людкевич,І.Франко,ЛесяУкраїнка.Щевмолодіроки,навчившисьсамотужкигратинабандурі,вінподавсяухорЛисенка,якийгастролювавтодінаУкраїні.МайжерікмандрувавзнимГнатХоткевич,досконалооволодівшизацейчасмистецтвомспівака-бандуриста.
НаХІІАрхеологічномуз’їзді,щовідбувсяу1902р.вХаркові,Г.ХоткевичорганізуваввиступзібранихнимзрізнихмсцьУкраїнилірниківікобзарів.Йогодоповідьпрокобзарівікобзарство,виконаннякобзарямидумтаісторичнихпісеньсправилинаучасниківз’їздунезвичайневраження.
У1926р.Г.ХоткевичужеорганізувавівівкласбандуривХарківськомумузично-драматичномутеатрі.Уцейчасвіннаписавнауковіпраціпроукраїнськумузику,театр,кобзарськемистецтво,ґрунтовнедослідження
«Музичніінструментиукраїнськогонароду»(1930),випустивпершучастину
«Підручникагринабандурі»(1930)–першогоукраїнськогосамовчителя,якимідосікористуютьсямузиканти.Розквіткобзарськогомистецтвазакінчивсяпіслягорезвісногоз’їздукобзаріву1932р.уМоскві,коли240кращихбандуристівУкраїнибуливідправленідоСибіру.КобзарськемистецтвонаУкраїні,зокремауХаркові,швидкопочалозникати.Бандурувзагальноосвітнійшколібулозаміненонабаянтафортепіано.
ПротягомбагатьохроківуХарковіпліднопрацювалимайстриспівацькогомистецтва.Слобожанщинаможепишатисятим,щонаїїземлі(уХаркові)народивсятапрацювавЮ.С.Кіпоренко-Даманський.Маючивідприродикрасивийісильнийголос,прекраснувокальнушколу,вінзасвоєтворчежиттяпроспівавнаопернійсценімайжевесьрепертуардраматичноготенора.Навесьсвітвінуславивріднуземлю,йогопорівнювализнайбільшвідомимиспівакамитогочасу,навітьзКарузо.
НасценіХарківськоїопериспівалитаківидатніартисти:М.Литвиненко-Вольгемут,І.Паторжинський,І.Козловський,М.Рейзен,М.Гришко,С.Червонюк,М.Манойло,Н.Суржина.Середулюбленихспіваків,якісталинародниминетількизазванням,азавдякисвоїйнезвичайнійпопулярності,слідзгадатиКлавдіюІванівнуШульженко(1906-1984),якапочиналасвійтворчийшляхунашомумісті.У1923р.вонасталаартисткоюХарківськогодраматичноготеатру.Середвідомихкомпозиторів,слідназватиІсаакаДунаєвського(1900-1955).,якийказавпроХарківтак:
«...цемістомогодитинства,моєїюності,могонавчання,першихтворчихробіт.Харків–цемісто,вякомуформувалисямоїпочуття,смаки,свідомість...ОсьчомуменіблизькийідорогийХарків».
Висновок:усвоємурозвиткумистецтвоХарківщиниввібралоосновнірисиукраїнськогомистецтва,йогостановленнятанапрямки.Таксклаласяісторичнаситуація,щослобожанинезавждимализмогудостатньовиразити,твердозакріпитивматеріальномусвітіте,щоіснуваловїхнійсвідомості,сферіїхньоїдуші.Тому,якщозалишилисьматеріальніпам’яткиїхматеріальноготадуховногодосвіду,товонибуликвінтесенцієювсіхїхзаповітнихспрямуваньіпрагненьякнароду,щомаєсвоєнеповторнемісценаземлі.
Запитаннятазавданнядлясамоконтролю
Пояснити, чому саме ікони стали першими витворамималярськогомистецтванаСлобожанщині.Визначити головні мотиви творчості слобожанськиххудожниківХІХст.
Чомутакатрагічнадоляспіткаласлобожанськихбандуристіву30–тірр.ХХст.?
ПроаналізуватитворчістьвидатнихспіваківтакомпозиторівСлобожанщиниХХст.
Рекомендованалітература
Ріднийкрай:Навчальнийпосібникзнародознавства/Зазаг.ред.І.Ф.Прокопенка.–Х.:ХДПУ,1999.–526с.
СумцовМ.Ф.ДослідженнязетнографіїтаісторіїкультуриСлобідської
України.–Х.:Атос,2008.–588с.
КононоваО.В.МузичнакультураХарковакінцяХVІІІпочаткуХХст.–
Х.:Основа,2004.–175с.
МистецькаскарбницяХаркова.–Х.:«Астрон+»,2004.–255с.
ПарамоновА.Ф.,ТитарьВ.П.МатериалыкисторииХарьковскоготеатра.–Х.:ХЧМГУ,Райдер,2007.–280с.
ПоповичМ.Нарисісторіїукраїнськоїкультури.–К.:АртЕк,2001.–727с.
ТитарО.В.КультураСлобожанщини:проблеминаціонально-культурноїідентичності.–Х.:Райдер,2006.–240с.
Харківський художній музей. 200 років колекції/ Авт.-упоряд.: В.
Мизгина,Т.Прокатоватаін.–Х.:Фоліо,2005.–167с.
ХудожникиХаркова.Довідник/Ред.кол.:М.М.Безхутрий,В.В.Сизиковтаін.–Х.:Прапор,1967.–176с.
Л.М.Жванко -111- Краєзнавство.Курслекцій
